Педагогические науки/ Социальная педагогика.

к.п.н. Ибрагимова Алие Рустемовна

«Крымский инженерно-педагогического университета»

ПОБУДОВА МОДЕЛІ ФОРМУВАННЯ УМІНЬ ВИКОРИСТАННЯ НАОЧНОСТІ НА УРОКАХ ТРУДОВОГО НАВЧАННЯ У УЧНІВ З ВАДАМИ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОГО РОЗВИТКУ

Процес формування розумової сфери дитини, як і процес їх трудового навчання, неможливий без насиченого використання наочних засобів на всіх етапах проведення заняття та виконання практичних завдань. При цьому важливо поступово переходити від натуральних предметів до образотворчих їх зображень, а від них – до схематичних, щоб не затримувати розвиток мислення учнів на наочно-образному, емпіричному рівні.

Методика формувального етапу дослідження розроблялась з урахуванням існуючих теоретичних положень про особливості інтелектуального розвитку розумово відсталих дітей молодшого шкільного віку науковців Г. М. Мерсіянової, Н. П. Павлової Б. І. Пінського, О. П. Хохліної та ін.[2; 3; 4; 5]. Зокрема, йдеться про те, що такі діти не завжди правильно розуміють інструкцію щодо виконання практичного завдання, не запам’ятовують технологію та послідовність дій, втрачають мету діяльності, легко відволікаються, не враховують вказівок і вимог, що містяться в інструкції, і поступово відходять від первинної мети, не осмислюють зв’язків та відношень між елементами запропонованого виробу тощо.

Визначення основних напрямів умов формування у розумово відсталих молодших школярів умінь користуватися наочними засобами на уроках трудового навчання відбувалося з урахуванням результатів існуючих положень про те, що для самостійного виконання практичного завдання важливим для цих дітей є не тільки володіння операційними навичками, а й уміння здійснювати розумові операції: орієнтуватися у завданні, попередньо планувати хід його виконання, проводити поточний і завершальний самоконтроль, оцінювати якість виконаної роботи. Оскільки за допомогою наочності (малюнків, макетів, моделей, креслень, схем тощо) у школярів формуються технічні поняття і технологічні знання.

Для дослідження важливого значення мають розроблені, відомим вченим-психологом з спеціальної психології О. П. Рохліною [5]. , питання щодо використання наочних опор у процесі виконання учнями із ЗПР навчально-практичних завдань. О. П. Хохліна у своїй роботі «Розумовий розвиток учнів молодших класів школи інтенсивної педагогічної корекції у процесі трудового навчання» зазначає, що наочні опори мають особливе значення для здійснення дитиною як практичної, так і розумової діяльності в процесі виконання трудового завдання на всіх його етапах. Наочні опори, як зазначає автор, сприяють становленню розумових якостей – загальних здібностей дитини до праці.

Розробляючи модель формувального етапу експерименту, виділили три етапи експериментального навчання.

Мета першого етапу – на навчальному матеріалі, згідно з програмою трудового навчання для розумово відсталих учнів, розкрити школярам зміст загальнотрудових умінь і виховувати інтерес до практичної діяльності.

На першому етапі експериментального навчання організовано обговорення питань, що розкривають основні поняття загальнотрудових умінь, а також одночасно відбувалося виховання інтересу до практичної діяльності. Цей етап навчання вважався підготовчим і мав велике значення для подальшого ходу всього дослідження, що зумовлено спрямованістю навчання на ознайомлення школярів із змістом загальнотрудових умінь, необхідних для використання наочності.

На першому етапі експериментального навчання важливим було навчити розумово відсталих школярів прийомам спілкування для засвоєння понять про мету трудової діяльності, про організацію й планування роботи, про контроль та оцінку цієї діяльності.

На цьому етапі вчитель організовує обговорення низки запропонованих питань на зразок: «Яке завдання ми вирішуємо?», «Що таке план?», «Як скласти план роботи?» тощо. У відповідях школярі називають загальнотрудові вміння (розгляд предмета діяльності, планування послідовності дій, перевірка правильності виконання завдання) і за навідними питаннями вчителя розкривають своє розуміння їх змісту, оскільки змістом обговорюваних питань були поняття, необхідні для оволодіння цими вміннями.

