Біологічні науки / Структурна ботаніка і біохімія рослин

Студентка ОКР спеціаліст Громик М.В., студентка ІV курсу Ткачова А.В., студентка ІV курсу Бровко О.В., к.б.н. Рогач В.В.

Вінницький державний педагогічний університет, Україна

Вплив ретардантів і етиленпродуцентів на мезоструктурну організацію листків рослин перцю

Застосування синтетичних рістрегулюючих речовин є перспективним напрямком фізіології рослин [1]. Серед регуляторів значний інтерес викликають антигіберелінові препарати – ретарданти. Їх дія поліфункціональна. Вони впливають на швидкість ростових процесів удружнюють дозрівання, збільшують продуктивність та покращують якість сільськогосподарської продукції, підвищують стійкість до абіотичних факторів середовища [4].

Важливою овочевою культурою є солодкий перець. Він багатий на вітаміни, флавоноїди, різноманітні мінеральні речовини. Перець застосовують як лікарську рослину для лікування цілого ряду хвороб. Тому доцільним є вивчення дії ретардантів на анатомо-морфологічні особливості перців та їх продуктивність [3].

У вегетаційний період 2013 року дослідження проводили на насадженнях перців селянського фермерського господарства «Бержан» с. Гобанівка Вінницького району Вінницької області. Рослини сорту Антей обробляли за допомогою ранцевого оприскувача ОП-2 ретардантами з різним механізмом дії: есфоном (2-ХЕФК), тебуконазолом (EW-250) та хлормекватхлоридом (ССС-750).

Мезоструктурну організацію листка вивчали під час польових досліджень у фазу початку цвітіння на фіксованому матеріалі. Для мезоструктурного аналізу відбирали листки одного віку та ярусу. Визначення розмірів клітин, окремих тканин та органів здійснювали за допомогою мікроскопа „Микмед-1” та окулярного мікрометра МОВ-1-15х. Для цього використовували часткову мацерацію тканин листка. Одержані матеріали оброблені статистично та за допомогою комп’ютерної програми “STATISTICA – 6,1” [2].

За результатами проведених нами досліджень встановлено, що інгібітори росту рослин ретардантного типу суттєво впливали на мезоструктурну організацію лисків рослин перцю сору Антей (табл.).

Таблиця.

Вплив інгібіторів росту на мезоструктурні показники листків рослин перцю сорту Антей (фаза початку цвітіння)

Варіант досліду	Контроль	2-ХЕФК	EW-250	ССС-750
Товщина верхнього епідермісу, мкм	23,32 ± 0,62	*27,08 ± 0,59	*35,20 ± 0,26	*33,40 ± 0,20
Товщина хлоренхіми, мкм	216,48 ± 1,68	*318,18 ± 6, 66	*282,31 ± 5,58	*285,86 ± 4,99
Товщина нижнього епідермісу, мкм	23,92 ± 0,49	*28,27 ± 0,78	*36,41 ± 0,35	*34,20 ± 0,25
Об’єм клітин стовбчастої паренхіми мкм^3	19857,02 ±896,32	*25797,49 ± 1189,82	*24366,09 ± 787,69	*24993,42 ± 1324,80
Довжина клітин губчастої паренхіми, мкм	33,28 ± 0,95	*40,17 ± 1,16	*40,20 ± 0, 57	*37,42 ± 1,05
Ширина клітин губчастої паренхіми, мкм	24,95 ± 0,75	*31,20 ± 0,83	*31,89 ±0, 57	*30,16 ±1,01
Кількість клітин епідермісу, шт. на 1 мм^2 поверхні листка	783,33 ±13,11	*719,27 ±7,68	*716,19 ± 5,84	*726,22 ± 5,56
Кількість клітин продихів, шт. на 1 мм^2 поверхні листка	372,76 ±9,13	*193,71 ± 8,65	*282,46 ±7,13	*288,64 ± 14,84
Площа клітин продихів мкм^2	250,44 ±5,69	258,00 ± 6,73	*271,77 ± 7,09	*287,36 ± 6,53

Примітка. * – різниця достовірна при Р≤0,05

Досліджено, що обробка рослин інгібіторами росту з різним механізмом дії збільшувала товщину листкової пластинки дослідних рослин за рахунок потовщення основної фотосинтезуючої тканини хлоренхіми та верхнього і нижнього епідермісу. Встановлено, що під впливом 2-ХЕФК асиміляційна тканина потовщувалася на 47%, а епідермальна на 16 і 18%. За дії ССС-750 товщина хлоренхіми зростала 32%, а епідермісу на 43%. При застосуванні EW-250 товщина хлоренхіми зростала на 30%, а епідермісу на 51 і 52%. Нами також встановлено зростання об’єму клітин стовпчастої паренхіми та розмірів клітин губчастої паренхіми на 30 та 21 і 25%. при застосуванні препарату 2-ХЕФК. За дії ССС-750 показники зростали на 23 та 21 і 22%. Після обробки EW-250 показники асиміляційного апарату відповідно зростали на 23 та 21 і 28%.

Провівши вивчення змін у будові продихового апарату рослин встановлено, що 2-ХЕФК зменшував кількість клітин епідермісу на 8% та кількість продихів на 48% і практично не змінюівав площу продихів.

При застосуванні ССС-750 зменшувалися кількість клітин епідермісу на 7% та кількість продихів на 23%. Одночасно відбувалося зростання площі продихів на 9%.

EW-250 також зменшував кількість клітин нижнього епідермісу на абаксіальній поверхні листка (9%) та кількість продихів на ній (24%) Разам з тим, препарат збільшував площу продихів на 9%.

Таким чином, при застосуванні інгібіторів росту відбувалося потовщення шару клітин основної фотосинтезуючої тканини хлороенхіми та об’єму клітин стовбчастої паренхіми можуть стоворювати передумови для активізації процеу фотосинтезу у листках дослідних рослин і як наслідок, позитивно впливати на продуктивність культури.

Література

1. Бобрышев Ф.И. Регуляторы роста в растениеводстве /Ф. И. Бобрышев. – Ставрополь: Ставропольское книжное издание, 1980. – 71 с.

2. Казаков Є. О. Методологічні основи постановки експерименту з фізіології рослин / Є. О. Казаков. – К. : Фітосоціоцентр, 2000. – 272 с.

3. Кружилин A.C. Помидоры, перцы, баклажаны. Кружилин A.C., Шведская З.М. – М.: Россельхозиздат, 1972. С.144.

4. Кур’ята В. Г. Фізіолого-біохімічні механізми дії ретардантів і етиленпродуцентів на рослини ягідних культур : дис. … доктора біол. наук : 03.00.12 / Кур’ята Володимир Григорович. – К., 1999. – 318 с.