Педагогические науки/5. Современные методы преподавания

К.пед.н. Ріхтер О.Є.

Харківський інститут банківської справи УБС НБУ, Україна

Проблема використання інформаційних технологій у викладанні іноземної мови у вищому навчальному закладі

Сучасний стан розвитку держави потребує значного підвищення якості підготовки фахівців у різних галузях. Однією із головних особливостей вищої освіти сьогодні стає її особистісна спрямованість, коли значне місце відводиться формуванню всебічно розвиненої особистості, духовному та культурному зростанню студента. Процеси глобалізації, що відбуваються в України, розширення міжнародних зв’язків тісно пов’язані з необхідністю володіння сучасними фахівцями іноземною мовою, що дає можливість розширення міжкультурних комунікацій та професійних зв’язків. Отже, володіння іноземною мовою є необхідною складовою формування майбутніх фахівців високої кваліфікації. Модернізація системи освіти також потребує вирішення проблеми інформатизації процесу навчання.

Аналіз останніх досліджень у галузі методики викладання іноземних мов свідчить про ефективність використання комп’ютерних технологій у процесі навчання [1, 2]. Маємо зазначити, що якщо на першому етапі впровадження комп’ютерних програм у навчальний процес головне місце відводилося тренуванню студентів (комп’ютер використовувався як засіб перевірки лексичних та граматичних знань студентів), то сьогодні використання комп’ютерів у навчальному процесі стає все більш різноманітним. Автори свідчать, що найбільш ефективними є засоби комунікації та ресурси, що націлені на розвиток творчої активності студентів [3 – 5]. Значну роль відіграє у процесі навчання Інтернет, завдяки якому розвивається мотиваційний компонент та проходить моделювання мовного середовища студента.

Проблему використання комп’ютерних технологій в освітній сфері розкрито у працях [1, 2]. Різні проблеми, що пов’язані з комп’ютеризацією навчання знайшли відображення у працях [4, 5]. Проникнення сучасних інформаційних технологій у освітнє середовище дозволяє викладачу якісно змінити зміст, методи, засоби і форми навчання, перевести процес навчання на рівень спів управляння та самоуправління навчальною діяльністю студента. однією з важливих цілей використання сучасних комп’ютерних технологій є посилення інтелектуальних можливостей студента, а також гуманізація та інтенсифікація процесу навчання.

З метою підвищення якості навчання виокремлюють такі основні педагогічні цілі використання засобів сучасних інформаційних технологій:

- інтенсифікація усіх рівнів навчального процесу за рахунок використання сучасних інформаційних технологій (а саме: підвищення ефективності та якості процесу навчання, підвищення пізнавальної активності студентів, поширення між предметних зв’язків, збільшення об’єму та оптимізація пошуку необхідної інформації, підвищення мотивації до процесу навчання в цілому);

- розвиток особистості учня, підготовка індивіда до комфортного життя в умовах інформаційного суспільства:

- розвиток різних видів мислення;

- розвиток комунікативних здібностей;

- формування умінь приймати оптимальне рішення або пропонувати варіанти вирішення в складній ситуації;

- естетичне виховання за рахунок використання мультимедійних технологій;

- формування інформаційної культури, умінь здійснювати обробку інформації;

- розвиток умінь моделювати завдання або ситуацію;

- формування умінь здійснювати експериментально-дослідницьку діяльність.

Основні поняття комп'ютерної технології навчання та пов'язані з ними знання та вміння поступово входять у сферу професійної компетенції викладача. Постає завдання представити цей компонент професійної компетенції викладача в системному вигляді на основі аналізу різних видів комп'ютерних технологій та описи знань і умінь викладача в цій сфері. Інший аспект цієї проблеми – навчити викладача користуватися різними видами комп'ютерних технологій.

Інтернет має не тільки колосальні інформаційні можливості, але й інші, не менш важливі функції. Однак дослідники підкреслюють, що якими б винятковими властивостями не володіли ті чи інші засоби навчання та інформаційне середовище, первинними залишаються дидактичні завдання, особливості пізнавальної активності учнів, зумовлені певними цілями освіти [1]. Отже, перед викладачем стоїть завдання відібрати лише ті ресурси і послуги Інтернету, які можуть виявитися корисними при вивченні іноземної мови.

Специфіка дисципліни «Іноземна мова» полягає в тому, що провідним компонентом змісту навчання є не основи наук, а розвиток комунікативних видів мовленнєвої діяльності – говоріння, аудіювання, читання, письма. Згідно з психологічною теорією діяльності, навчання будь-якого виду діяльності відбувається в процесі виконання цієї діяльності, дій та операцій, пов'язаних із нею. Тому для навчання студентів різним видам мовленнєвої діяльності необхідно надати кожному з них можливість практичного оволодіння тим або іншим її видом. Оскільки в основі формування умінь в будь-якому вигляді іншомовної мовленнєвої діяльності лежать комунікативні навички, пріоритет у навчанні іноземних мов має бути за усними вправами. У цьому полягає основна специфіка дисципліни та основна трудність викладання, особливо якщо мова йде про формування умінь говоріння.

