Морозова Катерина

студентка 3 курсу ЕПК ЗНУ

Наук. кер.: к.е.н., доцент Урусова З.П.

Необхідність міжбюджетних трансфертів для розвитку регіонів України

Постановка проблеми. Збалансований соціально-економічний розвиток країни неможливий без створення обгрунтованої системи міжбюджетних відносин. І хоча її формування розпочалося з набуттям Україною незалежності, через значну неоднозначність та суперечливість даного питання воно остаточно не вирішене й досі.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Дане питання було предметом дослідження багатьох вітчизняних  учених. Ця проблема детально розглянута в працях таких  науковців, зокрема Балацький Є.О., Волохова І.С., Лагутін В.Д., Каун О.Б., Попова С.П. 

Мета роботи. Метою даної роботи є дослідження значення і впливу міжбюджетних трансфертів для місцевих бюджетів.

Необхідність трансфертних платежів в бюджетній системі України зумовлена, передусім, існуванням дворівневої структури бюджетної системи, а також недостатністю коштів в місцевих бюджетах через існування великої долі загальнодержавних податків, тобто тих, що спрямовуються до центрального бюджету. Досить успішною формою реалізації міжбюджетних відносин при такій ситуації виступають міжбюджетні трансферти - кошти, які безоплатно і безповоротно передаються з одного бюджету до іншого [1].

Згідно Бюджетного Кодексу України [1] до міжбюджетних трансфертів відносять дотації, субвенції та субсидії.

Бюджетні дотації — це виділення коштів з бюджету вищого рівня для збалансування бюджетів нижчого рівня. Головне завдання дотації - вирівнювання дохідної спроможності бюджету, який його отримує. Варто пам’ятати, що існують бюджетні дотації — передання коштів з одного бюджету іншому, і державні дотації — виділення коштів з бюджету на покриття збитків підприємств і організацій.

Як інструмент впливу бюджетні дотації значно слабкіші, ніж бюджетні субсидії, й особливо бюджетні субвенції.

Субвенціями називають міжбюджетні трансферти для використання на певну мету в порядку, визначеному органом, який прийняв рішення про надання субвенції. Головною відмінністю субвенції є її цільовий характер.

Сьогодні система міжбюджетних трансфертів вже здійснює загальний перерозподіл фінансових ресурсів всередині бюджетної системи, але її роль у стимулюванні процесу регіонального розвитку та здатність забезпечувати відповідним обсягом бюджетних коштів економічні та соціальні потреби регіонів і територіальних громад залишаються низькими і потребує подальшого дослідження і вдосконалення. 

Необхідність міжбюджетних трансфертів виникає внаслідок невідповідності розподілу повноважень між органами управління до розподілу джерел доходів на їх виконання. З метою подолання дефіциту власних коштів місцевих бюджетів для забезпечення повноважень застосовуються методи бюджетного регулювання. Цей механізм дозволяє оперативно реагувати на брак власних коштів і водночас не позбавляє місцеву владу ініціативи стосовно мобілізації надходжень, активізації виробничої ініціативи щодо залучення додаткових джерел надходжень.

Варто зазначити, що ситуація з наданням міжбюджетних трансфертів в нашій країні має низку недоліків. Так, залишається переважною частка реципієнтних регіонів серед усіх інших. Кількість регіонів-донорів у 2006–2009 рр. становила 25 (крім м. Києва і Дніпропетровської області), а ще на початку 2000-их років вона складала близько 20 регіонів [4, c.124].

Крім того, у структурі доходів місцевих бюджетів частка трансфертів постійно зростає: у 2004 р. вона складала 41,0 %, у 2005 р. – 43,5 %, у 2006 р. – 46,2 %, у 2007 р. – 48,9 %. У 2008 р. вона була зменшена до 44 %, однак за планом на 2009 р. має складати 54,8 %, і за підсумками січня-вересня 2009 р. склала 45,1 %. Такі дані свідчать про залежність місцевих бюджетів від державного.

Згідно Постанови Кабінету Міністрів, що набула чинності з 1 січня 2011 року, обсяг дотації вирівнювання з державного бюджету, що надається бюджету Автономної Республіки Крим, обласному бюджету, зведеному бюджету мм. Києва та Севастополя, міста республіканського Автономної Республіки Крим і обласного значення, району, або коштів, що передаються з таких бюджетів до державного бюджету (T_i), визначається за загальним фондом місцевого бюджету як різниця між розрахунковим показником обсягу видатків (V_i) та розрахунковим обсягом доходів (кошика доходів), закріплених за відповідними місцевими бюджетами (D_izak), розрахованим у порядку, передбаченому в пункті 6 цієї Формули, із застосуванням коефіцієнта вирівнювання (a_i) за такою формулою [2]:

T_i = a_i (V_i - D_izak)

де a_i - коефіцієнт вирівнювання, який застосовується до обчисленого за цією Формулою обсягу коштів, що підлягають передачі до державного бюджету, і має окреме значення для відповідних місцевих бюджетів у межах від 0,6 до 1 [2].

До недоліків міжбюджетних відносин варто віднести: невідповідність між зобов’язаннями за видатками місцевих бюджетів та джерелами фінансування; недостатнє регулювання у сфері виконання делегованих повноважень; не врахування фінансової достатності чи нестачі фінансових коштів окремих територіальних одиниць; недостатність повноважень місцевих органів влади; неефективна децентралізація бюджетної системи [5, c. 93].

Висновки

Потреба в додаткових трансфертних платежах об’єктивно зумовлена у бюджетній системі будь-якої країни. Вона не залежить від коливань економічної кон’юнктури, принципів побудови бюджетної системи, ієрархії управління та адміністративно-територіального поділу країни. Така ситуація спричинена дією різних чинників: різним податковим потенціалом, фіскальною неспіввимірністю окремих територіальних одиниць, недоліками обрахування бюджетних потреб.

На сьогоднішній день система міжбюджетних трансфертів є інструментом, що здійснює перерозподіл фінансових ресурсів всередині бюджетної системи, але її роль у стимулюванні процесу регіонального розвитку та здатність забезпечувати відповідним обсягом бюджетних коштів економічні та соціальні потреби регіонів і територіальних громад залишається такою що може бути вдосконалена.

Література

1. Бюджетний Кодекс України від 08.07.2010 р.

2. Постанова Кабінету Міністрів «Деякі питання розподілу обсягу міжбюджетних трансфертів» від 8 грудня 2010 р.

3. Шевченко О.В.// Трансфертні платежі в системі міжбюджетних відносин. – Стратегічні пріоритети. - №1, 2010 р.

4. Федчишин К.М.// Міжбюджетні трансферти як інструмент вирівнювання бюджету України. – ЛНУ імені Івана Франка. – 2010 р.

5. Лучковська С.I. Фінансове право // Навч. посібник [для студ. економ. спец. вищих навч. закладів]. - К.: КНТ, 2010. - 296с