Філологічні науки/1. Методика викладання мови та літератури

Ямшинська Н.В.

Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут»

Науково-технічний стиль та робота студентів з текстами даного стилю

У сучасному світі особливо важливим стає інтенсивний обмін інформацією між професійними співтовариствами практично у всіх предметних областях. У силу очевидної багатомовності спільноти питанням навчання перекладу текстів за фахом іноземною мовою приділяється велика увага. Інтерес до цієї проблеми величезний, оскільки одним з основних завдань навчання іноземної мови студентів вищих технічних навчальних закладів є створення у них автоматичних навичок читання з безпосереднім сприйняттям інформації зі спеціальної літератури.

Оскільки будь-який курс профільно-орієнтованого навчання іноземних мов націлений на те, щоб допомогти студентам навчитися адекватно діяти в ситуації природного спілкування очевидною є потреба в розвитку навичок і вмінь роботи з текстом іноземною мовою за фахом, тобто ми говоримо про навички перекладу науково-технічного тексту.

Сьогодні ми можемо говорити про процес виділення науково-технічного перекладу як особливого виду перекладацькій роботи і спеціальної теорії, що досліджує цей вид діяльності, і навіть присвоєння науково-технічному перекладу статусу самостійної прикладної дисципліни. З погляду лінгвістики, характерні риси науково-технічної літератури поширюються на стилістику, граматику і лексику. Основне завдання науково-технічного перекладу полягає у гранично ясному і точному доведенні до читачасообщаемой інформації. Це досягається логічно обгрунтованим викладом фактичного матеріалу, без ясно вираженої емоційності. Стиль науково-технічної літератури можна з'ясувати, як формально-логічна. [4]

Науково-технічний стиль є інформаційним простором функціонування науково-технічних текстів, тобто є глобальним інформаційно-функціональним полем, у межах якого реалізуються інші науково-технічні мовні жанри або підмови (наприклад, підмова ядерної енергетики). Основною сферою функціонування науково-технічного стилю є наука. Науковий стиль відноситься до числа книжкових стилів, оскільки в більшості випадків науковий стиль реалізується у письмовій формі. [5]

Загалом науково-технічну інформацію можна розподілити на такі основні потоки:

1) патентна література, що є основною формою обміну, адже все нове в галузі науки й техніки оформляють у вигляді патенту і його виробничих форм;

2) науково-технічна періодика;

3) неперіодичні видання (книги, інструкції, рекламні матеріали тощо).

Порівняно з іншими видами перекладу науково-технічний текст має певні особливості:

- тексти насичені термінами (у складі термінологічної лексики можна виділити декілька «прошарків», які відрізняються сферою застосування, особливостями об’єкту, що позначається:

1. Перш за все це загальнонаукові терміни, які використовуються в різноманітних областях знань і належать науковому стилю мови в цілому. Наприклад такі терміни як: випромінювання – radiation, hazard – небезпека, dose – доза,analyze – аналізувати, environment – оточуюче середовище і т.д. Такі терміни утворюють загальний поняттєвий фонд різних наук та мають найбільшу частоту застосування.

2. Розрізняються також і вузькоспеціальні терміни, які закріплені за певними науковими дисциплінами, галузями виробництва та техніки. Наприклад в ядерній енергетиці: atomic radiation, radionuclide, heavy isotope і т.д. В цих термінологіях концентрується квінтесенція кожної науки.

- тексти містять спеціальну інформацію (часто – якісно нову і майже нікому невідому).

Найчастіше студентам технічних спеціальностей доводиться працювати з науковими статтями, монографіями.

Наукова стаття містить окрім фактичної інформації, елементи логічного осмислення результатів конкретного наукового дослідження.

Серед наукових статей можна виділити:

• короткі повідомлення, які містять результати науково-дослідних робіт або їх етапів;

• оригінальні статті, що представляють собою викладення основних результатів і висновків, отриманих в ході наукового дослідження;

• оглядові статті, де узагальнюються досягнення в тій чи іншій області, фіксується існуючий стан або розглядаються перспективи майбутнього розвитку;

• дискусійні статті, які містять наукові положення з метою їх обговорення науковим співтовариством.

