Научная работа

Студентки группы Ткдп-12А Федосовой А.С

Фізкультура і основи здорового способу життя студента

Здоровий спосіб життя — це спосіб життя, заснований на принципах моральності, раціонально організований, активний, трудовий, який гартує і, у той же час, захищає від несприятливих впливів навколишнього середовища, що дозволяє до глибокої старості зберігати моральне, психічне і фізичне здоров’я.

Здоровий спосіб життя містить у собі наступні основні елементи: плідна праця, раціональний режим праці і відпочинку, викорінювання шкідливих звичок, оптимальний руховий режим, особисту гігієну, загартовування, раціональне харчування і т.п.

Раціональний режим праці і відпочинку — необхідний елемент здорового способу життя. При правильному і строго дотримуваному режимі виробляється чіткий і необхідний ритм функціонування організму, який створює оптимальні умови для роботи та відпочинку і тим самим сприяє зміцненню здоров’я, поліпшенню працездатності і підвищенню продуктивності праці.Наступною ланкою здорового способу життя є викорінювання шкідливих звичок (паління, алкоголь, наркотики).

Щоденна ранкова гімнастика — обов’язковий мінімум фізичного тренування. Вона повинна стати для всіх такою же звичкою, як умивання по ранках.

Фізична культура - це самостійна і особлива галузь загальної культури, яка спрямована на зміцнення здоров'я людини, продовження її творчої активності та життя, а також на зростання і вдосконалення її всебічного і гармонійного розвитку.

У своїй основі фізична культура, як і кожна з видів культури, має духовну і матеріальну форми вираження, її духовна сторона проявляється у зростанні загального інтелекту людини, у зміні її психоемоційного стану, розумових здібностей, у надбанні науково-теоретичних знань з галузі фізичної культури та спорту, інших гуманітарних та біологічних наук (психології, педагогіки, соціальної психології, анатомії, фізіології, гігієни, біомеханіки) та їх раціональне використання в повсякденному житті.

Фізична культура - це сукупність досягнень суспільства у створенні та раціональному використанні спеціальних засобів, методів і умов цілеспрямованого вдосконалення людини.

Фізичне виховання - органічна частина загального виховання і тому воно характеризується всіма загальними ознаками, що притаманні педагогічному процесу, який спрямований на вирішення певних конкретних завдань. Головним напрямком фізичного виховання є формування здорової, розумове підготовленої, соціально-активної, морально стійкої, фізично вдосконаленої і підготовленої до майбутньої професії людини.

Серед засобів фізкультурно-оздоровчої роботи дуже важливе значення мають гігієнічні умови. Сюди відносяться твердий режим дня, під яким розуміється строго складений розпорядок повсякденного життя, раціонального розприділення часу праці і відпочинку, сну і харчування.

В режим дня студента повинні входити: ранкова гімнастика з водною процедурою. В режимі дня також передбачається строгий порядок і час для харчування, відпочинку і підготовки до сну.

Таким чином, із вище сказаного витікає, що формування у студентів звички займатися фізкультурою включає:виховання в студентів інтересу до занять фізичними вправами;озброєння їх знаннями по фізичній культурі, фізіології і гігієни людини і вироблення на їх основі переконань в необхідності систематично займатись фізкультурою;практичне навчання студентів кожен день самостійно займатись фізичними вправами.У статті 1 Закону України "Про фізичну культуру і спорт" сказано, що "фізична культура - складова частина загальної культури суспільства, яка спрямована на зміцнення здоров'я, розвиток фізичних, морально-вольових та інтелектуальних здібностей людини з метою гармонійного формування її особистості".

Критерии качества физической культуры в европейской перспективе

В 90-е гг. прошлого века произошло существенное изменение образовательной политики во многих странах Европейского союза. Модель физической культуры как «воспитания человека по отношению к делам тела» требует от учителя действий в двух направлениях: физическое воспитание — воспитание, направленное на ценности тела, и физическое образование, понимаемое как формирование тела и его функций .

Из сравнительных исследований выражаемых польскими учениками и их ровесниками из Западной Европы вытекает, что:

1) большинство принявших участие в исследованиях девушек и юношей любят заниматься физической культурой;

2) содержание уроков по физической культуре не соответствует ожиданиям всех учеников;

3) юноши наиболее одобряют командные спортивные игры, наименее — легкую атлетику и гимнастику;

4)девушки предпочитают индивидуальные формы двигательной активности (гимнастические упражнения под музыку и танцы);

5) у девушек преобладает убеждение о бесполезности предлагаемых на занятиях форм двигательной активности;

6) к старшим классам повышается процент учащихся, считающих уроки физической культуры неинтересными.

Причины утраты интереса к школьным урокам физической культуры:

1) постоянное повторение одних и тех же упражнений;

2) низкая моторная плотность уроков в силу недостатков в их организации, выражающихся в длительных паузах («одни играют, другие сидят на скамейке»);

3) построение уроков без учета предложений учеников относительно их содержания.