Право/8.
Конституционное
право
Пілігрім Г.С., Бесарабов В.О.
Донецький національний університет економікі і торгівлі
імені Михайла
Туган-Барановського
Шляхи
формування соціальної держави в Україні
Трансформація
України в демократичну і соціально-правову державу вимагає відповідного організаційного, нормативного та
правового забезпечення. Реальність демократії
в українському суспільстві є основою реальності гарантій прав і свобод кожної
людини та громадянина. Їх здійснення та повна реалізація можливі лише за умов
додержання та виконання обов’язків як з боку держави, так і самих людей.
Питання
аналізу формування соціальної держави в Україні досліджують у своїх працях В. Бабкін, Ф. Кирилюк, М. Козюбра, А. Колодій, В. Копєйчиков, В. Корнієнко,
П. Рабінович, Ф. Рудич, О. Скакун, О. Скрипнюк, Є. Тихонова, Ю. Тодика, В.
Цвєтков, М. Цвік, В. Шаповал, Ю. Шемшученко та інші. Автори розкривають суть поняття соціальної держави, формулюють
завдання такої держави, її нормативно-правового забезпечення, наводять детальний
опис її функцій та характеризують інструменти державного управління. Велика
кількість вчених розглядає конкретний аспект соціальної держави спираючись на
конкретну галузь правової науки, саме тому метою роботи є визначення та
систематизація загальних шляхів формування соціальної держави в Україні.
Аналізуючи наукову літературу з окресленої тематики можна виділити фактори
які якнайкраще характеризують сутність соціальної держави: соціальні правові
відносини між державними інститутами і громадянським суспільством; високий рівень економічного розвитку країни, економічний ріст, що дозволяє
забезпечити перерозподілення засобів на соціальні програми; згода основних політичних сил про необхідний набір соціальних програм, що
реалізуватимуться державою, досягнення подібного консенсусу дозволяє зберегти
правонаступність соціальної політики у випадку приходу до влади інших
політичних партій; розвинуте відчуття відповідальності,
законослухняності, суспільної солідарності; норми,
права є одним із офіційних елементів у системі державно-правових засад [1]. Враховуючи
основні положення соціальної держави постає необхідність про формування чітких
шляхів формування соціальної держави в Україні, які б враховували різні сфери суспільного життя (політичну сферу, економічну
сферу тощо).
Таким чином, система заходів повинна
бути цілком спрямована на формування соціальної
держави в Україні. Необхідно акцентувати увага на
необхідності докорінного реформування соціального захисту, адже створення його
розгалуженої системи є однією з передумов побудови соціальної держави, яка є
запорукою добробуту всього суспільства і кожної окремо взятої особи. Вона
запобігатиме виникненню гострих соціальних протиріч, буде сприяти зміцненню
впевненості громадян у майбутнє [2,4] :
1. Правові (нормативні) чинники:
-розробити та впровадити
відповідні загальнодержавні програми, в яких був би гарантований державою обсяг
безоплатної медичної допомоги всім громадянам у державних і комунальних
закладах охорони здоров'я, запроваджено обов'язкове медичне страхування;
-послідовно дотримуватися
адресності соціальної допомоги;
-замінити (при можливості)
соціальні пільги та допомоги на грошові виплати;
-стимулювати та заохотити
діяльності суспільних інституцій у соціальній сфері;
-постійно вдосконалювати
соціальне законодавство.
2. Організаційно-правові чинники:
-спрощення процедури
реєстрації благодійних організацій;
-затвердження Програми
соціального реформування із встановленням чітких строків реалізації кожного
етапу;
-запровадження інституту
конституційної скарги, що призведе до зміцнення ролі Конституційного Суду
України як посередника між державою та суспільством та захисника
соціально-економічних прав і засад соціальної держави;
3. Політичні чинники:
-за умов демократії лише
покращення економічної ситуації може призвести до зменшення ролі політичних сил
деструктивного спрямування;
-необхідно використати
чисельну перевагу політичних сил у парламенті для проведення реформи з
метою впорядкування існуючих соціальних пільг та допомоги.
4. Економічні чинники:
-впровадження гнучкої
податкової політики та раціональних соціальних трансфертів, зменшення податку
на прибуток;
-спрощення процедури
реєстрації суб’єктів малого та середнього бізнесу;
-захист прав дрібних
акціонерів;
-розробка державного бюджету спрямованого на соціальні потреби.
Література: