Экономические науки / 10. Экономика предприятия

Воробйова А.І.

Науковий керівник, асистент Хаєцька О.П.

Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ, Україна

Державне регулювання розвитку малого та середнього підприємництва в умовах переходу України до ринкової системи господарювання

 

Однією з найважливіших умов ефективності ринкової системи є існування та взаємодія підприємств великого, середнього та малого бізнесу, кожному з яких належить певна роль в економіці країни. Перехід до ринкової системи господарювання, в першу чергу, знаменується переходом до економіки підприємницького типу, а передумовою успішного функціонування ринкових механізмів, насамперед, виступає розвиток малого та середнього бізнесу. Сектору малого та середнього бізнесу, що є найбільш динамічним елементом у структурі ринкової системи будь-якої країни, належить особлива роль.

Актуальність теми дослідження зумовлена недостатньою теоретичною розробкою підходів до обґрунтування співвідношення методів державного впливу на розвиток підприємництва, що не забезпечує надання процесу державного управління характеру комплексності та системності; недооцінкою ролі та значення малого та середнього підприємництва як структуроутворювального елемента ринкової системи.

У  період економічної кризи саме допомога держави малому і середньому підприємництву може призвести до поліпшення економічної ситуації в країні. Сьогодні саме з малим та середнім підприємництвом держава пов’язує надію на швидкі позитивні структурні зміни в економіці, вихід з економічної кризи та створення умов для розширення впровадження ринкових реформ. Розвиток малого та середнього бізнесу для держави є вигідним з багатьох чинників, наприклад: формування середнього класу, ріст економічної активності населення, створення нових робочих місць, розробка нововведень та ін. Держава має забезпечити спрощення законодавства, визначити права та обов'язки суб'єктів малого і середнього підприємництва, межі втручання місцевих органів у діяльність фірми.

Підприємницька діяльність відіграє важливу роль в економічному житті суспільства, тому увагу дослідників привертають різні її аспекти. Вагомий внесок у теоретичну розробку підходів до розв’язання завдань державного регулювання економіки зробили такі зарубіжні вчені, як: Е.Вайнінг, Д. Веймер, Д. Кейнс, Ф. Кене, В. Леонтьєв, Д. Рікардо, П. Самуельсон, А. Сміт та ін. Серед сучасних вітчизняних дослідників проблематики державного регулювання підприємництва необхідно назвати О. Барановського, З. Варналія, Л. Воротіну, О. Довгальову, Ю. Єханурова, І. Жиляєва, К. Ляпіну, Є. Панченка, І. Райніна, С. Реверчука, В. Сизоненка, Р. Соболя, О. Титаренко, Л. Хмелевську, В. Черняка, О. Щура та ін.

Проте, деякі динамічні процеси в економічному середовищі суспільства зумовлюють потребу в постійному осмисленні теоретичних і прикладних аспектів державного регулювання підприємницької діяльності.

Метою даної статті є оцінка характеру та особливостей регулювання розвитку малого і середнього бізнесу в Україні та розроблення практичних рекомендацій щодо його покращення.

Економічна система України, яка знаходиться у стані трансформування від командно-адміністративних до ринкових відносин, характеризується значними специфічними рисами. Вони обумовлені тимчасовим вакуумом економічної координації, який виникає після руйнування командних важелів впливу на економіку та до утворення дієвих механізмів ринкового саморегулювання та відповідних їм технологій нової державної економічної політики. Тільки із становленням у країні відносно розвиненої ринкової системи, господарські суб’єкти починають адекватно реагувати на сигнали ринку, формувати ефективні приватні економічні стратегії, і з’являється можливість застосовувати традиційні регулятори економічної стабілізації.

Розвиток поняття «сектору малого та середнього бізнесу» в Україні розпочався з терміна «мале підприємство», який вперше був введений в обіг Законом колишнього СРСР від 4.06.1990 «Про підприємства в СРСР», де зазначалося (п. 2 ст. 3), що підприємство може належати до числа малих, незалежно від форми власності, відповідно до чисельності його працівників і обсягу господарського обороту [6].В Україні показник участі малого бізнесу у ВВП становить лише близько 11 %, а рівень зайнятості у ньому не перевищує 20 % [1, c. 87].

