Біологічні науки / Структурна ботаніка і біохімія рослин

Студентка ОКР спеціаліст Швандер І.М., студентка ІV курсу Юра К.В., студентка ІV курсу Піскорська Т.В., к.б.н. Рогач В.В.

Вінницький державний педагогічний університет, Україна

Вплив рістстимулюючих препаратів на мезоструктурну організацію листків рослин баклажанів

Застосування регуляторів росту є одним із перспективних напрямків сучасного аграрного виробництва [1]. Серед синтетичних регуляторів значний інтерес викликають стимулятори росту та росзвитку – аналоги природніх стимулюючих гормонів – ауксинів, гіберелінів і цитокінінів [4].

Баклажани є надзвичайно корисною низькокалорійною дієтичною овочевою культурою. Плоди баклажана сприяють нормалізації водно-сольового обміну. Окрім цього плоди баклажана багаті на пектинові речовини, які мають радіопротекторну та антихолестеринову дію [3].

У вегетаційний період 2013 року дослідження проводили на насадженнях баклажанів селянського фермерського господарства «Бержан» с. Горбанівка Вінницького району Вінницької області. Рослини сорту Алмаз обробляли за допомогою ранцевого оприскувача ОП-2 стимуляторами росту – модифікаторами основних стимулюючих фітогормонів: 1-нафтилоцтовою кислотою (1-НОК), гібереловою кислотою (ГК₃) та 6-бензиламінопурином (6-БАП).

Мезоструктурну організацію листка вивчали під час польових досліджень у фазу початку формування плодів на фіксованому матеріалі. Для мезоструктурного аналізу відбирали листки одного віку та ярусу. Визначення розмірів клітин, окремих тканин та органів здійснювали за допомогою мікроскопа „Микмед-1” та окулярного мікрометра МОВ-1-15х. Для цього використовували часткову мацерацію тканин листка. Одержані матеріали оброблені статистично та за допомогою комп’ютерної програми “STATISTICA – 6,1” [2].

За результатами проведених нами досліджень встановлено, що стимулятори росту рослин суттєво впливали на мезоструктурну організацію листків рослин баклажанів сорту Алмаз. Досліджено, що обробка рослин 1-НОК та 6-БАП збільшували товщину хлоренхіми відповідно на 6 та 7%. За дії ГК₃ товщина листка дещо зменшувалася у порівнянні з контролем. При цьому товщини верхнього та нижнього епідермісу суттєво не змінювалася.

Нами також встановлено зростання об’єму клітин стовпчастої і довжини та ширини клітин губчастої паренхіми. Найбільш суттєво дані показники збільшувалися внаслідок обробки 1-НОК та 6-БАП. Вказані показники зростали відповідно на 26, 38 і 9% та 20, 77 і 26%. За дії ГК₃ об’єм клітин стовбчастої паренхіми достовірно не змінювався, а розміри клітин губчастої зростали на 43 та 9%.

Таблиця.

Вплив стимуляторів росту на мезоструктурні показники листків рослин баклажанів сорту Алмаз (фаза початку дозрівання плодів)

Варіант досліду	Контроль	1-НОК	ГК3	6-БАП
Кількість клітин епідермісу, шт. на 1 мм^2 поверхні листка	731,62 ±14,54	*679,91 ±8,26	*677,59 ±6,06	*683,77 ±6,66
Кількість клітин продихів, шт. на 1 мм^2 поверхні листка	170,38 ±8,06	*158,98 ±6,47	*307,14 ±13,36	*133,51 ±14,15
Площа клітин продихів мкм^2	153,93 ±5,03	*135,73 ±1,97	*131,29 ±5,38	*169,72 ±4,08
Об’єм клітин стовбчастої паренхіми мкм^3	6206,98 ±294,5	*7793,08 ±334,76	6010,18 ±298,56	*7422,64 ±218,8
Довжина клітин губчастої паренхіми, мкм	22,69 ±0,51	*31,21 ±0,73	*32,38 ±0,61	*40,05 ±0,81
Ширина клітин губчастої паренхіми, мкм	17,81 ±0,41	*19,32 ±0,35,	*19,34 ±0,68	*22,42 ±0,92
Товщина верхнього епідермісу, мкм	26,69 ±0,91	26,67 ±0,37	*20,54 ±0,51	*23,84 ±0,68
Товщина хлоренхіми, мкм	186,87 ±2,69	*198,17 ±5,16	*172,58 ±2,15	*199,69 ±3,08
Товщина нижнього епідермісу, мкм	24,05 ±0,86	*23,51 ±0,41	*22,48 ±0,64	*29,05 ±0,83

Примітка. * – різниця достовірна при Р≤0,05

Провівши вивчення змін у будові продихового апарату рослин встановлено, що стимулятори росту зменшував кількість клітин епідермісу на 6-7%. Досліджено, що за дії 1-НОК та 6-БАП відбувалося зменшення кількості продихів на 1 мм² відповідно на 7 та 22%. Натомість, після застосування ГК₃ спостерігалося зростання кількості продихів на листках дослідних рослин на 80%.

Результати наших досліджень свідчать, що застосування 1-НОК та ГК₃ зменшували площу продихів на 12 та 15%. При використанні 6-БАП відбувалося зростання площі продихових клітин на 10%.

Таким чином, потовщення основної фотосинтезуючої тканини – хлоренхіми та зростання об’єму клітин стовбчастої паренхіми і розмірів клітин губчастої паренхіми за дії 1-НОК і 6-БАП стоворюють передумови для оптимізації продуктивності культури. Зменшення кількості продихів та їх площі забезпечує кращу оводненість дослідних рослин, особливо у посушливих умовах вегетації.

Література

1. Аспекты применения фитогормонов в повышении урожайности и размножении плодовых культур / А. С. Фелалиев, И. Т. Исмоилов, Н. Ш. Дустов [и др.] // Физиология растений – наука 3-го тысячелетия : 4-й съезд О-ва физиологов растений России, 4-9 окт. 1999 г. : тезисы докл. междунар. конф. – Т. 2. – М., 1999. – С. 721.

2. Казаков Є. О. Методологічні основи постановки експерименту з фізіології рослин / Є. О. Казаков. – К. : Фітосоціоцентр, 2000. – 272 с.

3. Кружилин A.C. Помидоры, перцы, баклажаны. Кружилин A.C., Шведская З.М. – М.: Россельхозиздат, 1972. С.144.

4. Можарова И. П. Роль регуляторов роста растений при выращивании картофеля / Можарова И. П. // Регуляция роста, развития и продуктивности растений : IV междунар. науч. конф., 26-28 октября 2005 г. : материалы конф. – Минск, 2005. – С. 153.