Коваль В.М., к. мед. н. Васильєва С.О.

Вінницький державний педагогічний університет

імені Михайла Коцюбинського

Особливості функціонального стану серцево-судинної системи студентів першокурсників

Сучасний етап розвитку цивілізації призвів, з одного боку, до різкої зміни умов існування людини, з іншого – до розвитку складних технологій, що висувають високі вимоги до стану її здоров'я. Темпи соціальних, технологічних, екологічних і навіть кліматичних змін все зростають, вимагаючи від індивіда швидкої адаптації, до- і передадаптації в житті і діяльності. Це велике випробування для біологічного виду Homo Sapiens. Зниження функціональних резервів органів, систем, усього організму в цілому, порушення механізмів саморегуляції, реактивності і резистентності, зменшення кількості і погіршення якості статевих клітин, народження ослабленого потомства – ось далеко не повний перелік ознак, що відрізняють наших сучасників від їх предків.

Зміна умов життя сучасних людей істотно змінила й структуру їх хвороб. На перше місце за поширеністю і сумними наслідками вийшли так звані хронічні соматичні захворювання серцево-судинної та дихальної систем.

У 1999 р. на неінфекційні захворювання припало 43% загальної кількості хвороб та близько 60% випадків смерті, з яких майже половина була пов’язана з серцево-судинними захворюваннями (дані представлено на 55-й сесії Всесвітньої асамблеї охорони здоров’я). Згідно з прогнозами в 2020 р. неінфекційні хвороби становитимуть 60% від усієї патології і 73% летальних випадків.

Дихальна та серцево-судинна система є визначальними факторами фізичної працездатності людини і від їхнього функціонального стану, меж адаптаційних резервів, тренованості залежить рівень працездатності і соматичного здоров’я в цілому. У результаті численних фізіологічних досліджень дорослого населення доведена можливість використання змін сукупності функціональних показників серцево-судинної системи як індикатора адаптивних реакцій цілісного організму і показника ризику розвитку захворювань. Тому рівень функціонування серцево-судинної системи можна розглядати як провідний показник, що відображає рівновагу між організмом та середовищем. Рівень функціонування системи кровообігу є регульованою величиною, стабільність якої підтримується механізмами регуляції шляхом змін як міжсистемних, так і внутрішньосистемних взаємодій і взаємозв’язків.

Згідно з даними літератури, в останнє десятиріччя спостерігається зниження рівня здоров’я студентської молоді, що викликає занепокоєння батьків, лікарів та педагогів.

Метою даного дослідження було проведення аналізу функціональних показників системи кровообігу студентів першокурсників Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського (далі ВДПУ) та виявлення осіб з низьким рівнем здоров'я, що потребують його корекції.

У дослідженні взяли участь 104 студенти першого курсу природничо-географічного факультету ВДПУ віком від 17 до 19 років: 31 юнак та 73 дівчини. Визначали наступні показники серцево-судинної системи:

· частоту серцевих скорочень (ЧСС) - у стані спокою сидячи після 5-и хвилинного відпочинку;

· артеріальний тиск (АТ) - аускультативним методом Н.С. Короткова на плечовій артерії сидячи;

· розрахунок систолічного та хвилинного об'єму кровотоку (СОК та ХОК) проводили за формулою Старра;

· подвійний добуток (ПД) - обраховували за Робінсоном;

· тонус вегетативної нервової системи – за вегетативним індексом Кердо;

· тип центральної гемодинаміки – гіперкінетичний, еукінетичний, гіпокінетичний визначали за належними величинами ХОК (НХОК) на основі розрахунку належного основного обміну за формулою М. М. Савицького: НХОК (л/хв.) = НОО/281.

За одержаними результатами проводили порівняльний аналіз функціонального стану серцево-судинної системи у осіб з різним соматотипом, визначали також його гендерні відмінності. Для визначення соматотипу використовували класифікацію М. В. Чорноруцького, відповідно до якої виділяють астенічний, нормостенічний та гіперстенічний типи. Приналежність до того чи іншого типу визначали на основі індексу Піньє (табл. 1). Більшість обстежених юнаків (58%) належать до стенічного соматотипу. Дівчат-астеніків тільки 22%, проте серед них більше нормостеніків, гіперстеніків серед юнаків – 16%, серед дівчат – 15% - практично однаково.

Таблиця 1.

Антропометричні показники у студентів з різним соматотипом

Кількість, n	Стать	Зріст, см	Маса тіла, кг	ОГК, см
Гіперстенічний тип
18	Юнаки	179,4 ±5,63	84,3 ±5,95	100,3 ±8,84
16	Дівчата	162,77 ±6,66	68,68 ±9,26	94,72 ±7,45
Нормостенічний тип
8	Юнаки	178,87 ±4,45	67,00 ±5,78	91,37 ±2,67
46	Дівчата	166,08 ±5,56	58,51 ±4,67	88,62 ±2,87
Астенічний тип
5	Юнаки	180,23 ±9,77	65,82 ±10,42	73,88 ±5,69
11	Дівчата	166,78 ±5,75	48,75 ±3,51	80,25 ±3,09

В ході дослідження визначили, що показники ЧСС у 73 студентів (68,22%) перебували у межах норми ( від 60 до 80 ударів за хвилину), у 20 осіб (19,23%) виявлено тахікардію, у 9 (8,65%) - помірну (50-59 ударів за хвилину), а у 2 осіб - виражену брадікардію (44 удари за хвилину) (1,92%).

