Салівон Г.І.

Національний університет

«Юридична академія України ім. Ярослава Мудрого»

Загальна характеристика принципів реалізації муніципально-правових санкцій

Належне функціонування місцевого самоврядування неможливе без інституту муніципальної відповідальності, адже влада завжди має бути обмежена правом. Ефективне функціонування муніципально-правових санкцій, в свою чергу, вимагає належного механізму їхньої реалізації. Одним із фундаментальних елементів механізму реалізації муніципально-правових санкцій є принципи їхньої реалізації.

Принципи реалізації муніципально-правових санкцій – це керівні засади, вихідні ідеї, що лежать в основі всього механізму реалізації муніципально-правових санкцій та визначають його зміст, спрямування, призначення тощо.

Принципи реалізації муніципально-правових санкцій тісно пов’язані із цілями існування цих санкцій. Шляхом виконання вимог цих основоположних начал досягаються усі цілі існування та функціонування муніципально-правових санкцій, а також цілі існування муніципально-правової відповідальності.

Серед принципів реалізації муніципально-правових санкцій можна виділити загальні принципи реалізації санкцій, та спеціальні принципи, що притаманні лише механізму реалізації муніципально-правових санкцій.

До загальних можна віднести принципи:

- законності, суть якого випливає із ч. 2 ст. 19 Конституції України і полягає у тому, що будь-яке застосування муніципально-правових санкцій повинно бути, по-перше, в закріплених законом межах компетенції відповідних суб’єктів, які наділені особливим правом застосовувати муніципально-правові санкції, по-друге, на підставах, що передбачені у відповідних нормативно-правових актах, що регламентують цей механізм, по-третє, за процедурою, що також передбачена у зазначених правових актах, по-четверте, у цілковитій відповідності зі змістом застосованої норми, по-п’яте, у передбаченій тими ж нормативно-правовими актами формі тощо. При цьому суб’єкт застосування має дотримуватись точного змісту норм права, що використовуються, завжди застосовувати санкції, коли це передбачено законодавством, не ухилятися від їх застосування тощо;

- обґрунтованості, що полягає у застосуванні муніципально-правових санкцій на основі лише об’єктивних, достовірних, правильних і істинних знань про підстави та умови, які передбачені нормами права, зокрема муніципального права України, та які вимагають застосування муніципально-правових санкцій. При цьому слід виявляти усі фактичні дані, повно та неупереджено їх досліджувати, відхиляти усі факти, що не відповідають вимогам процедурно-процесуальної форми;

- доцільності, що полягає у застосуванні лише таких санкцій, що якнайкраще відповідають меті муніципально-правової відповідальності, вчиненому муніципальному правопорушенню, іншим обставинам ситуації, та будуть найефективнішими та адекватнішими. Іншими словами це означає вибір лише оптимальних засобів впливу на правопорушників муніципальних норм;

- справедливості, сутність якого становить забезпечення балансу і пропорційності інтересів суб’єктів, яких воно безпосередньо стосується, а також збалансованості цих інтересів з інтересами інших суб’єктів, з державними та суспільними інтересами. Як зазначається у теорії держави і права, «справедливість, як спеціально-юридична категорія, розглядається в масштабі відповідності, пропорційності, збалансованості та певної гармонійності між здійсненими витратами, зусиллями, звершеннями людей і відповідною реакцією на це суспільства, вираженою у вигляді винагороди, заохочення чи осудження». Сутність принципу справедливості у даному випадку полягає також і у тому, що прийняте рішення по застосуванню санкцій повинно водночас відповідати і загальнолюдським цінностям;

- оперативності, що полягає у найбільш швидкому реагуванні на порушення муніципально-правових норм, активній переробці інформації та щонайшвидшому вирішенні питання застосування муніципально-правових санкцій;

- верховенства права, що виражається у пріоритеті правових принципів та непорушних ідей права над свавіллям держави, інших владних чи уповноважених суб’єктів;

- рівності усіх, що полягає у однаковому застосуванні муніципально-правових санкцій до кожного, хто вчинив муніципальне правопорушення, за однакове порушення норм муніципального права та у однакових умовах.

До спеціальних принципів можна віднести, по-перше, принцип підзвітності та відповідальності перед територіальними громадами їх органів та посадових осіб, що зумовлює застосування санкцій саме територіальною громадою, або від її імені та в її інтересах органами та посадовими особами місцевого самоврядування, що уповноважені на те законом; по-друге, принципи правової, організаційної та матеріально-фінансової самостійності в межах повноважень, визначених законом, що полягає у необхідності мати такі організаційні, правові та матеріально-фінансові основи, які б дозволили вирішувати питання застосування муніципально-правових санкцій без втручання держави чи інших органів та посадових осіб; по-третє, принцип державної підтримки та гарантії місцевого самоврядування, по-четверте, судового захисту прав місцевого самоврядування.

На сьогоднішній день ці принципи реалізуються в практиці місцевого самоврядування не в повній мірі, хоча вони і закріплені як на конституційному, так і на законодавчому рівнях. Це впливає і на якість функціонування муніципально-правових санкцій та місцевого самоврядування в цілому. Тому ми прагнемо звернути увагу законодавця на цю проблему та необхідність якомога скорішого її вирішення.