Экономические науки/ 10.Экономика предприятия

К.е.н., доц. Будник В.А.

Київська державна академія водного транспорту

імені гетьмана П. Конашевича – Сагайдачного, Україна

СТРАТЕГІЧНІ НАПРЯМИ РОЗВИТКУ МОРСЬКИХ ПОРТІВ УКРАЇНИ

Морські порти є однією з найважливіших складових ланок транспортного комплексу України, де здійснюються обслуговування вантажів, суден, пасажирів як внутрішнього, так і міжнародного сполучення, а також перевалка вантажів на інші види транспорту. В портах, які є, з одного боку, кінцевими пунктами як для морських шляхів, так і для внутрішніх залізничних і інших сполучень, а з іншого боку - проміжними передаточними пунктами в загальній системі внутрішніх перевезень і мережі міжнародних транспортних коридорів, виникають взаємовідносини щодо навантаження-розвантаження та обслуговування транспортних засобів між портом і різними видами транспорту, включаючи транспорт іноземних власників.

Від ефективності функціонування морських портів, рівня їх технологічного та технічного оснащення, відповідності системи управління та розвитку інфраструктури сучасним міжнародним вимогам залежить конкурентоспроможність вітчизняного транспортного комплексу на світовому ринку.

Можна виділити такі проблеми та недоліки сфери портової діяльності в Україні: зниження рівня прибутковості морських портів у зв’язку із значним зносом основних засобів (більш як 70 відсотків); повільне оновлення основних фондів морських портів, невідповідність їх технічного рівня вимогам щодо надання послуг із здійснення операцій з вантажами; відсутність дієвого механізму залучення приватних інвестицій для розвитку портів та захисту прав інвесторів; зниження рівня завантаженості морських портів у зв’язку із зменшенням обсягу транзитних вантажопотоків, недостатньо розвинутою інфраструктурою морських портів, низькою якістю виконання навантажувально-розвантажувальних робіт, ускладненою процедурою оформлення транзитних документів; низька конкурентоспроможність українських портів у порівнянні з іншими морськими портами країн Чорноморського басейну та Прибалтики; відсутність мережі кластерів; низький рівень інформатизації транспортних процесів та інформаційної взаємодії з галузями національної економіки тощо.

Портова сфера України потребує невідкладних та корінних перетворень, лібералізації майнових відносин, оновлення і модернізації матеріально-технічної бази та впровадження сучасної моделі функціонування морських портів.

Правові, економічні та організаційні основи діяльності в морських портах України визначаються Законом «Про морські порти України» [1]. Так, цей Закон регулює відносини у сфері портової діяльності, зокрема, встановлює основи державного регулювання діяльності в морських портах, порядок будівництва, відкриття, розширення та закриття морських портів в Україні, порядок провадження на їх території господарської діяльності, у тому числі надання послуг, визначає правовий режим об’єктів портової інфраструктури.

Основою планування розвитку портової галузі є Стратегія розвитку морських портів України на період до 2038 року [2], яка включає короткострокові (на п’ять років), середньострокові (на 10 років) та довгострокові (на 25 років) плани розвитку. Основою Стратегії розвитку морських портів України є плани розвитку морських портів та морських терміналів, прогнози щодо вантажопотоків, завдання, основні напрями та джерела фінансування реалізації Стратегії, інші основні параметри розвитку. Стратегія розвитку морських портів України базується на засадах державної політики у сфері транспорту та враховує плани розвитку інших транспортних галузей України.

Cтратегічні напрями розвитку морських портів України полягають у виконанні таких завдань:

- підвищення конкурентоспроможності портової галузі шляхом удосконалення обробки вантажів; модернізації і розвитку об’єктів портової інфраструктури загального користування, зокрема автомобільних та залізничних під’їзних шляхів; забезпечення ефективного державного регулювання спеціалізованих послуг, що надаються в морському порту суб’єктами природних монополій, та послуг, плата за надання яких включається до складу портових зборів; удосконалення системи документообігу, спрощення дозвільних процедур, зменшення часу обробки вантажів; створення умов для розвитку добросовісної конкуренції між вітчизняними морськими портами;

