Студентка Куктенко Ж.В., науковий керівник – к.е.н. Крючко Л.С.

Дніпропетровський державний аграрно-економічний університет

ВДОСКОНАЛЕННЯ ОРГАНІЗАЦІЇ БЮДЖЕТУВАННЯ НА СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОМУ ПІДПРИЄМСТВІ

Бюджетування являє собою інформаційну систему внутрішньовиробничого управління, що використовує певні фінансові інструменти, звані бюджетами .

Розробка регулярних виробничих і фінансових планів (бюджетів) є найважливішою складовою планово - аналітичної роботи компаній всіх без винятку галузей економіки. Бюджетування сприяє зменшенню нерраціонального використання коштів підприємства завдяки своєчасному плануванню господарських операцій, товарно - матеріальних і фінансових потоків і контролю за їх реальним здійсненням.

Головний сенс бюджетування зводиться до підвищення фінансово-економічної ефективності і втрати фінансової стійкості підприємства шляхом координації зусиль всіх підрозділів для досягнення кінцевого, кількісно певного результату. У зв'язку з цим у останнім часом значно виріс інтерес до автоматизованим системам, які представляють досить великі можливості.

Кризові явища у вітчизняній економіці змусили керівників багатоьх підприємств звернути увагу не лише на показники прибутковості та рентабельності бізнесу, а також і на рівень операційних витрат. Розуміючи важливість здійснення контролю операційних витрат, керівники практично всіх підприємств намагаються використовувати з цією метою певну систему, яка включає основні елементи системи управління витратами: планування, облік, формування звітності, контроль і аналіз витрат.

Коли управління витратами перестає замикатись на одній особі керівника, а виходить на рівень взаємодії декількох підрозділів, постає необхідність впровадження певної методології збору, реєстрації та аналізу інформації про витрати підприємства.

Завдяки формалізації всіх процедур управління витратами, контроль за рівнем операційних витрат в системі бюджетування має наступні переваги: простота здійснення контролю завдяки об’єднанню в єдиній системі планових і фактичних показників операційної діяльності підприємства; можливість формалізації всіх процедур контролю, що дозволяє розраховувати контрольні показники в автоматичному режимі і швидко отримувати аналітичні звіти для проведення аналізу витрат; широке залучення менеджерів до процесу контролю завдяки чіткому розподілу відповідальності за прийняття управлінських рішень.

Інший бік формалізації процедур бюджетування проявляється наступними недоліками при здійсненні контролю операційних витрат. По-перше, традиційна система контролю операційних витрат в системі бюджетування базується переважно на контрольних показниках за рівнем витрат за окремими статтями бюджету, тому мета керівника лінійного підрозділу у звітному періоді полягає в тому, щоб жорстко дотримуватись бюджетних показників, а не гнучко реагувати на потреби виробництва і збуту. Іншим суттєвим недоліком є висока ймовірність нераціонального використання ресурсів згідно запланованого бюджету.

Практика управління витратами в межах системи бюджетування на вітчизняних підприємствах свідчить про те, що на етапі впровадження пілотного проекту цієї системи особливу увагу необхідно звернути на ефективність контролю операційних витрат. При цьому найважливішими є наступні етапи процесу контролю в системі бюджетування.

- Збір та передавання даних про витрати з виробничих підпрозділів підприємства до відділу, який займається їх аналізом та обробкою.

- Реєстрація витрат в системі управлінського обліку за об’єктами бюджетування у відповідності до облікової політики підприємства.

- Затвердження методики контролю і аналізу витрат.

- Аналіз механізму прийняття рішень щодо управління витратами на предмет розподілу відповідальності між менеджерами.

- Розробка і затвердження регламенту взаємодії керівників підрозділів підприємства при ухваленні тих чи інших рішень щодо оптимізації витрат чи методики визначення собівартості продукції.

Сприймаючи систему бюджетування як ефективний механізм контролю, керівники нерідко піддаються іллюзії, що ефективність контрольного механізму передбачена методикою бюджетування апріорі. Практика ж свідчить, що без достатнього заглиблення в специфіку механізму контролю операційних витрат, який реалізовано в системі бюджетування на конкретному підприємстві, керівник зустрічається з проблемою низької рентабельності підприємства незважаючи на жорстке виконання бюджету.

Дискусії про проблеми, що з бюджетуванням, плануванням, прогнозуванням і відновленням прогнозів з урахуванням електронних таблиць ведуться не перший рік тривають. Здається, компанії вже мають зрозуміти недоліки таких підходів й розпочати зусилля у напрямі вдосконалення цих процесів. Поточна ситуація у бізнесі наполегливо підштовхує до це: тиск конкуренції на ринках зростає, настрій споживачів змінюється, а ціни на всі сировину коливаються на вельми межах. Усе це змушує компанії посилювати й покращувати свої можливості у області бюджетування й відновлення прогнозів.

На закінчення слід наголосити на важливості поєднання практичного втілення системи бюджетування і системи стимулювання діяльності співробітників. Вважається, що 80% проблем реального впровадження бюджетування мають організаційний характер, і тільки 20 можна% — методичний. Рішення методичних проблем бюджетування досить добре формалізується. У той самий час буває неясно, як змусити усе це працювати у реальному масштабі часу й цінності. Аби вирішити це завдання немає формальних шляхів. Єдина рекомендація — створення ефективну систему стимулювання діяльності працівників підприємства.