Друга особливість дисципліни полягає у тому, що навчати мовленнєвої діяльності можна лише в живому спілкуванні. А для цього потрібний партнер. Комп'ютерна програма, CD диск, мультимедійний підручник, якими б інтерактивними вони не були, можуть забезпечити лише квазіспілкування (тобто спілкування з машиною, а не з живою людиною). Виняток становлять комп'ютерні телекомунікації, коли учень вступає в живий діалог (письмовий чи усний) з реальним партнером – носієм мови. Інтернет за своїми дидактичними можливостям (зрозуміло, з урахуванням програмного забезпечення та конфігурації комп'ютера) може з різним ступенем ефективності вирішувати ці завдання, причому, ще раз підкреслимо, в умовах природного мовного середовища, тобто в ході спільної діяльності з партнерами-носіями мови.

Під час занять з іноземної мови однією з головних форм роботи є читання та переклад наукових текстів. Переклад можна розглядати як: а) мету навчання студентів іноземній мові у технічному вузі; б) засіб контролю при навчанні основним видам читання; в) засіб навчання читанню технічного тексту. Якість засвоєння текстового матеріалу англійською мовою є системообразуючим фактором при перекладі тексту студентом. По якості перекладу ми можемо судити про якість засвоєння даного тексту. Аналіз стану підготовки студентів з іноземної мови показує, що проблема якості засвоєння текстового матеріалу іноземною мовою є однієї з найбільш актуальних і вимагає детального розгляду. Програма з англійської мови для немовних спеціальностей передбачає в курсі викладання пріоритет читання наукової літератури над практикою усного мовлення. Це пояснюється необхідністю засвоєння студентом великої кількості лексичних одиниць за порівняно невеликий відрізок часу. Вирішити проблему співвідношення об’єму усного та письмового мовлення на заняттях іноземної мови значною мірою дозволяє інформаційні технології.

Інтернет незамінний для самостійного пошуку інформації учнями в рамках роботи над проектом, а також для самостійного вивчення, поглиблення знань з іноземної мови, ліквідації пробілів у знаннях, уміннях, навичках, а також для самостійної підготовки до складання іспиту. Крім того, під керівництвом викладача навчальні Інтернет сайти доцільно використовувати при систематичному вивченні певного курсу іноземної мови дистанційно.

Інтегруючи інформаційні ресурси мережі Інтернет в навчальний процес (за умови відповідної дидактичної інтерпретації), можна більш ефективно вирішувати цілий ряд дидактичних завдань на занятті. Так, мережеві ресурси допомагають учням формувати навички та вміння читання, безпосередньо використовуючи матеріали мережі різного ступеня складності, а також удосконалювати вміння аудіювання на основі автентичних аудіо та відео матеріалів, підготовлених викладачем. Робота в середовищі Інтернету дозволяє удосконалювати вміння монологічного і діалогічного мовлення на основі проблемного обговорення матеріалів мережі, представлених вчителем або кимось із студентів.

Інтернет ресурси надають також унікальну можливість для вдосконалення вмінь писемного мовлення, коли учні індивідуально письмово складають відповіді партнерам, при підготовці рефератів, творів, есе. Крім того, за допомогою мережевих ресурсів студенти можуть поповнювати свій словниковий запас і набувати культурологічні знання, знайомитися з мовним етикетом, з особливостями мовної поведінки різних народів в умовах спілкування, з особливостями культури і традицій країни досліджуваної мови. У результаті в учнів формується стійка мотивація іншомовної діяльності на основі систематичного використання автентичних матеріалів і обговорення сучасних проблем.

Особливо продуктивним, на наш погляд, є використання Інтернет ресурсів при роботі над проектом. Викладач може підібрати в мережі різну, часом навіть суперечливу, інформацію по проблемі, яка підлягає дослідженню і обговоренню. Підбираючи такі матеріали для невеликих груп учнів, викладач може запропонувати їм вибрати підходящу для обговорюваної проблеми інформацію і погодитися з нею або ж, навпаки, оспорити її, зрозуміло, аргументовано. Причому кожній групі, що працює над своєю проблемою, можна запропонувати відповідний матеріал. Необхідність підготовки спільного проекту, що представляється кожним учасником у своїй аудиторії або на спеціально створених для цієї мети Web-сторінках, вимагає звернення до текстових, графічних редакторів, до застосування різних мережевих програм, що дозволяють використовувати графіку, анімацію, мультиплікацію, тобто мультимедійні засоби. Крім спільних телекомунікаційних проектів, в поза аудиторний час студенти можуть самостійно працювати над вдосконаленням своїх знань в області іноземної мови. Для цього в мережах існує безліч різноманітних дистанційних курсів для різних категорій, призначених для самоосвіти або для навчання під керівництвом викладача.

