Рудич О.О.,
к. пед. наук,
доцент кафедри філологічних
дисциплін
Полтавського національного
педагогічного
університету ім. В.
Г.Короленка
(м. Полтава)
Використання графічних моделей інтерпретації тексту як
засобу оптимізації сприймання англомовних літературних джерел
Ключові слова: сучасна дитяча англомовна
література, графічні моделі інтерпретації тексту, художній образ, стимуляція
інтересу до читання.
Опрацювання англомовних
літературних першоджерел у навчально-виховному процесі дозволяє творчо
досліджувати слово як засіб мистецтва, сприяє художньому вихованню особистості,
збагаченню соціокультурного компонента, розвитку уяви, уваги, абстрактного та
логічного мислення.
До розробки
проблеми використання літературних творів у навчально-виховному процесі долучилися такі відомі зарубіжні та вітчизняні науковці: В. Ізер, К. Крамш, Б.
Грейб, П. Рісуар, М. Бахтін, М. Лещенко, Є. Бєлкіна,
Т.
Щербан.
Ми зосередили свою у вагу на сучасних наукових розробках,
присвячених підвищенню ефективності сприймання художнього тексту.
Згідно сучасних психолінгвістичних тенденцій, розуміння
художнього тексту не обмежується лише декодацією лексичного та граматичного
його компонентів, воно народжується у процесі інтелектуальної та емоційної
взаємодії автора та читача. Вважати, що адекватна когнітивна структура виникає
одразу у процесі читання і просто озвучується, коли викладач просить
відобразити своє ставлення до прочитаного, було б похибкою. Глибокому розумінню творчої ідеї сприяє
низка риторичних процедур дискурсивного характеру. Філософ Пол Рісуар зазначає:
«Розуміння не має нічого спільного із раптовим усвідомленням психологічного
життя іноземця або із емоційною ідентифікацією із духовними прагненнями.
Розуміння повністю формується у процесі пояснювальних процедур, які передують
або супроводжують читання» [ 4 : 51].
Зарубіжний філолог Клер Крамш так окреслила основні
принципи риторичного підходу до інтерпретації англомовного тексту у контексті
сучасних лінгвістичних тенденцій:
1. Мова
художнього тексту завжди відображає контекст (позиціонування автора щодо читача, суб’єктивність відображення
подій, жанрову належність);
2. Зміст
тексту нерозривно пов'язаний із його оформленням (ілюстрацій, позначок);
3.
Автор літературного тексту має на меті отримання певної емоційної,
інтелектуальної реакції на прочитане;
4. Розуміння
творчої ідеї є відносним та суб’єктивним і залежить від читацького та
особистого досвіду читача;
5. Розуміння творчої ідеї може трансформуватись
в залежності від культурної належності реципієнта;
6. Деталізація творчої ідеї залежить від соціальної взаємодії колективу;
7. Риторичні
процедури, використовувані викладачем та читачами, репрезентують вибір
найвірогіднішого із усіх потенційних значень мікро- та макроструктур на рівні
тексту та речення [
4 : 51].
Низка риторичних процедур має передувати ефективному
читанню (читач висловлює здогадки стосовно розвитку сюжету, героїв, проблеми
твору); безпосередньо у ході читання
відбувається співвіднесення ідеї твору та персонального досвіду читача, після
читання деталізується мета, ідея, дія та протидія. У ході опрацювання
художнього тексту варто також враховувати наступні аспекти:
- текст
організовано ієрархічно (є більше та
менше важливі події, герої);
- читач
фокусує увагу на фактах, які йому видаються більш важливими.
У ході опрацювання іншомовного тексту часто виникають
ситуації, коли, за умови знання лексики та розуміння використаних граматичних
структур, залишається велика кількість питань до змісту прочитаного.
Оптимізувати розуміння художнього тексту також
допомагають: укладання семантичних карт, написання анотацій, створення
графічних моделей прочитаного.
Особливої уваги заслуговують графічні моделі
інтерпретації англомовного тексту, приклади ефективного використання яких
відобразили у своїх роботах зарубіжні науковці: Б. Грейб, Дж.Мартін, Б. Моган,
Б. Мейер.
Аналіз наукових
джерел дозволяє стверджувати, що, загалом, існує невелика кількість графічних
структур, які дозволяють інтерпретувати зміст будь-якого тексту. Наведемо кілька найбільш вживаних:
-
«Павутиння» (окреслено тему, залежну від теми мету або завдання, деталі, які
відображають зв’язок теми та мети);
Подія 1
-
«Ланцюг» (перераховано події та відображено їх послідовність);
- «Шкала»
(відображає розвиток сюжету, рейтинг);
|
Проблема |
|
|
Хто |
|
|
Що |
|
|
Чому |
|
|
Спроба вирішити проблему |
Отриманий результат |
|
Спроба вирішити проблему |
Отриманий результат |
|
Кінцевий результат |
|
-
«Проблема» (відображає шляхи вирішення проблеми та
кінцевий результат).