В Україні значення малого та середнього бізнесу полягає в [4, с.126]:

- вирішенні проблеми зайнятості населення, в тому числі за рахунок самозайнятості підприємців, створенні нових робочих місць.

- наданні гнучкості економіці шляхом оперативного реагування на зміни кон’юнктури ринку;

- формуванні конкурентного середовища, в тому числі за рахунок обмеження можливостей та ліквідації монополій, стимулювання виробництва тих товарів та послуг, яких потребує споживач;

- визначенні темпів економічного зростання шляхом прискорення реалізації новітніх технічних і комерційних ідей, випуску наукоємної продукції.

- формуванні середнього класу суспільства, послабленні тенденцій до соціальної диференціації, пом’якшенні соціальної напруги і демократизації ринкових відносин. Тому, слід відзначити, що дієвість малого та середнього бізнесу залежить від ефективності системи державного регулювання.

Державне регулювання та підтримка розвитку малого підприємництва

в Україні здійснюється відповідними загальнодержавними, регіональними та

місцевими органами влади з метою узгодження інтересів держави і сектору

малого підприємництва [10, с.87]. Державна підтримка малого підприємництва на місцевому рівні здійснюється в рамках впровадження регіональних і місцевих програм відповідно до Закону України «Про державну підтримку малого підприємництва» [5].

Новий етап в історії впровадження регіональних програм пов’язаний із

затвердженням постановою Кабінету Міністрів України Державної стратегії

регіонального розвитку від 21.07.2006 року на період до 2015 року, що стало

поштовхом для розробки стратегій соціально-економічного розвитку окремих регіонів України [2, с.182]. Підтримка розвитку малого підприємництва повинна носити регіональний характер та враховувати рівень розвитку підприємництва в окремих районах та видах економічної діяльності. При розробці регіональних програм підтримки необхідно враховувати економічну спеціалізацію того чи іншого регіону, рівень його виробничого потенціалу та наявність відповідної сировинної бази [3, с.182]. Такий стан справ не міг не позначитися на ефективності функціонування державної системи підтримки малого і середнього бізнесу.

У 2012 році було прийнято новий закон «Про розвиток та державну підтримку малого і середнього підприємництва в Україні» [7]. Згідно з цим законом державна підтримка суб’єктів малого і середнього підприємництва включає фінансову, інформаційну, консультаційну підтримку, у тому числі підтримку у сфері інновацій, науки і промислового виробництва, підтримку суб’єктів малого і середнього підприємництва, що провадять експортну діяльність, підтримку у сфері підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації управлінських кадрів та кадрів ведення бізнесу на регіональному рівні також здійснюється низка заходів щодо підтримки малого бізнесу. так, в місцевих бюджетах всіх 27 регіонів було передбачено кошти на фінансування заходів регіональних програм розвитку малого підприємництва. на виконання програмних заходів у 2012 р. відповідними рішеннями рад в бюджетах АРК, областей, міст Києва та Севастополя затверджено використання коштів у загальному обсязі 30,7 млн. грн. Проте профінансовано реалізацію заходів регіональних програм на загальну суму 14,9 млн. грн. необхідно відмітити значну диспропорцію в обсягах фактичного фінансування заходів регіональних програм розвитку малого підприємництва, яка спостерігається в окремих регіонах [9].

Поступово зростає інфраструктурна підтримка малого підприємництва. станом на 01.01.2013 р. в регіонах України діють 531 бізнес-центр, 76 бізнес-інкубаторів, 46 технопарків, 535 лізингових центрів, 3964 небанківські фінансово-кредитні установи, 242 фонди підтримки підприємництва (з яких 27 створені за участю українського фонду підтримки підприємництва), 3031 інвестиційних та інноваційних фондів і компаній, 3902 інформаційно-консультативні установи [8].

28 серпня на засіданні Уряду прийнято проект розпорядження «Про схвалення Концепції Загальнодержавної програми розвитку малого і середнього підприємництва на 2014-2024 роки». Вищезазначена Концепція розроблена Державною службою України з питань регуляторної політики та розвитку підприємництва з урахуванням практики реалізації напрямів та заходів підтримки, визначених Національною програмою сприяння розвитку малого підприємництва, а також у зв’язку з необхідністю врегулювання та вирішення проблем, що стримують розвиток підприємництва [7].

