Галина Дощич

Науковий керівник к.ю.н., доцент Бахновська І.П.

Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ

ГОСПОДАРСЬКО-ПРАВОВА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ТА ГОСПОДАРСЬКІ САНКЦІЇ

На сьогоднішній день в науці господарського права не існує єдиного підходу щодо розуміння понять господарсько-правова відповідальність та господарсько-правові санкції. З переходом України до ринкової економіки система економічних санкцій, яка склалася в умовах дії командно-адміністративної системи виявилася не пристосованою до нових умов господарювання і саме тому нормальне функціонування економіки потребувало зміни господарсько-правової відповідальності.

Проблеми господарсько-правової відповідальності глибоко досліджені в роботах науковців: Мамутова В., Малеина Н., Шевченко Н., Липницького Д., Болотової Г., Щербини С., Шелухіна М., Мартем’янова В. та інших.

Метою даної роботи є дослідження господарсько-правової відповідальності у її співвідношенні з господарськими санкціями.

Аналіз Господарського кодексу дозволяє говорити про те, що господарсько-правову відповідальність слід розглядати як реалізацію санкцій норм права уповноваженим органом, що полягає у застосуванні мір майнового чи організаційного характеру, в межах визначених охоронною нормою [1].

Для правильного розуміння юридичної відповідальності необхідно дослідити її співвідношення із санкціями. Складність такого аналізу полягає в тому, що термін “санкція” є також багатозначним. Він позначає, по-перше, захід державного примусу, що застосовується до правопорушника; по-друге, структурний елемент правової норми; по-третє, несприятливі наслідки правопорушення у вигляді додаткових обмежень, обмежень права особистого або майнового характеру.

Як встановлено ч. 2 ст. 216 ГК, застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання.

Шпомер А. виділяє такі особливості господарських санкцій:

— являють собою спосіб впливу держави або сторони за договором щодо регулювання економічних відносин у державі;

— є засобом примусу держави або сторони за договором і застосовується на основі закону, договору і рішення суду;

— передбачають додаткові витрати матеріальних коштів господарюючого суб’єкта, який порушив господарське зобов’язання;

— застосовуються невідворотно лише у тому випадку, коли державний орган зобов’язаний застосувати відповідальність і не має права від нього відмовитись, чого не можна сказати про оперативно-господарські санкції за договором [2, c.6-7].

Відповідно до ч. 2 ст. 217 ГК у сфері господарювання застосовуються три види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Господарсько-правову відповідальність можна розуміти в об’єктивному розумінні, як сукупність норм, що встановлюють заходи впливу, які застосовуються до суб’єкта господарювання за вчинене ним правопорушення. Господарсько-правова відповідальність в об’єктивному її розумінні тісно переплітається ї з санкціями. При цьому санкції є зовнішнім відображенням заходів відповідальності. Визначення господарсько-правова відповідальність та господарські санкції співпадають лише у випадку, коли межі та розмір відповідальності є конкретно визначеними і господарський суд чи сторони спору не можуть вплинути на їх обсяг. Господарські санкції в більшості випадків мають відносно визначений характер, що сприяє реалізації принципів еквівалентності та індивідуалізації покарання. Якщо інше не передбачено законом, сторони можуть конкретизувати у договорі відповідальність сторін. Мова йде про господарсько-правову відповідальність у суб’єктивному аспекті. Саме суб’єктивний прояв відповідальності і виступає реалізацією охоронних норм. Спочатку сторони договору реалізують об’єктивну відповідальність, адаптуючи її до договірних інтересів, а потім, у разі виникнення спору, суд визначає обсяг остаточної господарсько-правової відповідальності з урахуванням договору та складу правопорушення. Санкції, як охоронні норми мають більш загальний, вузький характер. В свою чергу господарсько-правова відповідальність має більш широкий, динамічний характер і спрямована на сходження від загальної, об’єктивної норми, до конкретного випадку застосування мір відповідальності.

Важко погодитись із ототожненням санкцій і відповідальності, оскільки відповідальність є не заходом державного примусу, а її застосуванням. В юридичній літературі прийнято поділ санкцій на дві групи: заходи відповідальності та міри захисту. Тому заходи відповідальності та інші санкції, що не є такими, необхідно чітко розмежовувати. Відповідальністю слід вважати лише застосування санкцій, що мають на меті покарання винного правопорушника і виражається в позбавленні його суб’єктивного права або покладанні на нього додаткових несприятливих наслідків.

Література:

1. Господарський Кодекс України від 16.01.2013 р., зі змінами та доповненнями. – Режим доступу: http: zakon. rada. gov. ua.

2. Шпомер А. Особливості господарської відповідальності у сфері економіки / А. Шпомер // Підприємництво,господарство і право. – 2002. – №6. – С. 6–7.

3. Науково-практичний коментар Господарського кодексу України / Кол. авт.: Г.Л. Знаменський, В.В. Хахулін, В.С. Щербина та ін.; За заг. ред. В.К. Мамутова. - К.: Юрінком Інтер, 2004. - 688 с.