Олексій Штепа, старший викладач кафедри правознавства Полтавського національного педагогічного університету імені В.Г.Короленка

Інвестиційна діяльність та інвестиційне право в Україні: поняття та особливості

Інвестиційна діяльність – це послідовна, цілеспрямована діяльність, яка полягає в капіталізації об'єктів власності, у формуванні й використанні інвестиційних ресурсів, регулюванні процесів інвестування і міжнародного руху інвестицій та інвестиційних товарів, створенні відповідного інвестиційного клімату й має на меті одержання прибутку або досягнення соціального ефекту. Вона є найбільш потужною формою реалізації економічних інтересів.

Як зазначає Л.К.Воронова, інвестиційна діяльність як процес створення матеріальної бази в державі (необхідних активів) є багатовекторним комплексним інститутом, відносини в якому регулюються нормами різних галузей права, у тому числі і адміністративного.

У правовій науці України, як пише Н.О. Саніахметова, відносини щодо інвестування складають предмет різних галузевих правових наук: конституційного, адміністративного, фінансового, цивільного права, комерційного і підприємницького права, міжнародного права, податкового, земельного, екологічного, трудового та ін. Це пояснюється тим, що інвестиційна діяльністьза своїм правовим характером є складною, і суб'єкти вступають у різного роду суспільні віднсини. а тому правове регулювання інвестиційної діяльності має міжгалузевий характер. З погляду концепції щодо публічного і приватного права регулювання інвестиційної діяльності торкається сфери як приватного, так і публічного права, тут можуть застосовуватись приватноправовий і публічноправовий методи.

Вінник О.М. наголошує, що при регулюванні інвестиційних відносин має місце поєднання приватноправових (автономних рішень, координації, рекомендацій) і публічно-правових ( владних приписів) методів правового регулювання. Перші забезпечують захист приватних інтересів інвесторів (право на самостійність здійснення інвестиційної діяльності; вільне, але в межах закону, використання інвестицій і вільний вибір контрагентів; розпорядження результатами інвестування за власним розсудом), а другі – захист суспільних інтересів у процесі здійснення такої діяльності (законодавчо закріплена необхідність дотримання технічних, радіаційних, екологічних, містобудівних, архітектурних та інших вимог під час реалізації інвестицій).

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про інвестиційну діяльність» , інвестиційною діяльністю є сукупність практичних дій громадян, юридичних осіб і держави щодо реалізації інвестицій. У свою чергу, будь-яка спільна діяльність різних суб'єктів, в тому числі й інвестиційна може бути забезпечена двома шляхами: 1) шляхом застосування влади, домінування однієї волі над іншою; 2) шляхом погодження, договору [2, с. 82].

На пострадянському просторі ініціатором погляду про існування особливої галузі права – інвестиційного – виступив О.Г. Богатирьов, який визначив цю галузь як «сукупність юридичних норм що регулюють інвестиційні відносини в умовах існування внутрішнього та міжнародного ринків інвестицій». Погляд про самостійність інвестиційного права як галузі поділяють В.В. Гущин та О.А. Овчинников, які вказують, що інвестиційне право є новою комплексною галуззю права, що являє собою сукупність правових норм, які регулюють суспільні відносини з приводу залучення, використання і контролю за інвестиціями та здійснюваною інвестиційною діяльністю, а також відносини пов'язані з відповідальністю інвестора за дії, що суперечать законодавству. І.З. Фархутдінов та В.А. Трапезников вважають, що інвестиційне право втілюється у своєрідних, притаманних тільки цій галузі, формах та методах правового регулювання.

З господарсько-правових позицій інвестиційне право визначає О.М.Вінник. На її думку, наявність: 1)власного предмета регулювання (інвестиційних відносин, що складаються щодо безпосереднього здійснення інвестування, його організації, управління та контролю, і переважно є різновидом господарських відносин); 2)методів правового регулювання, аналогічних методам господарського права, що забезпечують збалансоване врахування та захист публічних і приватних інтересів (метод автономних рішень, метод владних приписів, метод координаціїабо узгодження, метод рекомендацій); 3)інвестиційного законодавства як нормативно-правової основи (джерела) інвестиційного права; 4)різноманітності інвестиційних відносин, зумовленої, зокрема, численністю форм інвестування, дозволяють згідно з канонами юридичної науки визнати інвестиційне право підгалуззю господарського права[1, с. 100-101].

Інвестиційне право як підгалузь господарського права зберігає таку загальну властивість господарського права, як комплексний характер. Господарське право є комплексною галуззю права, в якій зібрані правові норми різних галузей права, приурочені до одного предмета регулювання господарських відносин. При цьому господарське право, крім запозиченого з інших галузей, має досить об'ємний власний (оригінальний) матеріал (інститут внутрішньогосподарських в тому числі корпоративних, відносин, інститут банкрутства, інститут антимонопольного регулювання господарської діяльності тощо). Так само і господарське право об'єднує правові норми різних галузей права та підгалузей самого господарського права, які стосуються інвестиційної діяльності як діяльності, пов'язані з рухом капіталу [1, с. 103].

Отже, інвестиційне право – це система правоих норм, спрямована на регулювання умов та процесу руху капіталу від інвестора до реципієнта інвестицій, визначення статусу інвестора та встановлення статусу капіталу як цінностей, що визнаються інвестиціями, з метою створення сприятливих правових умов здійснення інвестиційної діяльності; інвестиційне право є підгалуззю господарського права як комплексної галузі права, яка об'єднує правові норми різних галузей права та підгалузей госпрдарського права, які стосуються інвестиційної діяльності як діяльності, пов'язаної з рухом капіталу [1, с. 104].

Література

1. Поєдинок, В.В. Місце інвестиційного права в системі права України / В.В. Поєдинок // Вісник господарського судочинства. – 2012. - № 3. – С. 98-105.

2. Чернуха, Марія. Адміністративно-правове регулювання інвестиційної діяльності в Україні / М. Чернуха // Вісник Вищого адміністративного суду України. – № 1. – С. 76-83.