Физическая культура и спорт/3.Спортивная медицина и реабилитация

К. п. н. Бочкова Н.Л., Литовченко Н.П.

Здоровий спосіб життя як фактор профілактики серцево - судинних захворювань

Національний технічний університет України «КПІ»

Серцево-судинні захворювання (ССЗ) є важливою медико-біологічною і соціальною проблемою та найпоширенішою причиною смертності не тільки в Україні, а і в усьому світі. У формуванні сучасних негативних медико-демографічних тенденцій в Україні велику роль відіграють ССЗ– за кількістю серцево-судинних хвороб Україна посідає перше місце в Європі. Саме вони істотно впливають на основні показники здоров’я: захворюваність, смертність, інвалідність, тривалість і якість життя населення. У 2009 р. Україна втратила більш ніж 460 тисяч людських життів внаслідок смертності від ССЗ. Щодо захворюваності на хвороби системи кровообігу в цілому, то у 2009 році було зареєстровано 5.271,8 випадків з діагнозом, встановленим вперше в житті, на 100 000 населення. Відповідно, поширеність серцево-судинних захворювань становила 56.274,0 на 100 000 населення. Згідно даним офіційної статистики, в Україні від ССЗ в 2011 році померло 440352 осіб, що складає 66,3% від усіх причин смерті [1]. Медико-соціальний тягар серцево-судинних захворювань полягає в тому, що вони суттєво впливають на тривалість життя населення, а також на показники втрат працездатного потенціалу країни. Незважаючи на те, що хвороби системи кровообігу є головною причиною смерті населення економічно розвинених країн, у більшості з них протягом останніх десятиліть реєструється стійка позитивна динаміка показників здоров’я, пов’язаних із цією патологією. В той же час в Україні спостерігається протилежна тенденція: за останні 25 років поширеність серцево-судинних захворювань серед населення зросла в три рази, а рівень смертності від них – на 45% [2,3].

На сьогодні загальновизнано, що розвиток хронічних неінфекційних захворювань, у тому числі і серцево-судинних, значною мірою пов’язаний зі способом життя і виникненням внаслідок цього фізіологічних факторів ризику. Показано даними експериментальних, клінічних та епідеміологічних досліджень, що фактори ризику розвитку ССЗ пов’язані зі способом життя, оточуючим середовищем, генетичними особливостями людини, які сприяють розвитку і прогресуванню цих хвороб. Ця концепція є науковим обґрунтуванням і основою профілактики ССЗ. Наукові дослідження в галузі профілактики серцево-судинних, інших неінфекційних хронічних захворювань, переконливо довели високу ефективність програм боротьби з ними. Фактори, на які людина може впливати, пов’язані зі способом життя: це куріння, незбалансоване харчування, гіподинамія, зловживання алкоголем. Корекція ступеня виявленості цих факторів сприятиме зниженню індивідуального ризику за рахунок впливу на такі чинники, як надлишкова маса тіла та ожиріння, артеріальна гіпертензія, порушення жирового і вуглеводного обміну. Важливим фактором, що впливає на показники інвалідності і смертності, є організація своєчасної швидкої допомоги хворим із ускладненнями від серцево-судинних та судинно-мозкових захворювань, надання їм кваліфікованої поетапної медичної допомоги, включаючи хірургічні втручання [1]. Існуючі у багатьох країнах державні багаторічні програми профілактики та боротьби з ССЗ довели їх ефективність – показано статистично вірогідне зниження смертності від ішемічної хвороби серця на 82% серед чоловічого населення працездатного віку у Фінляндії (проект «Північна Карелія»), у Литві [4]. Одним з найпоширеніших факторів ризику є недостатня фізична активність (гіподинамія), "хвороба цивілізації", що прогресує з розвитком технічного прогресу – значна кількість людей ведуть малорухливий спосіб життя. Навіть у молодому віці рівень фізичної активності кожного четвертого чоловіка і другої жінки визначається як недостатній. Багатьма дослідженнями показано, що найнижчий ризик загальної і коронарної смертності визначається серед осіб з помірною фізичною активністю. Активний відпочинок понад 4 год у вихідні дні, помірні заняття садівництвом та регулярні прогулянки протягом 40 і більше хвилин на день істотно знижують загальну смертність [5]. В Україні за останні роки спостерігається значне зниження рухової активності населення, що пояснюється багатьма причинами – недостатня кількість спортивних споруд, низький рівень добробуту більшої частини населення, низький рівень пропаганди здорового способу життя, відсутність профілактичної медицини. Протягом 25-річного періоду спостереження частота гіподинамії в популяції вдвічі збільшилась серед чоловіків і в 1,5 раза серед жінок. Незважаючи на наявність переконливих доказів того, що профілактичні заходи, спрямовані на зменшення ступеня виявленості факторів ризику розвитку ССЗ сприяють зміцненню здоров’я і попереджують виникнення хвороб, в Україні до цього часу не існує дієвої загальнонаціональної політики боротьби з ССЗ. Саме тому з огляду на масштабність проблеми ССЗ в України, а також їх значну питому вагу у структурі всіх захворювань, питання її розв'язання сьогодні стоїть одним з перших на порядку денному. За статистичними даними Всесвітньої організації охорони здоров'я в 2030 році кількість померлих від серцево-судинних захворювань підвищиться з 17 млн. до 25 млн. осіб [1].

Література.

1. Доклад о состоянии здравоохранения в мире, 2008 г. Первичная медико–санитарная помощь: сегодня актуальнее, чем когда–либо. – Женева: ВОЗ, 2008. – 152 с.

2. Обзорная сводка о состоянии здоровья в Украине 2005. [Электронный ресурс] –Режим доступа: http://www.euro.who.int/document/E88285r.pdf .

3. Чернобривенко О. Серцево-судинні захворювання в Україні: статистичний аналіз сучасної епідеміологічної ситуації. [Электронный ресурс] – Режим доступа: http://medstrana.com/articles/1639/

4. A strategy to prevent chronic disease in Europe. A focus on public health action. The CINDI vision. WHO, 2004. – 41 p.

5. Goya Wannamethee S.Physical activity and mortality in older men with diagnosed coronary heart disease/ Goya Wannamethee S., Shaper G., Walker M. // Int. Med. J. – 2002. – Vol. 3. – Р. 201-207.

ПІБ: Бочкова Наталія Леонідівна

Науков. ступінь: канд. педагогічних наук

Вчене звання: доцент

Місце роботи: Національний технічний університет України «КПИ», міжуніверситетський медико-інженерний факультет, кафедра фізичної реабілітації.

Адреса для кореспонденції: м. Київ 04111, вул..Щербакова 54 кв.19

Контактний телефон: 0-67-275-43-61.

Електр. пошта: bochkovanl@ukr.net