Шевчук О.А., Шаповал І.Ю., Карнаух О.В.

Вінницький державний педагогічний університет

імені Михайла Коцюбинського, Україна

ЕКОЛОГО-ФІТОЦЕНОТИЧНИЙ АНАЛІЗ ФЛОРИ ЗАПЛАВИ РІЧКИ

ЖВАН-БАТІГ

Лучні угруповання розвиваються в різних екологічних умовах: від ксерофітних до гігрофітних, але найоптимальнішими вважаються мезофільні умови середовища. Від впливу абіотичних факторів, а також антропогенезу зони (головним чином кліматичних грунтово-гідрологічних умов) значною мірою залежать видовий склад, будова лучних травостоїв та їх сезонна динаміка. Зміни внаслідок сінокосіння і випасання проходять у напрямку збіднення флористичного складу угруповань. Тому метою нашого дослідження було вивчення особливостей видового складу лучного фітоценозу на прикладі річки Жван-Батіг, встановлення її особливостей на таксономічному, екологічному та фітоценотичному рівнях.

Еколого-фітоценотичний аналіз флори проводимо за приналежністю видів до певного флороценотипу. Флороценотип – це сукупність рослинних формацій, едифікатори яких пройшли загальну адаптивну еволюцію під впливом певних тривало існуючих умов на певній території, що зайнята визначеним типом флори (Григора І. М., 2006).

З таблиці 1 бачимо, що на досліджуваній території переважає лучний флороценотип, до якого належить 65 видів рослин, що становить 46,4%. До сегетального флороценотипу належить 30 видів і 21,4% від загальної кількості. Рудеральний налічує 12 видів і становить 8,6%, гігрофільний – 8 видів і відповідно 5,7%, ксерофільний – 7 видів та 5%. Неморальний флороценотип становить 8,6% і налічує 12 видів, до адвентивного флороценотипу належать 5 видів і становить 3,6%, і до бореального належить 1 вид, що становить 0,7%.

Таблиця 1

Еколого-фітоценотичний аналіз флори заплави річки Жван-Батіг околиць с. Галайківці Муровано-Куриловецького району Вінницької області

Флороценотип	Абсолютні числа	%
Лучний	65	46,4
Сегетальний	30	21,4
Рудеральний	12	8,6
Гігрофільний	8	5,7
Ксерофільний	7	5
Адвентивний	5	3,6
Неморальний	12	8,6
Бореальний	1	0,7
Всього	140	100

Для виявлення екологічної природи флори даної території проводимо аналіз із біоморфами, тобто відносимо всі виявлені види рослин до певної біоморфи та виражаємо кількість видів кожної біоморфи у відсотках. Для цього використовуємо класифікацію І. Г. Серебрякова (Серебряков И. Г., 1964).

Дані результатів дослідження представлені у таблиці 2.

Нами проведений екологічний аналіз флори заплави річки Жван-Батіг околиць с. Галайківці. Екологічний аналіз проводимо для детермінування видів за показниками їх пристосування до основних екологічних факторів з об’єднанням їх у відповідні групи і визначенням їх питомої частки.

За ступенем пристосування до водного середовища і зволоження ґрунту рослини поділяють на 4 групи: гідрофіти, гігрофіти, мезофіти і ксерофіти (Якубенко Б. Є. та ін., 2001). За ступенем пристосування до інтенсивності освітлення рослини поділяють на геліофіти, факультативні геліофіти та сціофіти (Нечитайло Л. Ф. та ін., 2004).

Таблиця 2

Життєві форми рослин (за класифікацією І.Г. Серебрякова) заплави річки Жван-Батіг околиць с. Галайківці Муровано-Куриловецького району Вінницької області

Життєва форма	Кількість видів
	абсолютні числа	% числа
Трав’янисті полікарпики (багаторічні)	97	69,3
Трав’янисті монокарпики (однорічні)	16	11,4
Трав’янисті монокарпики (дворічні)	7	5
Трав’янисті монокарпики (одно- або дворічні)	10	7,1
Дерева	5	3,6
Чагарники	5	3,6

Провівши екологічний аналіз за показником пристосування до водного середовища і зволоження ґрунту ми визначили, що 89,3% належить мезофітам – рослинам суходільних лучних угруповань, ксерофіти займають 5% та гігрофіти 5,7%. По відношенню до інтенсивності освітлення: геліофіти – рослини відкритих місць займають 60,7%, факультативні рослини займають 39,3%.

Таким чином, виявлено, що на досліджуваній території найчисленнішими є родини Astereceae, якій належить 15,7% видів; Rosaceae – 12,9% та Lamiaceae – 9,3%. Найменша кількість видів належить до родин: Hypericoceae, Euphorbiaceae, Cuscutaceae, Polygalaseae, Dispacaceae, Convolvulaceae, Liliaceae, Ophioglossaceae, Onagraceae. Багаторічні рослини займають 69,3% дослідної території, однорічні рослини – 11,4%, дворічні – 5%, одно- або дворічні – 7,1%; дерева становлять 3,6% та чагарники також 3,6%. Переважає лучний флороценотип, до якого належить 65 видів рослин, що становить 46,4%.