Біологічні науки / Структурна ботаніка і біохімія рослин

Студентка ОКР спеціаліст Червоняк Т.С., студент ІV курсу Буйний О.В., студентка ІV курсу Кондратюк О.І., к.б.н. Рогач В.В.

Вінницький державний педагогічний університет, Україна

Вплив стимуляторів росту на динаміку накопичення різних форм азоту в рослин томатів

Регуляція онтогенезу рослин за допомогою синтетичних стимуляторів є перспективним напрямком аграрної науки [1]. Томати – важлива овочева культура, яка займає чільне місце в раціоні. Його плоди багаті на вітаміни, пектинові речовини, органічні кислоти. [3].

Важливим з точки зору вивчення процесів росту і розвитку є перерозподіл азотовмісних сполук між органами рослини в процесі вегетації за дії стимуляторів росту на культурі томату [1].

У 2013 р. дослідження проводили на насадженнях томатів СФГ «Бержан» с. Горбанівка Вінницької області. Рослини сорту Бобкат обробляли за допомогою ранцевого оприскувача ОП-2 стимуляторами росту 1-НОК, ГК₃ та 6-БАП. Площа дослідних ділянок 33 м², повторність п’ятикратна. Вміст різних форм азоту визначали методом К’єльдаля [4]. Статистичну обробку здійснювали за допомогою комп’ютерної програми “STATISTICA – 6,1” [2].

Результати наших досліджень свідчать, що регуляція росту томатів під впливом стимуляторів супроводжувалася змінами в накопиченні і перерозподілі різних форм азоту (рис.). Зокрема встановлено, що в процесі вегетації відбувалося зниження вмісту азоту у вегетативних органах як у контролі так і у досліді за рахунок білкової його форми. На нашу думку, це свідчить про інтенсивний гідроліз білків та їх відтік до нових атрагуючих центрів – плодів. Досліджено, що застосування рістстимулюючих препаратів інтенсифікувало процес відтоку азотмістких сполук з коренів,

стебел та листків та накопичення їх у плодах, яких на оброблених стимуляторами рослинах закладалося більше ніж у контролі. Також зафіксовано зниження вмісту азоту у корінні в період активного росту та карпогенезу і зростання його наприкінці вегетаційного періоду.

Окрім цього, звертає на себе увагу той факт, що за дії стимуляторів росту відбувалося більш інтенсивне накопичення, як білкового так і не білкового азоту у плодах в першій половині вегетації, та більш швидкий їх гідроліз в другій половині вегетації в порівнянні з контролем. Ми вважаємо, що це пов’язано з посиленим навантаженням рослин урожаєм під впливом стимуляторів росту.

Нами встановлено, що за обробки рослин 1-НОК кількість плодів на рослині за три основних вибірки в середньому становила 22,87±0,83 шт., при застосуванні ГК₃ – 15,79±0,74 шт., а за дії 6-БАП – 18,11±0,71 шт. У контролі кількість плодів на рослині складала 14,53±0,68 шт.

Слід відмітити, що значне накопичення азоту в усіх вегетативних органах за дії ГК₃ в порівнянні з іншими стимуляторами росту знижувало його вміст у плодах, а відтак і зменшувало кількість плодів на рослині.

Отже, посилене навантаження рослин томатів урожаєм під впливом стимуляторів росту інтенсифікувало гідроліз білків та відтік азотомістких сполук з вегетативних органів до плодів, що формуються.

Література

1. Вплив N-оксидів піридину на азотний метаболізм пшениці / А. В. Колісник, М. В. Драга, С. А. Шумік, М. М. Мусієнко // Физиология и биохимия культ. растений. – 2000. – Т. 32, № 5. – С. 394-400.

2. Казаков Є. О. Методологічні основи постановки експерименту з фізіології рослин / Є. О. Казаков. – К. : Фітосоціоцентр, 2000. – 272 с.

3. Кружилин A.C. Помидоры, перцы, баклажаны. Кружилин A.C., Шведская З.М. – М.: Россельхозиздат, 1972. С.144.

4. Починок Х. Н. Методы биохимического анализа растений / Починок Х. Н. – К. : Наук. думка, 1976. – 334 с.