Экономические науки/1. Банки и банковская система

 

К.е.н. Бондаренко Л.А., Алімгулова О.О.

Криворізький економічний інститут

ДВНЗ «Криворізький національний університет»

 

ДОВІРА КЛІЄНТІВ – ЗАПОРУКА СТАБІЛЬНОСТІ БАНКІВСЬКОЇ УСТАНОВИ

 

Забезпечення стабільності банківської установи досягається використанням різних фінансових інструментів з боку центрального банку країни. Але не менш важливу роль відіграє довіра населення до банків, особливо на сучасному історичному етапі в Україні.

Дослідженням особливостей функціонування банків у кризових ситуаціях займались українські вчені Васюренко О.В. [1], Мороз А.М. [2], Пуховкіна М.Ф. [2], Савлук М.І. [2] та багато інших.

Непередбачуваність ситуації в країні у поєднанні з високими темпами змін викликали ряд проблем, що постали перед банками України. В першу чергу постала загроза стабільності кожного банку, що впливає на стабільність всієї банківської системи.

Банки працюють для задоволення потреб клієнтів, завдяки чому отримують доходи та формують прибуток, що є однією із головних цілей функціонування комерційної установи. У ситуації, що склалася в Україні починаючи з кінця 2013 року, визначальними критеріями задоволення потреб клієнтів стали не надання певного ряду послуг чи рівень обслуговування у банку, а рівень довіри клієнта до банку. Нормальна банківська діяльність можлива тільки там, де існує довіра громадян до своєї держави та її фінансової системи, суб’єктів господарювання один до одного, влади та бізнесменів до окремих членів суспільства.

Виділяють наступні критерії, що визначають рівень довіри населення та суб’єктів господарювання до банківської системи України [3]:

-          довіра до держави загалом;

-          політична стабільність;

-          доступність та правдивість інформації про економічну ситуацію в державі;

-          поінформованість громадян про стан справ у банківському секторі;

-          державні гарантії вкладникам банків;

-          стан фінансових ринків в державі;

-          рейтинг банківської установи;

-          інформаційна прозорість та відомість її бренду;

-          фінансові результати діяльності банку;

-          доступність банківських послуг.

Довіра населення до держави є низькою у зв’язку з недосконалим, ненадійним правовим полем, що останнім часом дуже часто змінюється у наслідок зміни верхівки влади. Підкошують довіру населення також і зволікання у прийнятті рішень, що мають забезпечити поверненість власних коштів громадян банківськими установами.

Більшість клієнтів банків є інформаційно незахищеними, що виражається у недостатності інформації, переважному надходженні її з новин та ток-шоу, а не власне банківських установ, надмірному використанні економічної термінології.

Політична ситуація в Україні, характер її взаємозв’язків з іншими країнами та проблеми використання фінансових інструментів спричинили й до того не надто стабільного валютного ринку. Населення побоюється втрати власних коштів у зв’язку з різкими стрибками валютних курсів. Навіть дуже відомі банки потерпають від дій клієнтів, що спричиняють масовий терміновий відтік капіталів.

Недосконалість будь-якого банку пов’язана з відсутністю прозорості у його діях та інформації, що також впливає на враження людей про банківську установу.

Щоб відновити довіру населення, треба вживати певних заходів як на макрорівні, так і на мікрорівні.

Таким чином, необхідно:

-          врегулювати зовнішньо-економічні відносини;

-          стабілізувати політичну ситуацію в Україні;

-          створити централізоване інформування населення лише достовірною інформацією з використанням існуючих засобів масової інформації;

-          пояснити населенню доцільність існування та ступінь надійності Фонду гарантування вкладів;

-          стабілізувати валютний курс в Україні, відновити довіру до національної грошової одиниці;

-          вводити в дію різні фінансові інструменти (як, наприклад, валютні свопи), що широко використовуються в інших країнах;

-          банками мають бути проведені заходи з підтримання та підняття власного іміджу.

 

Література:

1.                 Васюренко O.B. Банківські операції: Навч. посіб. — 6-те вид., перероб. і доп. — К.: Знання, 2008. — 318 с.

2.                 Мороз А.М., Пуховкіна М.Ф. Центральний банк та грошово-кредитна політика: Підручник / А. М. Мороз, М. Ф. Пуховкіна, М. І. Савлук та ін.; За ред. д-ра екон. наук, проф. А. М. Мороза і канд. екон. наук, доц. М. Ф. Пуховкіної. — К.: КНЕУ, 2005. — 556 с.

3.                 Мрочко М., Тихан Ю. Причини втрати та шляхи відновлення довіри до банківської системи України / М. Мрочко, Ю.Тихан. [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.lnu.edu.ua.