Филилогические науки/ 7. Язык, речь, речевая коммуникация

Батринчук З. Р.

Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, Україна

Варіативні та неваріативні моделі мовленнєвих актів привітання у романі Д. Селінджера «Над прірвою у житі»

Поняття «мовленнєвий акт» – це мінімальна одиниця мовленнєвої діяльності, що виділяється та вивчається в межах теорії мовленнєвих актів – вченні, що є важливою складовою частиною лінгвістичної прагматики. Оскільки мовленнєвий акт – це вид дії, у процесі його аналізу використовуються одні та ті ж категорії, необхідні для характеристики та оцінки будь-якої дії: суб’єкт, мета, спосіб, інструмент, засіб, результат, умова, успішність і т. д. Суб’єкт мовленнєвого акту – людина, що говорить, як правило, розраховує на сприйняття її адресатом – людини, що слухає. Висловлювання виступає одночасно продуктом мовленнєвого акту та інструментом для досягнення певної мети. В залежності від обставин чи умов, в яких здійснюється мовленнєвий акт, він може досягнути поставленої мети, тим самим виявитися успішним, або не досягнути її. Для того, щоб бути успішним, мовленнєвий акт повинен проявляти, доцільність. В протилежному випадку, людину, що висловлюється, чекає комунікативний провал [2, с. 24].

Привітання – це знак уваги, ознака того, що людину помітили, одна із стратегій ввічливості, що найбільш характерна для американської комунікативної культури.

Загалом, порівнюючи психологічні особливості ведення розмови, зокрема українців та американців, можна відмітити таке :

- американці вітаються частіше, ніж українці (як зі знайомими, так і з незнайомими людьми)

- американські формули привітання відрізняються :

а) більшою демократичністю;

б) більшою семантичною спустошеністю;

в) більшою експресивністю .

Згідно з мовною традицією кожного народу існують певні особливості у спілкуванні його представників. Дослідження підтверджують, що для американських мовленнєвих актів привітання характерні такі риси : демократичність, експресивність, семантична спустошеність [1, с.187].

Аналізуючи структуру мовленнєвих актів привітання у романі Д. Селінджера «Над прірвою у житі», можемо виділити дві основні : варіативні та неваріативні моделі лексичних одиниць, приклади яких наведені у таблиці.

Таблиця 1

Варіативні моделі	Неваріативні моделі
Direct address Direct question	“Hello” “Hi” “Hey” “How do you do?” “Listen” “Excuse me…”

Неваріативні мовленнєві акти привітання – це такі лексичні одиниці, склад яких є сталим та не особливо потребує будь-яких додаткових змін. Сюди належать мовленнєві акти привітання : “Hello”, “Hi”,“Hey”, “How do you do?”, “Listen”, “Excuse me”, однак це не означає, що будь-яка важлива інформація не може бути додана до цієї мовленнєвої моделі. Варіативні моделі привітання не мають жодних прогнозованих чи сталих виразів, інтонація та схема може бути схожою, однак склад лексичних – різний. Прикладом можуть слугувати такі мовленнєві акти привітання, як “Direct address” та “Direct question”. У проаналізованому романі кількість варіативних мовленнєвих актів привітання налічує 12 моделей, використання яких зумовлено бажанням мовця виокремити об’єкт звертання серед інших : “Aсkley!” [3, с.33], можливі випадки вживання звертання по прізвищу у ситуації, коли суб’єкти розмови є різнорівневими. Цими факторами можуть бути вік, вид діяльності, соціальний статус і т. ін. Це також своєрідний прийом захоплення уваги, однак ця форма привітання може розглядатися більш стилістично забарвленою та носити відтінок негативного ставлення одного учасника розмови до іншого. Однак, найчастіше така модель мовленнєвого акту привітання сприймається як звична серед друзів, колег, а також характерна для початку розмови між наставником та учнем – “Holden, m’boy!” [3, c.122].

Неваріативні моделі актів привітання зустрічаються у романі 39 разів. Вживання мовленнєвих актів “Hello”, “Hi”, “Hey” зумовлене неофіційним стилем спілкування учасників розмови, вживається майже завжди між рівноправними об’єктами спілкування, інші випадки майже не зустрічаються, а якщо таке трапляється – вони набувають значення іронії.

Основна функція вживання дієслова “Listen” у наказовому способі – захоплення уваги майбутнього співрозмовника. Найчастіше такий тип використання цієї мовленнєвої моделі є найпоширенішим серед друзів та близьких людей.

Вживання конструкції “Excuse me, but isn’t that a Pencey Prep sticker?” [3, c.51] зумовлене віковими особливостями героїв роману, використання такої мовленнєвої моделі привітання зумовлене ситуативно. Жінка, що вживає цей мовленнєвий акт у якості привітання, намагається здатись іншій людині ввічливою та обачною, для того щоб обґрунтувати свої підозри чи здогадки. Тут також спостерігаємо опущення звичних слів-привітань, однак заміна “Excuse me” на “Hi” чи “Hello” буде абсолютно недоречною та нетактовною.

“How do you do?” – найменш вживана модель мовленнєвого акту привітання. Зустрічається всього лише 1 раз.  У романі використання цієї моделі зумовлено тим, що люди, які зустрілися, між собою незнайомі. Відповідно, не маючи жодних даних про характер співрозмовника, манеру поведінки чи життєву позицію, використання “How do you do?” є нейтральним, непровокативним та ситуативно вдалим. Воно виражає ввічливість та повагу до співрозмовника.

Згідно отриманих результатів, можна провести паралель використання мовленнєвих актів привітання у сучасних художніх творах та щоденних комунікаціях. Результати цього дослідження важливі у процесі вивчення резонансних проблем у галузі лінгвокультурології, соціокультури, особливостей комунікації. Отримані результати можуть використовуватися у стилістиці в процесі аналізу текстів, у лексикології – для детального розгляду лексичних особливостей формування конструкцій. Схожі дослідження є актуальними та дають можливість свідомо розглядати основні явища процесу комунікації.

Література:

1. Ларина Т. В. Категория вежливости и стиль коммуникации. Сопоставление английских и русских лингвокультурных традиций / Ларина Т. В. — М. : Рукописные памятники Древней Руси, 2009 . — 507 с.

2. Падучева Е.В. Высказывание и его соотнесенность с действительностью / Падучева Е. В. // Новое в зарубежной лингвистике / ред. Б. Ю. Городецкий. № 18. –– М. : Прогресс, 1986. –– С. 24.

3. Salinger J. D. The catcher in the rye / Salinger J. D. — Харків : Ранок, 2003. — 256 с.