Економіка / 14. Економічна теорія

К. е. н. Марчук Л. П.

Миколаївський національний аграрний університет

МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОГО КАПІТАЛУ ПІДПРИЄМСТВА

Швидкі інноваційні зміни у сучасній економіці вимагають підвищеної уваги до розгляду проблем, які стосуються нарощування та належного використання інтелектуального потенціалу суспільства. У цій площині лежить і проблема дослідження інтелектуального капіталу підприємства.

Розгляд цієї категорії у вітчизняній літературі поки що не набув належної чіткості та системності. Частіше за все науковці навіть не звертають уваги на розмежування понять «інтелектуальний капітал» та «інтелектуальний капітал підприємства». Основна увага, як правило, приділяється характеристиці інтелектуального капіталу взагалі. Втім, спроби розмежування зазначених понять все ж таки є [1–3].

Вважаємо, що необхідність виокремлення понять «інтелектуальний капітал» та «інтелектуальний капітал підприємства» очевидна. Таке розмежування доцільно робити в інтересах досягнення більш чіткого уявлення про можливість використання інтелектуального потенціалу на мікро- та макрорівні, а також заради визначення форм і методів управління інтелектуальною складовою, включеною до процесу виробництва.

Методологічний аспект дослідження інтелектуального капіталу підприємства нині викликає значний інтерес у науковців. Ми пропонуємо свій варіант його висвітлення.

Вважаємо, що методологія дослідження поняття «інтелектуальний капітал підприємства» повинна:

а) спиратися на принципи дослідження категорії «капітал»;

б) враховувати специфіку саме інтелектуальної компоненти виробництва, що має капіталістичну оболонку;

в) зважати на динамізм інноваційних процесів в економіці.

На підставі обраних пріоритетів дослідження визначимо ключові теоретико-методологічні положення, що стосуються змісту інтелектуального капіталу підприємства.

1. Інтелектуальний капітал підприємства можна вважати своєрідним проявом руху знань, спричиненим необхідністю якісного оновлення сучасного виробництва. Цей рух знань слід розуміти як процес використання можливостей інтелектуальної праці, орієнтованої на продукування нових знань, їх перетворення на передові технології, які забезпечують виробництво нових видів продукції, розвиток бізнес-процесів, удосконалення організаційно-управлінських рішень, розробку ефективних маркетингових заходів тощо.

2. Продукування, нагромадження та використання нових знань важливо розглядати як безперервний процес, альфою та омегою якого є інтелектуально розвинута людина, спроможна кардинально і швидко змінювати виробничі умови, потрібні для власного існування.

3. Інтелектуальний капітал підприємства – категорія мікрорівня, хоча вона певною мірою віддзеркалює і рівень загального розвитку економіки, і ступінь досконалості соціальних інститутів (йдеться про розвиток освіти, науки, правові аспекти економічної діяльності тощо).

4. Інтелектуальний капітал підприємства уособлює результати використання інтелектуального ресурсу, яким володіє підприємство. Характерними ознаками цього ресурсу слід вважати його обмеженість, неповторність, неухильне посилення творчої компоненти, постійну варіативність застосування, конвертованість у грошову форму при оцінці результатів. Отже, можливості людського інтелекту, залучені у виробничий процес, перетворюються на головний чинник нагромадження вартості, а тому вони є найважливою умовою нарощування капіталу в економічній формі.

5. Розгляд структури інтелектуального капіталу підприємства, що подається в економічній літературі [3, с. 174], слід пов’язувати з процесом руху знань, який охоплює послідовні етапи формування інтелектуального капіталу підприємства. До цих етапів ми відносимо:

– створення інтелектуального продукту (задіяний людський капітал);

– перетворення набутих знань на технології (задіяний технологічний капітал);

– виробниче застосування нововведень (задіяний структурний капітал);

– просування результатів виробництва на ринку (задіяний ринковий капітал).

Таким чином, поетапність формування інтелектуального капіталу підприємства адекватна складовим індивідуального відтворення на підприємстві, яке охоплює як сферу виробництва, так і сферу обігу.

6. Інтелектуальний капітал підприємства можна розглядати і як умову виробництва, і як його результат. Інтелектуальний капітал підприємства як нагромаджена вартість виступає результатом використання інтелектуального ресурсу у виробництві. Інтелектуальний капітал підприємства як нагромаджені і застосовані нові знання є умовою неухильного якісного оновлення виробництва, запорукою майбутнього економічного, соціального та культурного прогресу суспільства.

Отже, інтелектуальний капітал підприємства слід розглядати як динамічний процес, що вбирає в себе риси науково-технологічного, економічного. соціально-культурного розвитку первинних ланок народного господарства та віддзеркалює на мікрорівні закономірності сучасної еволюції суспільства.

Література:

1. Климко С. Г. Розвиток наукових поглядів на економічну сутність та особливості людського капіталу / С. Г. Климко // Економіка і управління. — 2008. — № 1. — С. 117 – 125.

2. Радаев В. В. Понятие капитала, формы капиталов и их конвергенция / В. В. Радаев // Экономическая социология. — 2002. — Т. 3, № 4. — С. 20 – 32.

3. Турило А. М. Теоретико-методичні підходи до визначення складових інтелектуального капіталу підприємства та їх змісту / А. М. Турило, О. В. Корнух // Актуальні проблеми економіки. — 2011. — № 3 (117). — С. 168 – 178.