Біологічні науки / Структурна ботаніка і біохімія рослин

Студентка ОКР спеціаліст Деткова Т.О., студентка ІV курсу
Сулима Ю.В., студенка ІV курсу Михайльова Ю.О., к.б.н. Рогач В.В.

Вінницький державний педагогічний університет, Україна

Вплив інгібіторів росту на мезоструктурну організацію листків рослин картоплі

Регуляція росту і розвитку рослин за допомогою синтетичних сполук є перспективним напрямком сучасної біологічної та аграрної науки [1]. Серед синтетичних регуляторів значний інтерес викликають інгібітори росту та розвитку рослин з антигібереліновим механізмом дії – ретарданти. Дія ретардантів – поліфункціональна. Вони пришвидшують дозрівання, збільшують продуктивність та покращують якість урожаю, підвищують стійкість до низьких температур, посухи, засоленості [4].

Важливою продовольчою, кормовою та технічною культурою нашої держави картопля. У бульбах міститься 12-25% крохмалю, близько 2% сирого протеїну, до 0,15% жиру, вітаміни С, В₁, В₂, В₆, РР, К і каротиноїди. У зв’язку з цим, вона має лікувальне значення особливо для людей, у яких спостерігається порушення функцій шлунково-кишкового тракту [1].

У вегетаційний період 2013 року дослідження проводили на насадженнях картоплі селянського фермерського господарства «Бержан» с. Гобанівка Вінницького району Вінницької області. Рослини сорту Санте обробляли за допомогою ранцевого оприскувача ОП-2 ретардантами з різним механізмом дії: есфоном (2-ХЕФК), тебуконазолом (EW-250) та хлормекватхлоридом (ССС-750).

Мезоструктурну організацію листка вивчали під час польових досліджень у фазу початку цвітіння на фіксованому матеріалі. Для мезоструктурного аналізу відбирали листки одного віку та ярусу. Визначення розмірів клітин, окремих тканин та органів здійснювали за допомогою мікроскопа „Микмед-1” та окулярного мікрометра МОВ-1-15х. Для цього використовували часткову мацерацію тканин листка. Одержані матеріали оброблені статистично та за допомогою комп’ютерної програми “STATISTICA – 6,1” [2].

За результатами проведених нами досліджень встановлено, що інгібітори росту рослин ретардантного типу суттєво впливали на мезоструктурну організацію лисків рослин картоплі сору Санте (табл).

Таблиця.

Вплив інгібіторів росту на мезоструктурні показники листків рослин картоплі сорту Санте (фаза початку цвітіння)

Варіант досліду	Контроль	2-ХЕФК	EW-250	ССС-750
Товщина верхнього епідермісу, мкм	24,15 ±0,66	25,02 ±0,80	*26,20 ±0,55	25,46 ±0,82
Товщина хлоренхіми, мкм	165,03 ±4,68	130,47 ±3,33	*177,98 ±3,22	153,46± 2,31
Товщина нижнього епідермісу, мкм	17,15 ±0,62	*20,92 ±0,56	*13,99 ±0,27	17,82 ±0,51
Об’єм клітин стовбчастої паренхіми мкм^3	13766,35 ±599,36	*11561,75 ±503,36	*15561,80 ±712,57	*11528,89 ±766,63
Довжина клітин губчастої паренхіми, мкм	20,17 ±0,50	19,33 ±0,67	*17,66 ±0,62	*27,92 ±0,83
Ширина клітин губчастої паренхіми, мкм	20,52 ±0,42	19,75 ±0,36	20,05 ±0,71	19,18 ±0,90
Кількість клітин епідермісу, шт. на 1 мм^2 поверхні листка	410,57 ±20,00	455,33 ±12,32	*524,79 ±11,08	454,56 ±13,35
Кількість клітин продихів, шт. на 1 мм^2 поверхні листка	192,17 ±8,30	189,08 ±5,97	*223,81 ±7,16	201,43 ±9,29
Площа клітин продихів мкм^2	228,77 ±11,17	*259,13 ±8,62	239,52 ±5,47	249,31 ±7,81

Примітка. * – різниця достовірна при Р≤0,05

Досліджено, що обробка рослин тебуконазолом збільшувала товщину хлоренхіми на 8%. За дії хлормекватхлориду товщина хлоренхіми практично не змінювалася, а при застосуванні есфону зменшувалася на 21%. Не змінюювалася достовірно і товщина верхнього та нижнього епідермісу при застосуванні інгібіторів росту. Нами також встановлено зростання об’єму клітин стовпчастої паренхіми на 13%. при застосуванні препарату EW-250. За дії інших інгібіторів росту об’єм клітин стовбчастої паренхіми зменшувався на 16%. Розміри клітин губчастої паренхіми за дії ретардантів у порівнянні з контролем практично не змінювалися.

Провівши вивчення змін у будові продихового апарату рослин встановлено, що етиленпродуцент практично незмінював кількість клітин епідермісу та продихів на одиницю абакціальної поверхні листка картоплі та достовірно збільшував площу продихів на 13%. На нашу думку такі зміни продихового апарату за дії 2-ХЕФК можуть посилювати транспіративну активність рослин картоплі, що може мати негативний вплив на рівень оводненості рослин в посушливих умовах вегетації.

EW-250 збільшував кількість клітин нижнього епідермісу на листку (28%) та кількість продихів (17%) і практично незмінював площі продихів. Під впливом хлормекватхлориду зміни у продиховому апараті листків дослідних рослин наближалися до контролю.

Таким чином, найбільш суттєві зміни у мезоструктурі листків відбувалися при застосуванні триазолпохідного ретарданту тебуконазолу. Потовщення шару клітин основної фотосинтезуючої тканини хлороенхіми та об’єму клітин стовбчастої паренхіми можуть стоворювати передумови для активізації процеу фотосинтезу у листках дослідних рослин і як наслідок, позитивно впливати на продуктивність культури.

Література

1. Деева В. П. Ретарданты – регуляторы роста растений / В. П. Деева ; ред. Ю. В. Ракитин. – Мн. : Наука и техника, 1980. – 176 с.

2. Казаков Є. О. Методологічні основи постановки експерименту з фізіології рослин / Є. О. Казаков. – К. : Фітосоціоцентр, 2000. – 272 с.

3. Кружилин A.C. Помидоры, перцы, баклажаны. Кружилин A.C., Шведская З.М. – М.: Россельхозиздат, 1972. С.144.

4. Прусакова Л. Д. Применение производных триазола в растениеводстве / Л. Д. Прусакова, С. И. Чижова // Агрохимия. – 1998. – № 10. – С. 37-44.