АТ вищий за 140/90 мм.рт.ст. розцінювали як підвищений (гіпертензію), нижче 100/60 мм.рт.ст. - знижений (гіпотензію). В ході дослідження у 72 студентів (69,23%) зареєстровано нормальний АТ, у 10-х (9,615%) - гіпертензію (у 5 — систолічну, у 5 — діастолічну), у 24-х (23,08%) - гіпотензію (у 8 осіб систолічну, у 6 — діастолічну та у 10-х знижений як систолічний так і діастолічний тиск).

Мінімальний АТ у юнаків — 90/60 мм.рт.ст., у дівчат — мінімальний систолічний артеріальний тиск (САТ) — 96, мінімальний діастолічний тиск (ДАТ) — 50 мм.рт.ст.

Максимальний САТ у юнаків становив 165, максимальний ДАТ — 90, у дівчат - 140 та 88 мм.рт.ст. відповідно. Гіперстеніки мали достовірно вищі показники САТ, порівняно з представниками інших соматотипів.

Лише у 9-х студенток (12%) показники СОК відповідали нормі, у решти 64-х дівчат (88%) – вище норми. Серед юнаків 10 осіб (32%) мали нормальні, 15-(49%) - підвищений та 6 (19%) – знижені показники СОК. Для жінок за норму вважали 50-60 мл, для чоловіків — 65-70 мл. Високі показники СОК можуть свідчити про високі функціональні резерви серця.

Величина ХОК коливалась від 2,15 л. до 8,9 л. : у 63 осіб (60,57%) - в межах норми, вище норми — у 41 (39,42%) . За норму ввважали ХОК у межах 3-5 л.

При визначенні типу кровообігу досліджуваних студентів з'ясували, що еукінетичний тип мають 10 юнаків та 41 дівчина, разом 51 особа (49,04%). Гіперкінетичний тип зареєстровано у 22 осіб (21,15%): 6 юнаків та 16 дівчат. Гіпокінетичний тип - у 30 студентів (21,85%): 14 юнаків та 16 дівчат.

Подвійний добуток у обстежених юнаків перебував у межах від 48 до 145 у.о. Середнє значення становило 82,076 у.о.. У обстежених дівчат ПД коливався від 56 до 120,4 у.о.. Середнє значення - 79,584 у.о. Чим нижче значення ПД за Робінсоном, тим вищі аеробні можливості та рівень соматичного здоров'я. ( Апанасенко Г.Л., 1996 р.).

За індексом Кердо у 54 студентів (51,92%) відзначено переважний вплив симпатичної нервової системи на показники серцево-судинної системи (симпатикотонія). Серед них 17 юнаків (16,35%), 37 дівчат (35,57%). У 50 студентів (48,08%) виявлено парасимпатикотонію. Серед них 14 юнаків (13,46%) та 26 дівчат (25%) . За сучасною концепцією етіології гіпертонічної хвороби важливим патологічним фактором є підвищення тонусу симпатичної нервової системи, що провокується зовнішніми чинниками (стрес, підвищена калорійність дієти тощо). Отже цей фактор ризику є наявним у половини (51,92%) обстежених студентів.

Результати дослідження свідчать, що 49 дівчат (67%) мають еукінетичний тип гемодинаміки , 27 дівчат (33%) – гіперкінетичний. Серед юнаків 16 (51%) - еукінетичний, 8 (20%) – гіперкінетичний та 7 (23%) – гіпокінетичний тип кровообігу. Особи з гіперкінетичним типом відрізняються високою скоротливою функцією міокарда та вищими фізіологічними можливостями.

Таким чином серед обстежених дівчат більше осіб з гіперкінетичним типом кровообігу (33% проти 26% у хлопців). Відсутні особи з гіпокінетичним типом (у хлопців таких 23%). Показники СОК у дівчат достовірно вищі.

Середні величини ПД у дівчат достатовірно нижчі (79,6 проти 82,1 у.о.). Це свідчить про вищі функціональні резерви ССС у досліджених дівчат порівняно з юнаками, а відтак про їх вищий рівень фізичного здоров’я.

Отже, у 19% обстежених першокурсників виявлено тахікардію, у 10% - гіпертензію. 19% юнаків мають знижені показники СОК. У 52% обстежених виявлено симпатикотонію. Усе вищезазначене свідчить про зниження функціональних резервів серцево-судинної системи у обстежених студентів, надто у представників астенічного та гіперстенічного соматотипу. Досліджені дівчата мають вищі функціональні резерви, ніж юнаки.

В ході дослідження було виявлено студентів з низьким функціональним станом системи кровообігу. Своєчасне виявлення таких осіб сприятиме ранній профілактиці серцево-судинної патології, поліпшенню фізичних кондицій та підвищенню їх адаптаційних можливостей.

Література:

1. Баевский Р.М., Берсенева А.П. / Оценка адаптационных возможностей организма и риска развития заболеваний. –М.,1997.

2. Казначеев В.П. / Адаптация и конституция человека. – Новосибирск: Наука, 1986. – 118 с.

3. Соколов А.Я., Гречкина Л.И. / Функционирование сердечно-сосудистой системы у детей и подростков в зависимости от соматотипа. – Российский педиатрический журнал. – М. «Медицина» №5, 2006, - с.34 – 36.

4. Физическая активность и сердце / Н.М. Амосов, Я.А. Бендет. – Киев : «Здоров’я». 1989 – 144 с.