к.е.н., доц. Ковальчук С. Я.

ст. 2 курсу спеціальності «Міжнародна економіка» Мельник Т. А.

Вінницький національний аграрний університет

МІЖНАРОДНА СИСТЕМА БОРОТЬБИ З НЕЗАКОННИМ БІЗНЕСОМ

Україна, як і більшість країн-республік колишнього СРСР, є країною з критичним рівнем тіньової економіки та корупції. Тому можна стверджувати, що жодна галузь виробництва не позбавлена впливу тіньової економіки, а корупція є основним методом конкурентної боротьби.

Проблемою тінізації економічних відносин займалося багато вчених та це питання є досить актуальним і в наш час. Адже дана проблема притаманна для всіх країн світу. Більше того, за даними іноземних експертів, у глобальному масштабі ця проблема має тенденцію до загострення. За оцінками Організації економічного співробітництва і розвитку (ОЕСР), тінізація економіки за останні 5 років зростала щорічно на 6,2 %, а загальне економічне зростання становило у середньому 3,5 %. Впродовж останнього часу проблема «відмивання» злочинних доходів на міжнародному рівні набула особливого значення та уваги, а тому відповідно і актуальності.

Зважаючи на міжнародний характер та масштаби відмивання злочинно здобутих доходів, існує потреба в координаційних спеціалізованих міжнародних органах. Тому на основі цього була створена Група з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (FATF).

Дана організація визначає обсяги тіньової економіки у високо-розвинутих країнах на рівні 17% ВВП, у країнах, що розвиваються – 40 % ВВП, у країнах з перехідною економікою – понад 20 % ВВП. За даними Світового банку у сфері світової тіньової економіки щорічно виробляється товарів та надається послуг на 8-10 трлн дол. США.

Що ж до України, то за підрахунками експертів 55 % українського валового внутрішнього продукту виробляється в тіні, при цьому гроші через бюджет не спрямовуються на соціальні потреби.

Українське законодавство закріпило ряд базових принципів, визначених «Сорока рекомендаціями FАТF». Але через зволіканням з прийняттям цих принципів Україна 1 вересня 2001 р. була включена до «чорного списку» FАТF. Підставою для виключення України з даного списку стало прийняття Верховною Радою України низки законів.

Загалом, основними системними факторами значного рівня тінізації національної економіки залишаються:

· несприятливі умови ведення бізнесу (Україна у рейтингу “Ведення бізнесу-2012” зайняла 152 місце серед 183 країн світу, які досліджуються у рейтингу);

· низька ефективність держави у забезпеченні інституційних основ розвитку конкурентоспроможної економіки ( згідно рейтингу Глобального індексу конкурентоспроможності (ГІК) 2011/2012 Україна за оцінкою ефективності державних та суспільних установ зайняла 131-ше місце серед 142 країн);

· високий рівень монополізації внутрішнього ринку;

· низька ефективність функціонування органів судової та правоохоронної системи;

· високий рівень корумпованості (згідно з Індексом сприйняття корупції 2011 Україна поділила 152 місце з Таджикистаном);

· недостатній захист прав на рухому та нерухому власність, включаючи права на фінансові активи ( за даними рейтингу ГІК 2011/2012 Україна посіла 137 місце за показником захисту прав власності).

Подолати тіньову економіку неможливо лише тільки адміністративними заходами (контрольними функціями), тому політика детінізації має базуватися на принципі заохочування до ведення легального бізнесу та усунення тих адміністративно-регуляторних бар’єрів, які стримують діяльність суб’єктів господарювання. З цією метою, протягом 2011 року та І кварталу 2012 року вживалися заходи за такими напрямками: покращення інвестиційного клімату, зниження фіскального та регуляторного тиску; дерегуляція підприємницької діяльності й підтримка малого та середнього бізнесу; реформування системи правосуддя, забезпечення прав власності та боротьба з корупцією.

З метою посилення боротьби з тіньовою економічною діяльністю: органами державної фінансової інспекції проводилися контрольні заходи з перевірки діяльності підприємств, установ і організацій щодо виявлення незаконних і не за цільовим призначенням проведених витрат, недостач коштів і матеріальних цінностей, а також недоотримання фінансових ресурсів, у тому числі бюджетних коштів; органами державної податкової служби продовжувалася робота щодо викриття ухилень від сплати податків; органами державної митної служби здійснювалася робота щодо боротьби із контрабандою та контролю над визначенням митної вартості товарів; органами Антимонопольного комітету проводилася робота стосовно захисту економічної конкуренції [3].

Отже, про заходи протидії тіньовій економіці доцільно вказувати як про системні, що реалізуються на політичному, законотворчому, управлінському рівнях, а також на рівні підзаконної нормотворчості. При цьому до заходів, що

застосовуються на політичному рівні, віднесено ті, які спрямовані на формування високого рівня правосвідомості. Серед заходів, що застосовуються

на законотворчому рівні, перевага надана кримінологічній експертизі законопроектів. До заходів, що застосовуються на управлінському рівні, віднесено контроль у сфері здійснення господарської діяльності та обмін інформацією між контролюючими органами [2].

Використана література:

1. Марчук Р. П. Боротьба ФАТФ з відмиванням брудних грошей / Р. П. Марчук // Часопис Київського університету права. – Кримінальне право та кримінологія. - Вип. 2. – 24.02.2010. – с. 270 – 274.

2. Маслій І.В. Про систему заходів протидії у тіньовій економіці / І. В. Маслій // Вісник Вищої ради юстиції. – Питання юридичної теорії і практики. – Вип. 2. – жовтень 2011. – с. 118 – 125.

3. Міністерство економічного розвитку і торгівлі [Електронний ресурс].-Режим доступу: http://www.me.gov.ua/