К. психол. н. Вус В.І.;  магістрант Нізберг Л.І.

Міжрегіональна Академія управління персоналом, ІСНіС, Україна

Особливості шкільної адаптації молодших школярів

В якості контрольної групи при проведені емпіричного дослідження нами були обрані учні також 2-го класу. Навчально-виховний процес у них був організований на основі традиційної загальноосвітньої програми.

У переважної більшості досліджуваних контрольної групи виявлені низькі показники рівня навчальних досягнень (див. діаграма).

Так, 72% учнів навчаються на середньому рівні (4-6 балів), 24% — на низькому рівні (1-3 бали), і тільки 4% досліджуваних навчаються на достатньому рівні (7-9 балів). Жодного відмінника у класі не виявлено. У досліджуваних експериментальної групи, навпаки, переважна більшість учнів навчаються на достатньому (7-9 балів) та високому (10-12 балів) рівнях.

У результаті порівняння показників розвитку пізнавальних процесів не було виявлено достовірних статистично значимих відмінностей (див. таблиця). Тобто досліджувані як контрольної, так і експериментальної груп виявляють майже однаковий рівень розвитку пізнавальних процесів, а, отже, «стартові можливості» у них рівні.

Таблиця

Порівняння результатів вивчення особливостей пам’яті та рівня логічного мислення досліджуваних

№	показники	Експериментальна група, n=28	Контрольна група, n=28	Достовірність відмінностей
		М	М	U	p
1	слухова память	4,55	4,84	232,0	0,34
2	комбінована (візуально-моторно-слухова) память	4,13	4,68	213,5	0,17
3	моторно-слухова память	4,50	4,06	260,0	0,11
4	зорова память	3,41	3,12	242,0	0,46
5	рівень логічного мислення	5,82	4,20	144,0	0,003

Однак, при таких однакових «стартових можливостях», досліджувані експериментальної вибірки виявляють достовірно вищі рівень розвитку логічного мислення, здатності до умовиводів та рівень навчальних досягнень.

Отже, застосування педагогічних технологій, запропонованих у програмі К.Д. Ушинського, посприяло збільшенню ефективності як розвитку пізнавальних здібностей, так і загальному розумовому розвитку досліджуваних.

Процес навчання за експериментальною програмою не тільки вплинув на успішність учнів та зумовив позитивну динаміку розвитку їх пізнавальної сфери, але й сприяв гармонізації психофізіологічного стану досліджуваних.

Так, у результаті порівняння показників тривожності (за методиками О.М. Прихожан та Доркі) були виявлені достовірні статистично значимі відмінності (див таблиця)

Таблиця

Порівняння результатів визначення тривожності досліджуваних

№	Показники	Експериментальна група, n=28	Контрольна група, n=28	Достовірність відмінностей
		М	М	U	p
1	Тривожність у школі (О.М. Прихожан)	13,38	19,27	161,0	0,034
2	Особистісна тривожність (Доркі)	6,76	6,90	212,5	0,64

Показники тривожності у школі (за методикою О.М. Прихожан) у досліджуваних контрольної групи значно вищі ніж у досліджуваних експериментальної групи. Хоча показники особистісної тривожності (за методикою Доркі) у досліджуваних знаходяться на нижньо-середньому рівні. Отриманий результат вказує на недостатній рівень адаптованості учнів контрольної групи саме до шкільного життя.

Таким чином, можна стверджувати, що особливості організації навчально-виховного процесу у експериментальному класі зумовили більш гармонійну адаптацію учнів до шкільного життя, підвищення мотивації до навчальної діяльності та більш позитивне ставлення до школи.