Таким чином, на першому етапі експериментального навчання прагнули сформувати у розумово відсталих школярів первинні уявлення про поняття, засвоєння яких необхідне для формування загальнотрудових умінь з використанням наочності. Школярів цілеспрямовано навчали вести обговорення на теми, що стосуються змісту поставлених питань. На уроці школярі мали можливість висловити свою думку, звернутися за допомогою до вчителя при утрудненні в роботі.

Необхідно було довести до свідомості учнів, що співпраця з учителем може надати велику допомогу в оволодінні навчально-трудовою діяльністю, оскільки вони повинні будуть навчитися виконувати завдання самостійно.

Другий етап присвячено формуванню загальнотрудових умінь на основі використання наочних засобів. Значне місце в цей період навчання праці займає закріплення засвоєних раніше вмінь і навичок, зокрема виготовлення предметів діяльності за зразком.

На другому етапі експериментального навчання організовано роботу розумово відсталих учнів з метою формування конкретних загальнотрудових умінь (організовувати роботу, ставити й утримувати мету діяльності, планувати наочно-практичну діяльність, контролювати й оцінювати роботу) в єдності їх структурних компонентів та ефективності використання наочності.

Щоб показати учням зв'язок між дотриманням порядку на робочому місці з якістю окремих заготівок, а також усього виробу в цілому, учитель звертав увагу школярів на охайність при виконанні кожної операції. Наприклад, тема уроку – виготовлення аплікаційних робіт за мультфільмом «Крокодил Гена». «Діти, ми вирушаємо в далеку дорогу з нашими героями, але з умовою: всі завдання виконувати охайно і красиво. Крокодил Гена з друзями приготували для вас багато цікавого». «Крокодил Гена» пропонував школярам підготувати матеріали й інструменти для аплікації. Одночасно учні виконували такі завдання: кожній речі визначити своє місце, знайти помилку (на картках позначено теми і подано малюнки).

Таким чином, у процесі експериментального навчання розкривали зміст організаційних умінь як комплексу взаємозв'язаних і взаємозумовлених умінь, що забезпечують раціональну організацію всіх етапів трудової діяльності. Тому, формуючи технологічні вміння, ми постійно звертали увагу школярів на організаційні вміння.

Таким чином, на другому етапі експериментального навчання відбувалося формування окремих загальнотрудових умінь, їх структурних компонентів, на основі використання наочності.

В процесі навчання наголошувалося, що результат роботи кожного учня залежить, по-перше, від уміння і бажання здійснювати той або інший компонент загальнотрудових умінь, і, по-друге, від бажання зрозуміти послідовність дій. У ході уроку учні набували досвіду роботи за словесною інструкцією, вчилися послідовності дій, що означає правильне просторове розташування предметів, геометричних форм і збагачення мовлення лексичним матеріалом.

Третій етап мав на меті створення умов для забезпечення використання різних видів наочності як засобу управління практичною діяльністю учнів на уроках трудового навчання.

На цьому етапі від учнів не вимагалося докладної, розгорненої словесної характеристики виробу. Робота була спрямована на зростання пізнавальної і трудової активності розумово відсталих школярів, що виражалося в здатності учнів за навчальною технологічною картою, за зразком або кресленням визначити склад конкретно-трудових умінь. Учні визначали мету трудової діяльності, потім робили підбір необхідних матеріалів та інструментів, планували раціональну послідовність технологічних операцій, контролювали якість їх виконання.

Оскільки третій етап мав на меті за допомогою різноманітної організації роботи на уроці створити умови для якнайповнішої реалізації сформованих трудових умінь, ми широко використовували прийоми, що активізують розумову діяльність і допомагають розкрити взаємозалежність структурних компонентів загальнотрудових умінь.

На всіх етапах навчання формувалось уміння словесно звітувати про виконану роботу. Оскільки це, допомагає учням усвідомити процес виконання та сприяє складанню плану послідовності практичних дій. Доречно зазначити, що зміст кожного етапу навчання відображає систему роботу щодо поступового формування умінь в учнів самостійно виконувати завдання, коли наочні засоби допомагають керувати практичними діями.

Основою методики корекційно-педагогічної роботи були наочні, практичні та словесні методи, які забезпечували організацію наочно-практичної діяльності учнів. Нами передбачалося, що ефективність дії методів навчання має забезпечуватися вибором наочного матеріалу – предметів, зразків для практичного виконання, який повинен бути яскравим і близьким до практичного досвіду учнів.

Для формування в учнів умінь користуватися наочністю нами використовувались такі методики:

1. Методика формування вміння учнів співвідносити загальну форму конкретного предмета з формою еталона.

Прийомами навчання є пояснення, показ, вправи навчального та інформаційного характеру, які сприяли закріпленню сформованих умінь працювати за зразком.

Корекційно-педагогічна робота включала формування орієнтовної основи дії учнів, виконання за поданим зразком; формування вміння виконувати дію на основі зорового співвідношення предметних зображень.

2. Методика формування вміння моделювати.

Прийоми навчання – предметне моделювання. Матеріал: набори різноманітних площинних фігур, набори малюнків з фігурами-зразками. Етапи виконання завдання:

· формування вмінь самостійно викладати площинні геометричні фігури за малюнком;

· формування вмінь викладати фігури за задумом з попереднім плануванням і відображенням у мовленні виконуваних дій.

3. Методика формування вміння порівнювати, упорядковувати, класифікувати за якісними ознаками.

Прийоми навчання – словесні вказівки, питання, підказки.

Матеріал: об'ємні предмети для порівняння, предметні зображення, форми, кольори, величини. Етапи корекційно-педагогічної роботи:

· формування вмінь орієнтуватися в завданні, основні дії: порівняння (круг – червоний, зелений; великий, маленький);

· формування вмінь виконувати практичну і розумову дію: об'єднувати предмети в групу за величиною, кольором тощо;

· формування вмінь планувати дії.

4. Методика формування вміння моделювати предметні (геометричні) фігури.

Основним прийомом навчання є предметне моделювання. Показ використовується як прийом формування основи дії і вміння планувати. Учитель дає словесний зразок дії, що має велике значення на цьому етапі навчання плануванню.

Матеріал: різноманітні площинні фігури з пластиліну і набори малюнків з фігурками-зразками. Етапи корекційно-педагогічної роботи:

· навчання вмінню викладати площинні геометричні фігури;

· навчання учнів викладання за задумом з плануванням і відображенням у мовленні.

5. Методика формування вмінь користуватися різними видами наочності, видами умовних зображень. Прийоми навчання – показ, зразок, дії, пояснення. Матеріал: іграшки, об'ємні предмети, картон із зображенням. Етапи корекційно-педагогічної роботи:

· формування орієнтувальної основи: учитель показує дії з об'ємним матеріалом і пояснює прийоми користування предметами, зразками, як опорою для практичного виконання послідовності дій;

· формування практичної та розумової дії школяра з об'ємним матеріалом, на основі обстеження предмета;

· формування практичної та розумової дії з опорою на предметне зображення (геометричні форми різного кольору, форми, розміру).

Перевірка ефективності експериментального дослідження з розвитку сформованості вмінь користуватися наочністю в практичній діяльності розумово відсталих школярів на уроках трудового навчання здійснювалася з виконанням різних завдань. Результати виконання вправ дозволили розподілити учнів щодо: високого рівня, середнього, нижче середнього та низького.

Рівень розвитку загальнотрудових умінь також залежить від чіткого розуміння змісту і значення організаційних, контрольних, оцінних та конструктивно-технологічних умінь як з боку вчителя, так і з боку учнів, а головне – і від особливостей організації трудової діяльності з використанням різних видів наочності.

За результатами виконання спеціально розроблених практичних завдань школярами експериментальних та контрольних класів, визначено ефективність методики навчання розумово відсталих школярів виконувати практичні завдання за наочною опорою.

Список використаної літератури

1. Лапін А.В. Проблема організації трудового навчання в початкових класах для дітей зі складним порушенням психофізичного розвитку. – К, : Науковий світ, 2009 – 144 с.

2. Мерсіянова Г.М. Основні теоретичні засоби методики трудового навчання розумово відсталих школярів / Г.М. Мерсіянова. – К науковий світ, 2009 – 180 с.

3. Павлова Н. П. Трудовое обучение в 1-3 классах вспомогательной школы / Н. П. Павлова. - М.: Просвещение, 1988. - 175 с.

4. Пинский Б. И. Психология трудовой деятельности учащихся вспомогательной школы / Б. И. Пинский. – М.: Просвещение, 1969.

5. Хохліна О. П. Розумовий розвиток учнів молодших класів школи інтенсивної педагогічної корекції у процесі трудового навчання: навч.- метод. посібник / О. П. Хохліна. - К.: Вежа, 2009. - 144 с.