Педагогические науки/6.Социальная педагогика

Ст. викл. Школяр Л.В.

Національний Технічний Університет України «КПІ»

Проблема виявлення творчих можливостей

Реалії життя в сьогоденній Україні, її демократизація, соціальна спрямованість країни обумовлюють зміни у філософії освіти, корегують мету, завдання, методи діяльності, вимагають комплексного підходу до виховання творчої особистості охоплюючи широке коло питань, що відносяться до проблем загально-естетичного та морального виховання. Нерозривна єдність ідейно-світоглядного, духовного та художнього потенціалу є невід'ємною умовою розвитку різнобічної та гармонійної особистості.

Основною метою освіти є підготовка підростаючого покоління до майбутнього. Творчість - це той шлях, який може ефективно реалізувати цю мету.

Сьогодні створюються нові школи, де учень повноцінно живе, проектує своє майбутнє, свій шлях, враховуючи власні можливості, ставлячи перед собою завдання самовдосконалення, самовиховання, самоосвіти. При цьому особливого значення набуває креативність особистості, її здатність до творчого нестандартного мислення, вміння ефективно вирішувати складні проблеми власної життєдіяльності. Показником творчого розвитку є креативність, термін, яким у психологічних дослідженнях позначають комплекс інтелектуальних і особистісних особливостей індивіда, що сприяють самостійному висуванню проблем, генеруванню великої кількості оригінальних ідей і їх непересічному вирішенню. Необхідно розглядати креативність як процес і комплекс інтелектуальних і особистісних особливостей індивіда, властиві багатьом особистостям. До основних показників творчої креативної натури слід віднести такі риси, як:
стійка, підвищена потреба в самоактуалізації, вияві себе, самоствердженні; наявність особистої думки; інтелектуальна незалежність, зневажливе ставлення до стереотипів, авторитетів; потреба чинити опір шаблону, нав'язаному стилю діяльності; високе самоставлення, самооцінка, потреба мати свій ''Я - образ''; схильність до гри, почуття гумору, дотепність, оригінальність, імпульсивність; широта інтересів, інтерес до філософських питань; прагнення самостійно подолати труднощі; постійне прагнення поліпшувати якість своєї продукції, вимогливість до себе; завзяття й наполегливість думки; потреба в серйозній внутрішній роботі, створенні своєї індивідуальності, духовному зростанню.

Такі якості можуть бути сформовані у процесі спеціально організованих педагогічних впливів в системі освіти, яка сама є креативною, прагне до творчого вирішення проблем через використання сучасних інноваційних технологій для досягнення визначеної мети.

Концепція сучасної креативної освіти відповідає основним документам, що забезпечують діяльність освітньої галузі: Загальна декларація прав людини, Декларація прав дитини, Національна доктрина розвитку освіти України, Закони України «Про освіту», «Про загальну середню освіту», державні документи щодо реформування сучасної освіти, та має відповідати спрямованості на розвиток загальної креативності учасників педагогічного процесу, гнучкій системі форм організації навчально-виховного процесу, відповідно до здібностей, нахилів, потреб учнів, зорієнтованості на використання інноваційних педагогічних технологій, що забезпечують особистісне зростання та розвиток творчого потенціалу учнів.

Науковою основою проекту є дослідження творчого потенціалу особистості відомими вченими, такими як Г.Айзенк, А.Алейніков, М.Бердяєв, Д.Богоявленська, Л.Виготський, В.Лернер, А.Маслоу, О.Моляко, А.Полякова, Я.Пономарьов, В.Рибалко, В.Семиченко, С.Сисоєва, Р.Штайнер, Е.Фромм, Б.Юсов та інші.

