Филологические
науки/5. Методы и приемы контроля
уровня владения иностранным языком
Лєбєдєва
М.О.
Національний
Технічний Університет України «Київський Політехнічний Інститут»
Використання глобальної
мережі інтернет в освіті
Розвиток
інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ), та глобальної мережі Інтернет
створили можливість доступу до гігантських обсягів інформації та її збереження.
Формування
комунікативних умінь студентів засобами ІКТ зумовлене труднощами переходу від
індустріального суспільства до інформаційного, що вносить відповідні корективи
в навчально-виховний процес ВНЗ. Учені вважають, що сучасний випускник ВНЗ
повинен уміти «грамотно працювати з інформацією, бути комунікабельним,
контактним у різних соціальних групах, уміти працювати спільно в різних
галузях». Як зазначає Є. Полат, перехід до особистісно орієнтованої освіти, що
має гуманістичну спрямованість, має забезпечити можливість «спільної роботи у
співпраці в процесі вирішення різноманітних проблем, які потребують відповідних
комунікативних умінь».
Засоби
комунікації, до яких відносяться електронна пошта, глобальні, регіональні та
локальні мережі зв’язку та обміну даними, також надають широкі можливості:
− оперативну передачу інформації на різні відстані,
будь-якого об’єму та вигляду;
− інтерактивність і оперативність зворотного
зв’язку;
− доступ до різноманітних джерел інформації;
− організацію спільних телекомунікаційних проектів;
− запит інформації з будь-якого питання через
систему електронних конференцій і т. ін.
Зокрема,
ІКТ забезпечують зворотній зв’язок, який передбачає організацію навчального
матеріалу, спілкування всіх учасників навчального процесу. Таке навчання
одержало назву – дистанційного.
Дистанційне
навчання – спосіб реалізації процесу навчання, заснований на використанні
сучасних ІКТ, що дозволяють здійснювати навчання на відстані без
безпосереднього, особистого контакту між викладачами та студентами, сучасна
технологія, що стрімко розвивається в останні роки. Прогрес в області передачі
інформації з використанням комп'ютерних засобів комунікації дозволив розробити
нові види навчання. На зміну старій моделі навчання, в якій в центрі процесу
був викладач, а сутність навчання зводилась до передачі знань, прийшла нова
модель, головною дійовою особою якої
стає учень, а метою навчання - надбання ним найбільш потрібної у сучасному
житті здатності до самонавчання. Дистанційні технології навчання найповніше відображають сутність цієї нової
моделі навчання.
Дистанційна
освіта принципово відрізняється від традиційного, тим, що створює нову освітню
середу, в яку приходить студент точно знає, які саме знання вміння та навички
йому потрібні, і як їх отримати найбільш ефективно.
Студентам і
абітурієнтам пропонується програма навчання, як по спеціальностях, так і по
окремих курсах. Важливо, щоб учень хоч би один раз на рік відвідував кампус і
брав участь в стаціонарних заняттях. Деякі учбові заклади будують процес
навчання на основі комп'ютерного забезпечення. Це означає, що викладач і
студент в реальності не контактують один з одним, а отримують і передають
інформацію по електронній пошті. Документи про закінчення освіти студентам
висилаються теж поштою. На Україні дистанційна освіта надзвичайно актуальна.
Відзначимо
головні переваги дистанційної форми навчання:
- доступність всім верствам населення;
- відсутність необхідності відвідувати лекції і семінари;
- демократичний звʼязок «викладач – студент»;
- комплексне програмне забезпечення;
- провідні освітні технології;
- індивідуальний процес навчання;
- гнучкі консультації.
Розвиток ІКТ
у навчальному процесі та їх використання надало можливість навчання у будь-який
час, з будь-якого місця, в якому організовано доступ до Інтернет. Таким чином
організуються дистанційні олімпіади та конкурси.
Розвиток
олімпіадного руху в Україні, конкурсів, наприклад, «ІТ-планета», «Екософт»,
«Учитель-новатор» та ін., завдячуючи Всесвітній павутині дає можливість бути
присутнім та брати участь в усіх олімпіадах, конкурсах, а також бути присутнім
у фіналі конкурса. Присутність усіх учасників олімпіади, конкурсів в одному
місці стало необов’язковим.
Нині є значна
кількість різних мережевих проектів та олімпіад, умови участі яких розміщені на
сайті конкурсів і кожний бажаючий має можливість взяти в них участь. Мова йде
про змішане проведення Інтернет-олімпіад, конкурсів на основі поєднання очних
та заочних форм, коли на завершальному етапі проводиться очний тур.
Використання Інтернет-технологій знімає територіальні обмеження і відкриває
необмежені можливості участі в дистанційних заходах для всіх бажаючих.
Найбільшого поширення набувають міжнародні Інтернет-олімпіади, які проводяться
в декілька етапів.
Інтернет-олімпіади та конкурси в більшості проводяться з окремих
предметів або на основі їх інтеграції. При цьому учасники проходять декілька
турів: теоретичний, розробка власного проекту або програмного продукту та
практичний, якщо присутня експериментальна частина, то практикується проведення
віртуальних фізичних, хімічних або технічних експериментів, виконуються
дослідницькі проекти, творчі завдання та ін.
Таким чином, з метою розвитку у студентів необхідних
компетенцій в області дистанційного навчання було б доцільним включити в
базовий навчальний план курс, що дає учням можливість познайомитися з цією
формою навчання і допомогти компетентно і більш відповідально поставитися до
побудови індивідуальної освітньої траєкторії.
Література
1. Гуржій
А.М. Інформаційні технології в освіті / Проблеми освіти: наук. метод. зб. – К.:
ІЗМН, 1998. – Вип. ІІ. – С. 5-11.
2. Дмитренко П.В., Пасічник Ю.А. Дистанційна
освіта. – К.: НПУ, 1999. – 25 с.
3. Концепція
розвитку дистанційної освіти в Україні. – К.: КПІ, 2000. – 12 с.
4. Татарчук
Г.М. Институционализация дистанционного обучения: социологический аспект //
Образование. – 2000. – № 1. – С. 63-72.
5. http://www.forest.lviv.ua/statti/distance.htm
6. http://www.osvita.org.ua/distance/