Зазначені проблеми передбачається розв’язати шляхом:

- дерегуляції господарської діяльності;

- розширення можливостей доступу суб’єктів МСП до отримання кредитних ресурсів;

- розвитку інфраструктури підтримки МСП, соціальної відповідальності бізнесу;

- залучення суб’єктів МСП до реалізації проектів державно-приватного партнерства

- делегування органами виконавчої влади та місцевого самоврядування функцій із створення системи збору інформації та баз даних для проведення аудиту соціальної відповідальності бізнесу;

- формування фонду нежитлових приміщень та земельних ділянок для надання в оренду суб’єктам малого і середнього підприємництва на пільгових умовах тощо.

Умови, в яких знаходиться мале та середнє підприємництво на загальній системі оподаткування в Україні, є одними з найгірших у світі. так, за рейтингом doing Business – 2012 Україна посідає 181 місце за рівнем оподаткування. Сьогодні розмір єдиного соціального внеску для платників єдиного податку становить 34,7%. При такому підході для малого бізнесу вартість робочої сили у структурі валових витрат сягає 40-60% [10, с.54]. Розмір єдиного соціального внеску має бути зменшений для всіх суб’єктів господарювання.

Приєднання України до стандарту ІSO 26000:2010 "Керівництво по соціальній відповідальності" є вагомим кроком в напрямку забезпечення сталого розвитку суспільства і формування пріоритетів розвитку малого і середнього підприємництва [10, с.53].

Прискорений розвиток підприємництва в Україні сьогодні можливий на основі проведення послідовної політики держави щодо децентралізації економічного управління і вдосконалення ринкових механізмів. До основних функцій держави, стимулюючим підприємницьку активність і сприяє її прискореному розвитку, можна віднести: створення умов, що забезпечують підготовку конкурентоспроможних фахівців; створення механізмів з підтримки та фінансуванню підприємництва; застосування заходів щодо забезпечення та розвитку регіональної ринкової інфраструктури.

Таким чином, для ефективного розвитку малого підприємництва в Україні необхідно створити механізм ефективної взаємодії між державою та підприємницьким сектором. Позитивні зрушення, які сьогодні відбуваються в напрямку підтримки малого та середнього бізнесу, надають перспективи для їх подальшого розвитку.

 

Література:

1.     Вовк В. Я. Кредитування і контроль : навч. посібник / В. Я. Вовк, О. В. Хмеленко. – К. : Знання, 2008. – 463 с.

2.     Данилишин Б.М. Державна підтримка та податкове регулювання підприємницької діяльності в Україні : Монографія / Б.М. Данилишин, О.М. Кондрашов. – Донецьк: Юго-Восток, 2010. – 296 с.

3.     Методи і моделі оцінювання розвитку малого бізнесу: мезо- та макрорівень : монографія / Т.В. Уманець, Ю.О. Ольвінська, О.В. Лукачова; за ред. Т.В. Уманець. – Донецьк: «ВІК», 2010. – 280 с.

4.     Поповенко Н.С. Державна підтримка розвитку малого бізнесу в Україні / Н.С. Поповенко, О.В. Ганенко // економіка: реалії часу. – 2012. – №1(2). – с.126-132

5.     Про державну підтримку малого підприємництва: Закон України № 2063-III від 19.10.2000 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2063-14.

6.     Про підприємства в СРСР: Закон Союзу Радянських Соціалістичних Республік від 04.06.1990 №1529-I [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.zakon1.rada.gov.ua.

7.     Про розвиток та державну підтримку малого і середнього підприємництва в Україні: Закон України // Відомості Верховної Ради України (ВВР). – 2013. – №3. – с.23.

8.     Турчак В.В. Соціальна відповідальність у підприємницькій діяльності України: проблеми та перспективи // інноваційна економіка. – 2013. – №1.– с.52-56.

9.     Узагальнений звіт про стан виконання регіональних програм розвитку малого підприємництва в Україні у 2012 році / Державна служба України з питань регуляторної політики та розвитку підприємництва [електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.dkrp.gov.ua/info/1101

10.  Цегелик Г.Г. Державна підтримка розвитку малого підприємництва в Україні / Г.Г. Цегелик, М.Я. Квик // Вісник Хмельницького національного університету. Економічні науки. – 2010. Т.2. – № 1. – С. 84 – 89.