К.е.н.
Крючко Л.С., студентка Орлова Н.О.
Дніпропетровський державний аграрно-економічний університет
Управління формуванням власного
капіталу підприємства
Капітал
є однією з основних економічних категорій, які характеризують діяльність
будь-якого підприємства. Тому управління капіталом є важливим завданням загальної системи управління господарською діяльністю підприємства. Капітал
є досить багатогранною категорією, оскільки може виступати у різноманітних
формах. Наслідком цього є постійний рух капіталу, перетворення із однієї форми
в іншу з паралельним функціонуванням, що є головною особливістю капітал.
Основною
метою управління капіталом на підприємстві є його оптимізація, тобто процес
вибору найкращих форм його організації на підприємстві з урахуванням умов і
особливостей здійснення його господарської діяльності. Важливе значення в управлінні капіталом підприємства
займає власний капітал. Власний капітал характеризується наступними
основними позитивними особливостями: простотою залучення, тому що рішення,
зв’язані зі збільшенням власного капіталу, приймаються засновниками чи
менеджерами без необхідності одержання згоди інших суб’єктів діяльності;
високою віддачею за критерієм норми прибутку на вкладений капітал, тому що в
цьому випадку не потрібно сплата позичкового відсотка (відсотка за кредит);
зниженням ризику фінансової стійкості і банкрутства підприємства.
Капітал — одна з
фундаментальних економічних категорій, сутність якої наукова думка з’ясовує
протягом ряду століть. Термін «капітал» походить від латинського «capitalis»,
що означає основний, головний. У початкових роботах економістів капітал
розглядався як основне багатство, основне майно. В міру розвитку економічної
думки це первісне абстрактне й узагальнене поняття капіталу наповнялося конкретним
змістом, що відповідає пануючій парадигмі економічного аналізу розвитку
суспільства.
Поняття “капітал”
багатозначне. Воно може розглядатися в теоретичному та прикладному аспекті.
Теоретичний аспект: капітал – це специфічна економічна категорія, яка в економічній
теорії визначається як вартість, що приносить додану вартість. У фінансовому
аналізі поняття “капітал” використовується в прикладному аспекті.
Створення і нормальне
функціонування підприємств будь-якої форми власності неможливе без формування
достатнього обсягу власного капіталу. Власний капітал утворюється за рахунок
особистої участі власників у його формуванні. При цьому, створюючи капітал
підприємства, власник частково втрачає прямий зв’язок з капіталом, і він
фактично стає власним капіталом підприємства, а не власника.
Власний капітал підприємства –
це фінансові ресурси, які воно вкладає для організації і фінансування
господарської діяльності. Нормою для успішної, рентабельної роботи
підприємства, його високої конкурентоспроможності на ринку і фінансової
стійкості є ситуація за якої власний капітал становить більшу частину його
фінансових ресурсів .
Згідно з П(С)БО 2 „Баланс”
власний капітал підприємств України включає такі елементи: статутний капітал,
пайовий капітал, додатковий вкладений капітал, інший додатковий капітал,
резервний капітал, нерозподілений прибуток (непокритий збиток), неоплачений
капітал, вилучений капітал. Такий склад власного капіталу відображає наявність
його частини, інвестованої засновниками у момент створення підприємства, та
частини, одержаної в результаті ефективної діяльності, насамперед
нерозподіленого прибутку, суми дооцінки необоротних активів, а також додаткового
вкладеного капіталу .
Особливості формування окремих
складових власного капіталу підприємств зумовлюються нормами законодавства щодо
організаційно-правових форм підприємств та форм їх власності, а також щодо
порядку формування і руху власного капіталу.
Функції власного капіталу
підприємства визначаються його економічною сутністю. Укрупнено можна виділити
оперативну, захисну та регулятивну функції власного капіталу, які спрямовані
відповідно на забезпечення безперервної діяльності підприємства, відшкодування
в разі необхідності великих збитків і дотримання встановлених вимог щодо
здійснення фінансової діяльності.