Студентам добре знайома стилістична уніфікація наукових текстів на прикладі вимог до їх курсових і дипломних робіт. Наприклад, у вступі до будь-якої курсової чи дипломної роботи обов'язково мають бути викладені її тема, мета, матеріал, метод і структура. [2]

Наукові роботи пишуться з використанням нейтральної лексики, книжних зворотів і т.д. Наукову літературу можна розділити на науково-природничий і науково-гуманітарний напрями. Одне з головних завдань, яке виникає перед людиною, яка робить переклад, в максимально повній передачі змісту оригіналу. Еквівалентність перекладу передбачає максимальну подібність змісту двох різномовних текстів. Головне в перекладі не замінювати засоби однієї мови засобами іншої мови, а виразити зміст оригіналу. З цього випливає важливий висновок про те, що перекладаються не слова, не граматичні конструкції й інші засоби мови оригіналу, а думки, зміст оригінального тексту.

Види перекладу:

Розрізняють наступні види перекладу: дослівний, буквальний, трансформаційний і адекватний.

Дослівним є переклад при якому співпадають структури речень і порядку слів в англійській і українській мовах, коли речення перекладається без особливих змін.

При буквальному перекладі залишають граматичні конструкції і порядок слів оригіналу, і граматичне явище перекладається без урахування всього контексту. З точки зору перекладача початківця буквальний переклад можна розглядати як етап на шляху до досягнення адекватного перекладу.

Трансформаційний переклад передбачає лексико-граматичні трансформації, пов'язані із структурними та лексико-семантичними розбіжностями у мовах. Найпоширеніші види трансформації - це зміна порядку слів, заміна частин мови і членів речення, додавання або видалення слів, антонімічний переклад і т. д.

А тепер розглянемо основні труднощі, що виникають при роботі над перекладом наукового тексту.

Серед лексичних труднощів науково-технічного перекладу виокремлюють "багатозначність слів (термінів) та вибір адекватного словникового відповідника або варіанту перекладу слова (терміна), особливості вживання загальнонародних слів в науково-технічних текстах, правильне застосування того чи іншого способу перекладу лексики. визначення межі припустимості перекладацьких лексичних трансформацій, переклад термінів-неологізмів, абревіатур, такі “фальшиві друзі" перекладача, як псевдоінтернаціоналізми. лексикалізовані форми множини іменників та терміни-омоніми, етноспецифічна лексика і етнонаціональна варіантність термінів, іншомовні слова і терміни в англійських науково-технічних текстах, різного роду власні імена і назви (фірм, установ і організацій) тощо. [1]

До граматичних відмінностей відносять особливості граматичної будови мови, форми і традиції письмового наукового мовлення. "Так, в англійських фахових текстах значно частіше, ніж в українських, вживаються форми пасивного стану та неособові форми дієслова, дієприкметникові звороти й специфічні синтаксичні конструкції, особові займенники першої особи однини та одночленні інфінітивні й номінативні речення. [3]

Разом із розвитком науково-технічного прогресу зростає й актуальність проблеми перекладу науково - технічної літератури, науко-технічних термінів. Завдання викладачів англійської мови в технічному вузі полягає в тому, щоб переклад термінів для кваліфікованого спеціаліста не був проблемою, щоб спеціаліст, знайомий із пристроєм і використанням даного устаткування або апаратури міг досить вільно не тільки надати консультацію при потребі, але і перекласти матеріал науково-технічного журналу, статті за фахом. Сьогодні молодий спеціаліст повинен постійно бути в курсі новітніх розробок, а для цього він повинен користуватись різними джерелами, роботами не тільки вітчизняних науковців, а і закордонних авторів.

Литература:

1. Гречина Л.Б. До проблем лексичних труднощів перекладу науково-технічної літератури//Вісник Житомирського державного університету. – 2011. – № 57.С. 166-169.

2. Ивина Л.В. Лингво-когнитивные основы анализа отраслевых терминосистем. – М.: Академический Проект, 2003. – 304 с.

3. Карабан В.І. Переклад англійської наукової та технічної літератури. Лексичні, термінологічні та жанрово-стилістичні труднощі. – Вінниця, 2001. – 303 с.

4. Пустоварова О.О. Особливості технічного перекладу текстів наукового та ділового стилю. Філологічні науки/6. 2009 – С.122-124.

5. Толикина Е.Н. Некоторые лингвистические проблемы изучения термина.– В кн.: Лингвистические проблемы научно-технической терминологии. М., 1970. – С. 3.