- забезпечення технологічного розвитку портової галузі та підготовки спеціалістів портової галузі шляхом впровадження сучасних технологій виконання навантажувально-розвантажувальних робіт; удосконалення навчальної бази для підготовки спеціалістів портової галузі;

- створення мережі кластерів шляхом визначення переліку морських портів і типів кластерів;

- розширення переліку послуг, що надаються в морських портах;

- залучення приватних інвестицій для розвитку морських портів, для модернізації та створення об’єктів портової інфраструктури на підставі договорів концесії, договорів про спільну діяльність, інших інвестиційних договорів;

- активна участь у міжнародних організаціях з метою створення умов для транскордонних перевезень вантажів;

- приведення стандартів роботи морських портів у відповідність з європейськими;

- взаємодія з морськими портами країн Чорноморського басейну (розроблення та виконання програм залучення вантажопотоків тощо);

- забезпечення державних гарантій та захисту прав інвесторів;

- забезпечення створення достатніх глибин на підхідних шляхах та в акваторіях морських портів для обслуговування великих суден;

- модернізація та оновлення портового та допоміжного флоту;

- забезпечення розвитку системи управління рухом суден, інформаційної системи портового співтовариства, інформатизації технологічних процесів у морських портах;

- удосконалення процедури оформлення вантажів, транспортних засобів та перевезення пасажирів;

- забезпечення ефективного функціонування та розвитку систем технічного та інформаційного забезпечення безпеки судноплавства;

- приведення стандартів екологічної безпеки роботи морських портів у відповідність з міжнародними.

В даний час розроблені плани розвитку морських портів України на короткострокову та довгострокову перспективу, що включають перелік проектів в сфері днопоглиблення, розвитку інфраструктури морських терміналів, залізничної та автомобільної інфраструктур та інших інвестиційних проектів [3].

Наприклад, планом розвитку Одеського морського порту передбачено реалізацію таких заходів, щодо яких визначені інвестори – приватні партнери Адміністрації морських портів України (АМПУ):

- будівництво зернового перевантажувального комплексу на базі причалу № 35 (інвестори – АМПУ та ТОВ «Бруклін – Київ») з метою збільшення потужностей для переробки вантажів на 2,5 млн тонн на рік;

- будівництво комплексу з переробки зернових в тилу причалу № 4 (інвестор – ТОВ «Олімпекс Купе Інтернешнл») з метою збільшення потужностей для переробки вантажів на 1,0 млн тонн на рік;

- будівництво причалів № 3к – 4к та додаткової території контейнерного терміналу на Карантинному молу порту (інвестори – АМПУ та ДП «ГПК Україна») з метою збільшення потужностей для переробки вантажів на 6,6 млн тонн на рік.

На стадії підготовки конкурсних процедур знаходиться інвестиційний проект розвитку морського порту «Южний». ТЕО цього проекту було розроблено портом «Южний» із залученням міжнародного експерта — консалтингової компанії Roland Berger. Готуються ТЕО інвестиційних проектів на умовах концесії за участю міжнародних експертів у Маріупольському, Бердянському, Білгород-Дністровському, Іллічівському портах. Існують й інші об’єкти, які можуть бути привабливими для впровадження державно-приватного партнерства в морських портах України.

Отже, реалізація стратегічних напрямів розвитку морських портів України дозволить: досягти підвищення іміджу України як морської держави та конкурентоспроможності портової галузі; залучити приватні інвестиції в обсязі 26 млрд. гривень для розвитку об’єктів портової інфраструктури; забезпечити щороку переробку 210 млн. тонн вантажів; створити потужності для переробки у морських портах не менш як 250 млн. тонн вантажів на рік; підвищити до 75-80 відсотків ефективність використання перевантажувальних комплексів морських портів; впровадити стимулюючі тарифи на послуги, що надаються в морських портах; збільшити надходження до державного бюджету України; створити додатково 15 тис. робочих місць.

Література:

1. Закон України «Про морські порти України» від 17.05.2012 № 4709-VI

2. Стратегія розвитку морських портів України на період до 2038 року, затв. розпорядженням Кабінету Міністрів України від 11 липня 2013 р. № 548-р [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/548-2013-%D1%80

3. Плани розвитку морських портів України [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.uspa.gov.ua/ua/plani-rozvitku-portiv