Шевчук Кристина, Яковійчук Надія

Шевчук Кристина, Яковійчук Надія

МІСЦЕ ДОМАШНЬОЇ НАВЧАЛЬНОЇ РОБОТИ УЧНІВ

У НАВЧАЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ

Чернівецький національний університет імені Ю. Федьковича

Актуальність. У світлі сучасних вимог нашого суспільства актуальною постала проблема ролі домашньої роботи у формуванні навичок самостійної діяльності молодших школярів. Актуальною ця проблема є тому, що не всі учителі усвідомлюють важливість домашніх робіт і навіть вважають, що завдання домашніх робіт ніяк не впливає на формування самостійності учня, і таким чином ігнорують цей етап. І навіть незважаючи на спеціальні дослідження досвідчених науковців, які показують, що проблема підвищення ефективності процесу навчання може бути успішною лише тоді, коли висока якість урочних занять буде закріплюватися добре організованою домашньою навчальною роботою, в періодичній пресі, дуже рідко, але з’являються публікаційні статті, в яких сказано, що ніби в передовому педагогічному досвіді окремих вчителів навчальний процес протікає без домашніх робіт і що саме виконання учнями цих завдань перевантажують їх навчальною роботою.

Теоретична база. Психологічні основи організації домашньої роботи було закладено дослідженнями таких вчених як: І.Сікорський, Д.Нколенко, Г.Костюк, Н.Менчинська, Л.Виготський, С.Рубінштейн, В.Давидов, Ю.Самарін, О.Матюкін, А.Смирнов, О.Леонтьєв, Д.Ельконін, Ж.Паже, Д.Сева, К.Леві, Д.Гілфорд та інші їх поглибили й розширили. П.Кулагін на основі іторико-ретроспективного аналізу розвитку ідеї впровадження домашньої роботи показав, що кожна історична епоха в педагогіці (Я.Коменський, І.Песталоціі, А.Дістервег, К.Ушинський, В.Сухомлинський та інші) продукувала свій підхід до розв’язання проблеми.

Метою статті є розкриття місця домашньої роботи у навчальному процесі початкової школи.

Виклад основних положень статті. Самостійне виконання учнями навчальних завдань поза уроками називають домашньою роботою. Виконуватися вона може, звичайно, не тільки удома, а й у школі, зокрема, в групах подовженого дня — в класах, кабінетах, бібліотеках. Тому цю форму організації навчальної роботи можна називати також самопідготовкою. Практикою доведено — домашні завдання необхідні. Самостійна робота на уроках тільки зменшує потребу в домашніх завданнях, але не відкидає їх. Адже знання, навички й уміння міцно засвоюються не відразу, а внаслідок періодичних повторень, що й забезпечується виконанням домашніх завдань через деякий час після уроків. Крім того, лише в домашній роботі кожний учень може якнайкраще виявити свої індивідуальні сили і можливості, набувати уміння самостійно вчитися, переборювати труднощі, доводити справу до кінця.[2, с. 41]

Неправильно було б зводити домашні завдання лише до виучування того, що було пояснено на уроці, до виконання вправ, розв'язання задач тощо. Система домашніх завдань включає і самостійне вивчення нового матеріалу. Особливо це стосується учнів середніх і старших класів. Звичайно, до самостійного вивчення нового треба готувати на уроках — вчити учнів набувати знання без допомоги педагогів. В домашні завдання включаються також самостійні спостереження над явищами природи, проведення дослідів, писання творів, виготовлення різних наочних посібників та ін.

Домашня навчальна робота учнів — складова частина навчально-виховного процесу в школі.[3, с. 39] Вона являє собою самостійне вивчення учнем навчального матеріалу під опосередкованим керівництвом учителя на основі його завдань і інструкцій. Мета домашньої роботи — закріплення і поглиблення знань учнів, одержаних на уроці, а також підготовка їх до активного сприймання нового навчального матеріалу. Домашня робота сприяє формуванню в учнів інтелектуальних умінь і навичок, пізнавальних інтересів і потреб, виховує волю, посилює відповідальність учнів за якість навчання, дисциплінує його.

Учень повинен сам планувати і організовувати виконання домашніх завдань, здійснювати постійний самоконтроль, ставити перед собою нові завдання. Звичайно, результативність домашньої роботи залежить не тільки від учня, але й від учителя. Домашня робота органічно поєднана з уроком. Саме урок повинен готувати учня до успішного виконання домашніх завдань. Домашня навчальна робота поєднує у собі навчальну, виховну, розвиваючу функції. Вона нібито протистоїть всім іншим формам організації роботи учня в школі під безпосереднім керівництвом вчителя. Тому іноді навіть говорять про дві форми учнівської роботи: під безпосереднім керівництвом вчителя і опосередкованим, за його інструкціями.

Аналіз наукової літератури переконує, що добитися глибоких, міцних знань учнів без домашньої навчальної роботи неможливо. Але відомі і спроби обійтися без неї. З цією метою вчителі всіляко активізовували роботу учнів на уроці, забезпечуючи осмислення та закріплення знань. Однак поза увагою лишалася самостійна робота учня, формування вмінь її організовувати, виховання вольових та інших рис характеру. За своїми цілями робота учнів повинна бути різноманітною. Але не можна перевантажувати учнів домашніми завданнями, бо тоді учень змушений буде виконувати їх формально. Є й інші причини, що негативно впливають на виконання домашніх завдань: неуважність учнів на уроці, невміння самостійно працювати, нечітке роз'яснення вчителем матеріалу та інструкцій [4, с.30]. Важливо, щоб завдання мали творчий характер, викликали в учнів пізнавальні інтереси, бажання вчитися, були пов'язані з життям.

