Ткаченко Сергій Анатолійович
к.е.н., доц., проректор з
науково-педагогічної роботи (навчальний процес)
ВНЗ «Миколаївський політехнічний
інститут», Україна
ОСНОВНІ
ПРИНЦИПОВІ ЕЛЕМЕНТИ МЕТОДОЛОГІЧНОГО ПІДХОДУ ДО ПРОЕКТУВАННЯ І ВПРОВАДЖЕННЯ НА
ПІДПРИЄМСТВАХ ПІДСИСТЕМИ ЕКОНОМІКО-АНАЛІТИЧНОЇ ОБРОБКИ ІНФОРМАЦІЇ В
ФУНКЦІОНАЛЬНО РОЗВИНУТИХ СИСТЕМАХ УПРАВЛІННЯ СПЕЦІАЛЬНОГО ПРИЗНАЧЕННЯ
Виконання
системних вимог – один із найголовніших моментів у методології проектування і
впровадження підсистеми економіко-аналітичної обробки інформації в
функціонально розвинутих системах управління спеціального призначення
промисловими підприємствами та виробничими об’єднаннями, так як ці вимоги,
роблячи істотний вплив на структуру підсистеми, багато в чому визначають
характер виконуваних нею функцій.
Найбільш
важливою вимогою, що пред'являються до підсистеми економіко-аналітичної обробки
інформації, виступає забезпечення чіткої узгодженості в роботі всіх її
структурних частин, а також методологічної єдності побудови та функціонування підсистеми
з функціонально розвинутою системою управління спеціального призначення
промисловим підприємством та виробничим об’єднанням в цілому і можливою
системою управління більш високого рівня (об’єднана функціонально розвинута система
управління спеціального призначення). Виконання цієї вимоги можливо тільки в
умовах методичної, інформаційної, програмної, технічної та організаційної
сумісності окремих частин підсистеми, а також сумісності підсистеми за
зазначеними ознаками з функціонально розвинутою системою управління
спеціального призначення промисловим підприємством та виробничим об’єднанням в
цілому і можливою функціонально розвинутою системою управління спеціального
призначення більш високого рівня.
У процесі
проектування підсистеми повинен бути прийнятий до уваги еволюційний характер її
розробки, формування, впровадження і експлуатації. Підсистема економіко-аналітичної
обробки інформації завжди створюється в умовах функціонування раніше існуючої
традиційної системи економічного аналізу та стрибкоподібний перехід від старої
рудиментальної форми економіко-аналітичного забезпечення до нової неможливий.
Створення повністю закінченої підсистеми – складний та тривалий процес,
пов'язаний з проведенням експериментальних перевірок, подоланням неминучого психологічного
бар'єру із боку персоналу управління та інше.
Розробники
систем управління одностайні, коли мова заходить про труднощі проектування і
впровадження функції економіко-аналітичного забезпечення. Як підкреслюють А. Л.
Грановський та В. Г. Руднєв: «Складність тут, очевидно, у тому, що в цієї
підсистемі, окрім стандартних правил обробки показників, потрібно
використовувати елементи операційного мислення, пов'язаного з процесом
переробки інформації. Інакше кажучи, саме в цієї підсистемі належить інтерпретувати
економічну діяльність у цілому або її окрему сторону, тобто піднятися в межах
цієї підсистеми до рівня розуміння інформації. Це, так би мовити, максимальна
вимога до економічного аналізу …, яка сьогодні реалізується дуже слабко через
складності самої задачі» [1, с. 25]. Саме це обумовлює необхідність розроблення
підсистеми аналітичної обробки інформації чергами, а впровадження її за
етапами. Виконання перерахованих вище вимог виступає можливим тільки за умови застосування
правильної науково обґрунтованої методології проектування і впровадження
підсистеми економіко-аналітичної обробки інформації, заснованої на системному
підході та найважливіших принципах створення функціонально розвинених систем
управління спеціального призначення, сформульованих у працях провідних фахівців
у галузі кібернетики, системотехніки, економіко-математичних методів –
професорів Р. Аллена [2], С. Бірa [3], Х. Гуда, Р.Е. Макола [4], К. Шеннона [5] та
інших. Системний підхід до питань проектування та впровадження функції економічного
аналізу на підприємствах передбачає розгляд підсистеми аналітичної обробки інформації,
з одного боку, як складової частини функціонально розвинутих систем управління
спеціального призначення промисловими підприємствами та виробничими об’єднаннями,
а з іншого – як єдиного цілого, вирішення спочатку загальних проблем,
врахування всіх елементів підсистеми та їх взаємного впливу один на одного і
тільки після цього перехід до вирішення окремих часткових питань створення
підсистеми. Необхідна умова такого підходу – попереднє змістовне дослідження
функції економічного аналізу на підприємстві та розробка основних її моделей.
Накопичений в
суднобудуванні та ряді інших машинобудівних галузей досвід надає можливість
визначити основні принципові елементи методологічного підходу до проектування і
впровадження на підприємствах підсистеми економіко-аналітичної обробки
інформації в функціонально розвинутих системах управління спеціального
призначення промисловими підприємствами та виробничими об’єднаннями: створення
необхідних для розробки проектних рішень по підсистемі, розробка функціональної
структури підсистеми, вибір засобів і методів реалізації підсистеми, визначення
напрямків розвитку та етапів реалізації підсистеми.
Список використаних літературних
джерел
1. Грановский А. Л. Экономический анализ в
ОАСУ / А. Л. Грановский, В. Г. Руднев // Бухгалтерский учёт. – 1976. - №
9. – С. 22-27.
2. Аллен Р. Математическая экономия / Р.
Аллен; [перевод с английского под редакцией и со вступительной статьёй Альб. Л.
Ванштейна]. – Москва: «Издательство иностранной литературы», 1963. – 670 с.
3. Бир Стаффорд. Кибернетика и менеджмент
= Cybernetics and management / Стаффорд Бир; [пер. с 2-е англ. изд. В.Я.
Алтаев; под ред. А.Б. Челюсткин; предисл. Л.Н. Отоцкий]. –– М.: URSS: КомКнига,
2006. – 274 с.: ил.
4. Гуд Г. Х. Системотехника. Введение в
проектирование больших систем: [монография] / Г. Х. Гуд, Р. Э. Макол; [пер. с
англ. К. Н. Трофимова и др.; под ред. Г. Н. Поварова]. – М.: Сов. радио, 1962.
– 383 л.: ил.
5. Шеннон К. Работы по теории информации и
кибернетике / К. Шеннон; [пер. с англ.]. – Москва: «Издательство иностранной
литературы», 1963. – 830 с.