УДК

О. Ю. Клепанчук

Здобувач кафедри економічної теорії ЛКА

Роль фіскальної політики як інструменту регулювання економіки

Важливе місце в економічній політиці у сучасних умовах відводиться фіскальній політиці, оскільки вона володіє дієвими інструментами і виконує важливі для держави і населення функції. Питання про роль фіскальної політики як інструменту регулювання економіки є особливо актуальним в сьогоднішні дні, коли виникла реальна потреба пошуку джерел виходу з кризи, боротьби з інфляцію, забезпечення належного життєвого рівня населення та стимулювання розвитку національного виробництва, оскільки всього цього можна досягнути у випадку її ефективного застосування.

Зазначимо, що фіскальна політика – це урядовий вплив на економіку через оподаткування, формування обсягу і структури державних витрат з метою забезпечення належного рівня зайнятості, запобігання і обмеження інфляції та згубного впливу циклічних коливань [1]. Однією із складових фіскальної політики держави є податкова політика.

Своєю чергою податкова політика – це сукупність заходів держави в сфері побудови податкової системи та мобілізації податків до бюджету. А до числа основних завдань податкової політики належить забезпечення фінансовими ресурсами потреб держави для виконання покладених на неї функцій, а також сприяння становленню умов для активізації економічного зростання та підвищення суспільного добробуту.

Досягнення зазначених цілей досить складне завдання і потребує запровадження оптимальної структури податкової системи, чіткого визначення елементів оподаткування, контролю за правильністю, повнотою, своєчасністю сплати до бюджету, надання в необхідних випадках податкових пільг. Все це в кінцевому підсумку складає податковий механізм, за допомогою якого здійснюється податкова політика.

Однією з найгостріших проблем фіскальної політики є фінансове наповнення бюджету та оптимізація витрат, особливо в період економічної кризи. Вдосконалення фіскальної політики повинно підвищити конкурентоспроможність економіки України, активізувати інноваційно-інвестиційну складову розвитку, позитивно вплинути на структурні процеси у реальному секторі економіки, чим забезпечити динамічне економічне зростання із підвищенням рівня та якості життя населення.

За формою впливу фіскальне регулювання належить до непрямих методів державного регулювання, що базуються не на прямому примушенні господарюючих суб’єктів, а на використанні їхніх економічних інтересів. Використовуючи інструменти фіскальної політики, держава створює умови, за яких економічним суб’єктам стає вигідним враховувати інтереси держави в процесі своєї діяльності і невигідною є опортуністична поведінка. Фіскальне регулювання не має самостійності відносно макроекономічної політики, тому будь-яку зміну в політиці супроводжує адекватна реакція фіскального регулювання [2].

Методологія фіскального регулювання фінансових потоків має враховувати такі їх характерні ознаки як:

- рух у вартісній формі;

- цілеспрямованість, високий ступінь організованості;

- регламентованість та необхідність здійснення контролю за виконанням регламенту руху.

Формування і реалізація механізму фіскального регулювання відбувається під впливом наступних чинників:

– регуляторна система, яка визначається чинною владою та впливовими політичними силами;

– мотиваційна система, яку формують соціальні інститути;

– інформаційна система, у першу чергу доступність та достовірність інформації.

Вибір інструментів фіскального регулювання передусім визначається обраною моделюю розвитку ринку. Так, характерною рисою оподаткування у США є відносно помірний його рівень, однак і рівень витрат з боку держави на соціальну сферу також є помірним. Європейська модель розвитку ринку характеризується більшими гарантіями з боку держави, що супроводжується і вищим рівнем оподаткування. Найвищий рівень централізації ВВП характерний для Скандинавських країн, які відзначаються і найбільшим обсягом державного сектору та найвищими соціальними гарантіями [6]

Отже, вибір вектору фіскального регулювання, застосування його інструментів визначається особливостями інституціонального середовища, а також фіскальних традицій, які складалися не одне десятиліття.

Реалізація механізму фіскального регулювання передбачає використання двох основних груп важелів – бюджетних та податкових, дія яких реалізується через застосування відповідних інструментів

Фіскальне регулювання фінансових потоків має бути адекватним не тільки інтересам окремих економічних агентів, але і держави в цілому, відповідати пріоритетним інтересам державної економічної та соціальної політики.

Таким чином, Україні для переходу до стимулюючої бюджетної політики потрібно розв’язати два, на перший погляд, взаємовиключних завдання – збільшення бюджетних доходів і зниження податкового навантаження до рівня, що сприяє зростанню виробництва. Це свідчить про складність використання фіскальної політики як регулятора економіки. Використання неадекватної фіскальної політики або строга орієнтація на зарубіжний досвід може призвести до негативних наслідків.

Також постійні наукові дослідження у сфері фіскальної політики необхідні, оскільки тільки податкова і бюджетна політики, що проводяться відповідно до соціально-економічних умов, що склалися в Україні, приведуть до позитивних результатів, які дозволять досягнути стійкого економічного зростання і конкурентоспроможності національної економіки.

Література:

1. Базилевич В. Д., Базилевич К.С., Баластрик К. С. Макроекономіка: Підручник / За ред.. В. Д. Базилевича. – К.: Знання, 2007. – 703 с.

2. Гребельник О.П. Основи митної справи [навч. посіб.]./ Гребельник О.П. – К.: Центр навчальної літератури., 2003. – 600 с.

3. Льовочкін С., Опарін В., Федосов В. // Реформування фінансової моделі як основа макроекономічної стабілізації в Україні // Економіка України с. 22-26

4. Опарін В. М. Фінансовий потенціал України: методологічні засади визначення, кількісні параметри та напрями його нарощування / В. М. Опарін, С. С. Шумська; за заг. ред. А. І. Даниленка // Фінансова політика та податково-бюджетні важелі її реалізації. – Том 1. –Київ: Фенікс, 2008. – С. 77–98.

5. Паентко Т.В. Фискальное регулирование финансовых потоков/ Т. Паентко// Фискальное регулирование социально-экономического развития государства в посткризисный период [монография]. – К.: ДКС Центр, 2011. – С. 28 – 42.

6. Юрій С.І. Сучасні тенденції розвитку європейського оподаткування та новітня парадигма податкової політики в Україні [монографія]/ С. Юрій, А. Крисоватий, Т. Кощук. – Тернопіль: ТНЕУ, 2010. – 292 с.