Використання обраної графічної моделі у процесі
опрацювання англомовного першоджерела уможливлює візуалізацію логіки
структурування тексту, виокремлення головної ідеї та завдань, спрощую
організацію обговорення.
Складний процес сприймання характеризується наявністю
відповідних уявних асоціацій:
«Складаючи невід’ємну частину творчості, асоціативність, яка породжує у людини
процеси сугестії, невід’ємна від найважливіших функцій художньої творчості –
пізнавальної, виховної, естетичної насолоди спілкування з твором» [2 : 99].
Щодо специфіки сприйняття твору Тетяна Щербан пише:
«Сугестивність як властивість художньо-образного мислення відрізняється від
наукової творчості специфічною формою художньої образності. У процесі творчості
асоціації матеріалізуються в художньому творі, впливають на сприймання, будять
емоційну й інтелектуальну сприйнятливість, розвиваючи фантазію і уяву..» [2: 99].
При чому асоціативний ряд буде абсолютно суб’єктивним –
різним для кожного реципієнта: «Стан особистості сприймаючого – важливий фактор
у прийомі сугестивної інформації, закладеної художником у здобутку.
Інтелектуальний рівень, світогляд, освіченість, світовідчування, загальна
культура, емоційний світ – усе це має істотне значення при сприйнятті здобутку.
Чим розвинутіші і багатші ці фактори, тим глибші, багатогранніші та ширші
асоціативні уявлення, що складають духовне багатство і насолоду особистості від
художнього твору» [2:100]. Варто також враховувати таке поняття як «читацький
досвід», від якого залежить кількість, швидкість виникнення та інформативна
насиченість асоціацій.
Ефективно відобразити розуміння учнями прочитаного
художнього тексту допоможе виконання низки творчих письмових завдань, які не
вимагають складного обладнання, але вимагають часу на виконання:
- про
анонсуйте (прорекламуйте) даний текст;
-
уявіть собі себе одним із героїв твору і викладіть події од його імені;
-
уявіть себе автором твору та викладіть події;
-
візьміть два подібні твори, об’єднайте героїв у одному і запропонуйте власний
сюжет;
-
уявіть, що подія відбувається у вашому помешканні, напишіть про це;
-
перенесіть героя у часі і уявіть варіанти розвитку сюжету;
-
напишіть продовження твору.
Загалом, підвищення ефективності сприймання художнього
англомовного тексту має, щонайперше, поглибити розуміння творчої авторської
ідеї, стимулювати креативність, інтерес до самостійного читання через апеляцію
до емоційної сфери читача, сприяти відображенню художнього потенціалу
англійської мови.
Не зважаючи на велику кількість наукових та
науково-методичних розробок, проблема пошуку сучасних шляхів оптимізації
використання англомовних першоджерел у навчально-виховному процесі досі
залишається надзвичайно актуальною на тлі відсутності інтересу до читання
книжки (як англомовної, так і української).
Література:
1. Лещенко, М.П.
Зарубіжні технології підготовки вчителів до естетичного виховання [Текст]:
монографія/ М.П. Лещенко – 2-ге вид., доп. – К.:Гротеск, 1995. – 192 с.
2. Щербан, Т. Сугестивність художнього образу
[Текст] / Т. Щербан // Педагогіка і
психологія професійної освіти. Науково-методичний журнал. – 2004. – № 1. –
С. 98– 103.
3. W.Grabe. Discourse
Analysis and Reading Instructions. Functional Approaches to Written Text:
Classroom Applications, edited by T. Miller. English Language Programs United
States Information Agency Washington, D.C.:1997. p.4-13;
4. C.Kramsch. Rhetorical
Models of Understending. Functional Approaches to Written Text: Classroom
Applications, edited by T. Miller. English Language Programs United States
Information Agency Washington, D.C.:1997 . p.50-51;
5. T.Miller, D.Parker.
Writing for the reading: A problem Solution Approach. English teaching forum:1997.
iss 1; p.2;
Аннотация
Статья
посвящена проблеме оптимизации востприятия художественного текста в
контексте современных научных тенденций. Рассматривается вопрос о возможности использования
графических моделей интерпретации художественного текста.
Ключевые
слова: современная детская англоязычная литература, графические
модели интерпретации художественного текста, стимуляция интереса к чтению.
Summary
The article is devoted to the problem of the
comprehension optimization while modern English literature reading. The necessity of the graphic models of the text’s
interpretation using is discussed.
Key words: modern English
literature for children, encouraging the interest in reading, graphic models of
the text’s interpretation.