Проблеми фінансового забезпечення
органів місцевого самоврядування та шляхи їх вирішення.
Жук Іван
Сергійович, ст. 5-го курсу, гр. ФУДмвн -51
Науковий керівник: к.е.н. Руденко
В.В.
Вінницький навчально-науковий
інститут економіки
Проблеми
бюджетного забезпечення територіальних
громад набули великої гостроти. Хронічна нестача фінансових ресурсів у органів
місцевого самоврядування та нестабільність їхніх доходних джерел, на сьогодні,
стали проблемою загальнодержавного масштабу. В
більшості населених пунктів України не вирішуються найболючіші життєві проблеми
людей, занепадають міське господарство, соціально-економічна сфера, освіта,
охорона здоров’я, погіршується стан доріг та інших засобів комунікацій. До
цього додається ще й неефективна система менеджменту.
Значний
внесок в дослідження забезпечення органів місцевого самоврядування зробили такі
науковці як: М.А.Гапонюк, В.І.Кравченко, В.В. Мамонова, О.О.Сунцова, котрі досліджували
принципи формування ресурсів місцевих бюджетів. Питання фінансування заходів
соціально-економічного розвитку міст за рахунок виконання галузевих і окремих
бюджетних програм, їх правове врегулювання вивчали : Ю.І.Ганущак, М.В.Пітцик,
О.В.Слобожан, О.В.Чумакова та І.І.Єфремова. Дослідження питань державного
регулювання бюджетних відносин, механізмів бюджетної політики, напрямів
міжбюджетних відносин та місцевих фінансів знайшли відображення в працях: О.П.Кириленко, І.О.Луніної, В.В.Юрчишина,
М.Г.Чумаченко і О.В.Калініченко, І.Ф.Щербини та інші.
В цілому,
сучасний стан місцевого самоврядування характеризується відсутністю належного
матеріального і фінансового забезпечення необхідного для виконання завдань і
повноважень органів місцевого самоврядування. Таким чином, проблема місцевих
фінансів є найбільш складною у розвитку місцевого самоврядування.
Бюджетна
система України як унітарної держави складається з двох, чітко визначених ланок
– державного та місцевих бюджетів.
Місцеві
бюджети – це фонди фінансових ресурсів, призначені для реалізації завдань і
функцій, що покладаються на органи місцевого самоврядування [1].
На сьогодні в
Україні існує низка проблем в фінансовому забезпеченні органів місцевого
самоврядування, зокрема пов’язаних із: невідповідністю між завданнями органів
місцевого самоврядування і ресурсами, необхідними для їх виконання;
невизначеністю критеріїв фінансового вирівнювання та розподілу місцевих
субвенцій; необґрунтованим обмеженням використання позикових капіталів;
суттєвим домінуванням трансфертів над власними фінансовими ресурсами; обмеженою
часткою надходжень від місцевого оподаткування [2].
Основними
проблемами фінансового забезпечення органів місцевого самоврядування є :
По-перше,
Постійне зниження фінансової забезпеченості делегованих державою місцевому
самоврядуванню делегованих повноважень. Так,
якщо в 2010-2011 роках делеговані
повноваження забезпечувалися лише на 89-86% від реальної потреби, то в 2012 –
80% (рис.1), на 2013 рік показник становив 79%.
Рис.
1. Загальна забезпеченість делегованих повноважень, % [Джерело: Асоціація міст
України]
По-друге, для забезпечення стабільного виконання делегованих
державою повноважень органи місцевого самоврядування змушені щорічно
відволікати все більшу частку своїх, і без того мізерних, власних ресурсів від
реалізації самоврядних повноважень (житлово-комунальне господарство,
благоустрій, транспортна сфера, утримання бюджетної та дорожньої інфраструктури,
місцеві програми соціально-економічного розвитку тощо) покладених на них
законодавством.
По-третє,
рівень залежності місцевих бюджетів від трансфертів з Державного бюджету
України щорічно зростає (в 2011 році частка трансфертів з Державного бюджету
України у доходах місцевих бюджетів складала 43,8%, а в 2012 році – майже 54% і
на 2013 показник становив 55,5%) (рис.
2).
Рис. 2. Частка трансфертів з Державного бюджету України у
доходах місцевих бюджетів за 2009-2013 роки, % .
По-четверте, в Україні відсутня належна державна підтримка розвитку
територій. При наявності різноманітних державних програм розвитку регіонів
фактично з державного бюджету відбувається фінансування лише невеликої їх
кількості і в незначних, у порівнянні із потребою, обсягах. Яскравим прикладом
цього є не фінансування з Державного бюджету України котрий рік поспіль
Державної цільової програми підтримки соціально-економічного розвитку малих
міст на 2011-2015 роки (Постанова КМУ від 29.11.2010 р. №1090). В той же час,
дефіцит ресурсів на фінансування державних цільових програм у сфері
житлово-комунального господарства в 2013 році складав 11 млрд. грн. [4].
Система формування місцевих бюджетів
потребує подальшого реформування. Передусім необхідно поставити видатки
місцевих бюджетів у залежність від доходів на відповідних територіях, створити
зацікавленість місцевих органів самоврядування і громади у розвитку виробництва
й підвищенні прибутковості своїх територій, підтримувати економічно відсталі
регіони. Для цього необхідна перебудова фінансових відносин – розробка
фінансового механізму території, що є складною і динамічною системою. Однак
перебудова регіональних фінансів не може зводитися до розробки принципів
формування місцевих бюджетів. Вона стосується всієї сукупності відносин щодо
розподілу й використання фінансових ресурсів, які створюються на даній
території, перерозподільчих регіональних процесі [3].
Отже, сьогодні існує гостра необхідність зміцнення фінансової основи
місцевого самоврядування, для чого необхідно:
- упорядкувати перелік видатків місцевих бюджетів на виконання делегованих
та власних повноважень; переглянути систему фінансування делегованих
повноважень шляхом розробки державних соціальних стандартів та нормативів по
кожному із повноважень, оновлення фінансових нормативів бюджетної забезпеченості
по кожній галузі бюджетної сфери з урахуванням соціально-економічної ситуації
та існуючої мережі бюджетних установ;
- підвищити фінансову спроможність місцевого самоврядування шляхом внесення
змін до бюджетного та податкового законодавства в частині закріплення за
місцевими бюджетами додаткових дохідних джерел та підвищення ефективності
місцевих податків та зборів;
- забезпечити повне фінансування з
Державного бюджету державних цільових програм місцевого розвитку, в першу чергу
щодо розвитку малих міст;
- забезпечити своєчасність фінансових компенсацій місцевим бюджетам в
частині гарантованих державою пільг соціального та податкового характеру;
- посилити адресність допомог та здійснити монетизацію пільг соціального
характеру;
- спростити механізми залучення та використання органами місцевого
самоврядування додаткових фінансових ресурсів (коротко- та середньострокові
позики, місцеві запозичення, депозити);
- спростити процедури казначейського обслуговування органів місцевого
самоврядування та порядку реєстрації фінансових зобов’язань в органах Державної
казначейської служби.
Список використаної літератури:
1.
Трачук П.А. Державне будівництво та місцеве самоврядування:навч. Посібник /
П.А. Трачук – Чернівці : Наша книга, 2007. – С. 280.
2.
Ільяшенко В. А. Бюджетне фінансування органів місцевого самоврядування
України / В. А. Ільяшенко // Держава та регіони. Серія: Державне управління. –
2010. – № 4. – С. 117-122.
3.
Економічна самостійність
регіону: Монографія. / І. Г. Ткачук – К.: Наукова думка, 2008. – 238 с.