Право/7. Екологічне, земельне та аграрне право

Орлов Д.В.

Криворізький національний університет

Значення екологічних прав та обов`язків для держави і громадян

Права людини виступають як міра дозволеної суспільної поведінки. Обов`язки є мірою належної поведінки. Широкий спектр прав та обов`язків надає суспільству можливість спокійно функціонувати, оскільки права людини охороняються,а обов`язки санкціонуються державою. Права, свободи та обов`язки людини і громадянина виступають ядром, системотвірним елементом її правового статусу. У правах, свободах та обов'язках не лише фіксуються стандарти поведінки, які вважаються обов'язковими, корисними, доцільними для нормальної життєдіяльності суспільства, а й розкриваються основні принципи взаємовідносин держави і особи. Нявність окремих галузей національного права сприяє розподілу і комплексів прав, свобод та обов`язків, що дозволяє людині легше зорієнтуватися, знайти у законодавчих актах та скористуватися передбаченими для окремих правовідносин правами або ознайомитися із своїми обов`язками.

Звичайно, екологічне право, як окрема галузь національного права України передбачає комплекс екологічних прав та обов`язків громадян. Відповідно до Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» кожний громадянин України має право на:

а) безпечне для його життя та здоров'я навколишнє природне середовище;
б) участь в обговоренні та внесення пропозицій до проектів нормативно-правових актів, матеріалів щодо розміщення, будівництва і реконструкції об'єктів, які можуть негативно впливати на стан навколишнього природного середовища, внесення пропозицій до органів державної влади та органів місцевого самоврядування, юридичних осіб, що беруть участь в прийнятті рішень з цих питань;

в) участь в розробці та здійсненні заходів щодо охорони навколишнього природного середовища, раціонального і комплексного використання природних ресурсів;

г) здійснення загального і спеціального використання природних ресурсів;
д) об'єднання в громадські природоохоронні формування;

е) вільний доступ до інформації про стан навколишнього природного середовища (екологічна інформація) та вільне отримання, використання, поширення та зберігання такої інформації, за винятком обмежень, встановлених законом;

є) участь у публічних слуханнях або відкритих засіданнях з питань впливу запланованої діяльності на навколишнє природне середовище на стадіях розміщення, проектування, будівництва і реконструкції об'єктів та у проведенні громадської екологічної експертизи;

ж) одержання екологічної освіти;

з) подання до суду позовів до державних органів, підприємств, установ, організацій і громадян про відшкодування шкоди, заподіяної їх здоров'ю та майну внаслідок негативного впливу на навколишнє природне середовище;
и) оскарження у судовому порядку рішень, дій або бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб щодо порушення екологічних прав громадян у порядку, передбаченому законом. [1]

Цей перелік не є вичерпним, оскільки Законами України можуть бути передбачені й інші екологічні права громадян.

Законом України «Про охорону навколишнього природного середовища» передбачені й обов`язки громадян. Отже, громадяни України зобов`язані:

 а) берегти природу, охороняти, раціонально використовувати її багатства відповідно до вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища; 
б) здійснювати діяльність з додержанням вимог екологічної безпеки, інших екологічних нормативів та лімітів використання природних ресурсів; 

в) не порушувати екологічні права і законні інтереси інших суб'єктів; 

г) вносити штрафи за екологічні правопорушення; 
д) компенсувати шкоду, заподіяну забрудненням та іншим негативним впливом на навколишнє природне середовище. [1]
 Цей перелік також не є вичерпним.
 Держава гарантує своїм громадянам реалізацію їх екологічних прав. Для цього на спеціально уповноважені органи управління в галузі охорони навколишнього природного середовища та використання природних ресурсів покладено обов`язок надавати всебічну допомогу громадянам у реалізації їх екологічних прав, здійсненні природоохоронної діяльності, поліпшення стану навколишнього природного середовища та раціонального використання природних ресурсів. [3]
 У юридичній літературі передбачені і форми захисту порушених, невизнаних або оспорюваних екологічних прав. Такими формами є: нормотворча, правоохоронна, управлінська, природоохоронна, самоврядна, антропоохоронна, судова. [2]
 Проблемним питання у цій сфері є наявність низького рівня правової освіти населення, яке не надає значення існуванню комплексу екологічних прав та обов`язків. Оскільки і сама галузь екологічного права є молодою, то і у свідомості громадян вона не займає стійкого положення. 
 Існує безліч причин, які сприяють розвитку необізнаності громадян у цій сфері. У цій статті будуть проаналізовані деякі з них, які на думку автора є найпривітнішими.
 Перш за все проблему становить, так би мовити, «непопулярність» екологічного права порівняно з іншими галузями. Це не зменшує юридичної сили норм екологічного права для громадян, але через це у громадській свідомості часто складається враження меншої значущості екологічних норм порівняно з нормами інших галузей права. 

Ускладнюється ситуація і відсутністю єдиного кодифікованого законодавчого акту, який би узагальнив перелік передбачених законом прав, свобод та обов`язків громадян. Такий кодифікований акт зміг би підвищити якість та ефективність законодавства, забезпечити доступність його використання громадянами, державними органами, громадськими організаціями, комерційними та некомерційними підприємствами.

Держава у особі компетентних органів та посадових осіб має усіляко сприяти більш швидкому та легшому ознайомленню громадян з їх екологічними правами та обов`язками. Це дозволить збільшити не тільки рівень правової освіти суспільства, але і сприятиме поліпшенню стану навколишнього природного середовища. Оскільки охорона навколишнього природного середовища, раціональне використання природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки життєдіяльності людини - невід'ємна умова сталого економічного та соціального розвитку України, то сприяння покращенню екологічного стану забезпечить задоволення інтересів не тільки окремих громадян, а й держави в цілому.

Таким чином, обізнаність у галузі екологічного права, розвиток системи прав та обов`язків громадян, наявність гарантій реалізації таких прав є важливою, оскільки кожен громадянин є безпосереднім учасником екологічних відносин і природокористувачем, має відповідні права і несе певні обов'язки. Для держави така правосвідомість громадян гарантуватиме поліпшення стану навколишнього природного середовища у країні, раціональне використання природних ресурсів, а як наслідок розвиток економіки та культури суспільства.

Література:

1. Закон України «Про охорону навколишнього природного середовища»: у редакції від 18.11.2012 № 1264-XII

2. Андрейцев В.i.Екологiчне право: Курс лекцiй: Навч. посiбник для юрид. фак. вузiв. - К.: Вентурi, 1996.

3. Екологічне право України. Академічний курс: Підручник / За заг. ред. Ю. С. Шемшученка. - К.: ТОВ «Видавництво «Юридична думка», 2008. - 720 с.