Дискусія щодо природи творчих можливостей завжди переходить у нову площину, тобто дискусію щодо підходів до діагностики креативності. Проаналізувавши основні напрямки досліджень та погляди декількох наукових шкіл, можна констатувати основні принципи діагностики творчих можливостей особистості:

1. Творчі можливості відносяться до дивергентного мислення, тобто мислення націленого на всебічний розгляд проблеми, з можливістю апробації декількох спроб, тоді як конвергентне мислення (присутнє від природи) веде пошук єдиного вірного рішення тієї чи іншої проблеми. Саме тому багаточисленні тести на визначення рівня інтелекту, де важливим є швидкість та точність знаходження вірної відповіді з багатьох представлених не підходить для оцінки творчих можливостей. Великий інтерес представляють результати Каліфорнійського лонгитюда, який організував Л. Термен в 1921 році. За даними дослідження, жоден ранній інтелектуал не виявив себе як виключно талановитий творець в галузі науки, літератури, мистецтва і так далі. Ніхто з них не вніс істотного вкладу до розвитку світової культури. Практично усі вони добилися високого соціального статусу. Таким чином, ранні інтелектуали надзвичайно успішно адаптувалися в суспільстві. Інтелект не лише не є перешкодою, але служить необхідною умовою досягнення успіху в демократичному суспільстві. Високий (і навіть дуже високий) рівень інтелекту не гарантує творчих досягнень. Можна бути інтелектуалом і не стати творцем. Згідно проведеному дослідженню Воллаха і Когана, можна зазначити, що взаємодія психічних та психологічних аспектів у спробі виявити залежність інтелектуальних та креативних можливостей особистості має наступний зв'язок :

Високий рівень інтелекту і висока креативність характерні для самовпевнених, внутрішньо вільних, незалежних індивідуумів; високий інтелект і низька креативність обумовлюють страх перед невдачею, прагнення до успіхів, уникнення ризику, нелюбов до публічних виступів; низький інтелектом і висока креативність – це характеристика особистостей з високим фактором тривожності, неуважності, закомплексованості.

2. В процесі діагностики, слід чітко розгалужувати поняття вербальної (словесно-творче мислення) та невербальної (образотворче мислення) креативності.

3. Основні принципи оцінки креативності мають базуватися на наступних засадах: визначення індексу продуктивності, оригінальності, унікальності.

4. Для підвищення якості результатів слід уникати жорстких обмежень у часі, нав’язаної мотивації, критики, обов’язкової присутності креативного підходу, тощо.

Високі показники застосування неординарного підходу дають можливість вести мову про неабиякі творчі можливості, в той же час низькі показники креативності не завжди свідчать про відсутність творчого підходу до вирішення тих чи інших питань через встановлений факт непідвладності вільній регуляції творчих процесів особистістю.

Отже, спираючись на психічні та психологічні аспекти індивідууму, беручи до уваги досвід науковців, можна зробити висновок, що важливою метою вдосконалення процесу навчання на основі концепції сучасної креативної освіти є формування принципів створення психолого-дидактичних умов для розвитку та розкриття креативності особистості.

Література:

1. Гнатко М. М. Батьківська сім’я як чинник впливу на процес формування актуальної креативності // Збірник наукових праць Інституту психології ім. Г.С.Костюка АПН України / За ред. Максименка С. Д. – К., 2001 – т. ІІІ, ч.4. – С. 51-56.

2. Клепіков О. І.. Кучерявий І. Т. Основи творчості особи. – К.: Вища школа, 1996.

3. Роменець В. А. Психологія творчості. – К: Либідь. 2001. – С. 121-128.

4. Дружинин В.Н. Проблемы общих способностей (интеллект, обучаемость, креативность) – СПб.; Питер,2007.

5. Максименко С. Д. Генеза здійснення особистості. - К.: Видавництво ТОВ „КММ”, 2006. – 240 с.

6. Моляко В. А. Проблемы психологии творчества и разработка подхода к изучению одаренности // Вопросы психологии. 1994. № 5. С. 86 — 95.

7. Пономарев Я. А. Психология творчества. – М.: Наука, 1976. – С. 33 – 35.

8. Шадриков В. Д. Способности, одаренность, талант // Развитие и диагностика способностей / Отв. ред.: В. Н. Дружинин, В. Д. Шадриков. – М.: Наука, 1991. – С. 5 – 13.

9. Яковлева Е. Л. Эмоциональные механизмы творческого потенциала // Вопросы психологии. - 1997. - № 4.

10. Wollach M.A., Kogan N.A. A new look at the creativity — intelligence distinction // Journal of Personality. 1965. № 33.