При роботі з комп'ютерними технологіями змінюється і роль педагога, основне завдання якого – підтримувати і спрямовувати розвиток особистості студентів, їх творчий пошук. Відносини зі студентами будуються на принципах співпраці та спільної творчості. У цих умовах неминучим є перегляд сформованих сьогодні організаційних форм навчальної роботи, відхід від форми традиційного практичного заняття з переважанням пояснювально-ілюстративного методу навчання. Необхідним видається збільшення самостійної індивідуальної та групової роботи студентів, збільшення обсягу практичних та творчих робіт пошукового та дослідницького характеру. Проектування, яке передбачає самостійну дослідницьку роботу студентів, у процесі якої вони шукають спосіб вирішення деякої комплексної багаторівневої задачі, є дуже ефективним у розвитку пізнавальної та творчої активності. Кібернетичний простір містить величезний дидактичний потенціал, який вже використовується в навчанні в усьому світі. Однак для оптимального та ефективного використання мережевих ресурсів у навчальних цілях потрібно величезна науково-дослідна робота, результати якої дозволять визначити загальні та локальні принципи роботи, критерії відбору мережевих ресурсів, сайтів та матеріалів, а також дозволять суттєво оновити скарбничку методичних засобів і прийомів навчання.

Одним з найважливіших завдань викладача є посилення мотивації студента як до процесу навчання, так і до майбутньої професії. Основними чинниками умотивованості при вивченні іноземної мови є значимість змісту тексту для студента і задоволення результатами власної діяльності. Таким чином, добір змісту навчальних текстів і форм роботи з ними є основою для розвитку мотивації студентів до процесу засвоєння текстового матеріалу. Можемо дійти висновку про необхідність застосування такого дидактичного засобу, як текст іноземною мовою у процесі навчання з використанням комп’ютерної техніки. Лише в такому випадку добір лексики буде відповідати реальному положенню тієї галузі науки, що вивчається студентами. Особливо актуальною подібна робота уявляється для, при навчанні яких має місце орієнтація на останні досягнення у світовій науці і техніці, розвиток міжнародних зв'язків, вихід виробників на світовий ринок, спілкування з іноземними колегами.

Дослідження показують, що слова, введені в процесі навчання без перекладу, краще запам'ятовуються студентами. Це пояснюється тим, що наявність перекладу виключає самостійну пізнавальну активність студента в осмисленні значення слова. У процесі читання студент засвоюватиме поняття, що є міжнародними, вживаються в професійному колі спілкування; це значною мірою допоможе майбутньому фахівцю в розвитку мотивації як до вивчення спеціальних дисциплін, так і до професії загалом.

Таким чином, необхідно зазначити, що інформаційні технології є невід’ємною складовою методики викладання іноземних мов у вищому навчальному закладі сьогодні. Використання мультимедійних підручників, навчальних комп’ютерних програм, Інтернет ресурсів значно підвищує якість підготовки студентів саме завдяки розвитку їх пізнавальної та творчої активності. Важливе значення відіграє також підвищення мотивації студентів до процесу навчання завдяки використанню сучасних інформаційних технологій та поширенню можливостей спілкування та пошуку необхідної інформації.

Однак, проведений аналіз дозволяє дійти висновку щодо недостатнього рівня розробки концепції використання інформаційних технологій у процесі викладання іноземної мови у вищому навчальному закладі. Професійна спрямованість у вивченні іноземної мови має виходити на перший план. Отже, навчання комунікаційним видам мовлення має супроводжуватися вивченням професійної лексики. Комп’ютерні технології як ні який інший засіб навчання можуть поєднувати виконання цих головних завдань шляхом пошуку професійної інформації іноземною мовою, роботою над проектами, спілкуванням в мережі з фахівцями. Вивчення іноземної мови з використанням інформаційних технологій дозволяє студенту стати справжнім суб'єктом діяльності, створює умови для розвитку творчих здібностей та оволодіння комунікативними навичками. Розробка технології використання інформаційних технологій у процесі викладання іноземної мови у вищому навчальному закладі, яка б вирішувала вищезазначені головні завдання, є перспективним напрямом подальших досліджень.

Література:

1. Ажель Ю. П. Особенности внедрения Интернет-технологий в организацию самостоятельной работы студентов при обучении иностранным языкам в неязыковом вузе // Молодой ученый. — 2011. — №6. Т.2. — С. 116-119.

2. Макаревич, И. Г. Интернет на уроках иностранного языка / И. Г. Макаревич // Иностранные языки в школе. — 2004. — №6. — С. 32—37.

3. Машбиц Е.И. Психологические основы управления учебной деятельностью. – К.: «Вища Школа», 1987. – С. 5 – 156.

4. Новые педагогические и информационные технологии в системе образования / Под ред. Е. С. Полат. – М., 2000.

5. Погорелая Г.В. Самостоятельная работа с использованием информационных технологий при изучении иностранных языков / Проблеми освіти: Наук. зб. – К., 2012. Випуск №70. – ч. II. – с. 239-244.0