У світлі сучасних вимог нашого суспільства до початкової ланки освіти актуальності набула проблема впливу домашньої роботи на формування навичок самостійної діяльності молодших школярів. Зумовлено це тим, що не всі учителі усвідомлюють важливість домашніх робіт і навіть вважають, що завдання домашніх робіт ніяк не впливає на формування самостійності учня, і, отже, ігнорують цей етап.

Таке ставлення до завдання домашніх робіт призводить до того, що вчителі часто забувають про навчальну функцію цього структурного елемента навчального процесу, в результаті чого втрачається стимул самостійної розумової праці для учнів.

Сама мета домашньої навчальної роботи, як форми організації пізнавальної діяльності учнів – розширення знань, привчання їх до регулярної самостійної навчальної роботи, формування вмінь самоконтролю, виховання самостійності, активності, почуття обов’язку та відповідальності - тісно пов’язана з уроком. Адже, домашня навчальна робота (самопідготовка) – форма організації навчання, самостійна, поза уроками робота учнів з виконання навчальних завдань. Вона включає вивчення навчального матеріалу. Який пояснювався на уроці, самостійне вивчення нового матеріалу, самостійне спостереження, проведення дослідів, виготовлення посібників, написання творчих робіт (творів, рефератів) тощо. Виконання домашнього завдання повинно бути успішним, а для цього учневі потрібно бути уважним, спостережливим, вміти запам’ятовувати, виконувати мислительні операції, цінувати й розподіляти час, фіксувати прочитане, побачене, прослухане. Також успішність значною мірою залежить від уміння учителя організувати виконання домашніх робіт, тобто, підготовка, а саме: вчитель формує навички самостійної роботи, роз’яснює зміст і методику виконання завдань. Украй важливо привчити школярів виконувати домашні завдання самостійно, але якщо учневі важко зробити це самому, то старші можуть допомогти лише навідними питаннями, нагадуванням про подібну ситуацію в попередніх завданнях. [1, с. 54].

Важливу роль у формуванні самостійності молодших школярів відіграє характер домашньої роботи, на що належить звернути особливу увагу.

Як правило, молодшим школярам задають додому тренувальні завдання типу: прочитати, вивчити, розв’язати, списати. Тому доцільно пропонувати учням завдання продуктивного характеру, які вимагають застосування знань у новій ситуації, порівняння, узагальнення, оцінювання, встановлення причинно-наслідкових зв’язків, доведення, визначення основної думки.

Дуже добре, якщо учні час від часу дістають завдання типу: описати свої враження, придумати задачу, чи дібрати приклад, провести тривалі спостереження, скласти характеристику явищ. Подібні завдання за умови відповідної підготовки до їх виконання стимулюють пошукову діяльність школярів, пробуджують дитячу фантазію, допитливість, формують їх самостійність. Аналіз робіт дасть учителеві чимало фактів для роздумів про індивідуальні особливості його вихованців, про їх внутрішнє життя.

Згідно структури уроку засвоєння знань за Онищуком О.В., він виділяє такий етап уроку як підбиття підсумків уроку і повідомлення домашнього завдання. Пропонує підбиваючи підсумки уроку, вчитель повинен коротко повідомити про що дізнались учні на уроці, якими знаннями оволоділи, як працював клас, оцінити роботу окремих учнів протягом усього уроку. Наголошує на тому, що домашні завдання не обов’язково повідомляти наприкінці уроку, можна на початку або в середині уроку, відповідно до логіки навчального процесу. Якщо домашні завдання є логічним продовженням або закінченням класної роботи, їх краще повідомляти наприкінці уроку. Але не слід робити це наспіх; треба спокійно, терпляче пояснити зміст роботи, прийоми і послідовність її виконання. В окремих випадках доцільно перевірити, як учні зрозуміли зміст домашньої роботи.

Потрібно частіше застосовувати і диференціацію домашніх завдань, яке є чудовим засобом заохочення, стимулювання до виконання самостійних домашніх завдань.

Отже, перед учителем стоїть завдання час від часу урізноманітнювати форми виконання домашніх робіт. Невід’ємною частиною та умовою ефективності самостійної роботи учнів є систематична перевірка вчителем виконання домашніх робіт, об’єктивна оцінка їх результатів.

Висновок. Отже, можна зробити висновок, що домашнє завдання справді впливає на самостійну діяльність молодших школярів, але цю самостійність потрібно допомогти формувати та надати учневі можливість її проявити як на уроці, так і, що особливо, при виконанні домашніх робіт.

Список літератури:

1.Осадченко І. Проблема стимулювання творчої активності школярів. // Рід. шк.. – 2001. - № 11. – с. 54-55.

2.Трубачова С. Роль методів самостійного набуття знань в організації пізнавальної діяльності учнів // Рідна школа. – 2001. - № 1. – с.39-42.

3.Юдачева Т.В. Деятельность учителя по организации домашней работы по математике // Начальная школа. – 2006. - №3. – С.37-40.

4.Як готувати домашні завдання: Рекомендації психолога учнем // Психолог. – 2004. – Листопад (№42). – С.30-31.

Анотація

У статті розповідається, шо домашня робота є важливою складовою навчального процесу, оскільки навчання може бути ефективним лише за умови, якщо навчальна робота під час уроків підкріплюється добре організованою домашньою роботою учнів. Засвоєння умінь і навичок, а також повторення навчального матеріалу відбувається головним чином у процесі домашньої роботи учнів, яка, доповнююючи і продовжуючи урок, сприяє поглибленню і розширенню знань учнів, привчає їх до самостійного мислення.

Annotation

Аннотация