Камінська С. В.

Харківський торговельно-економічний інститут КНТЕУ

ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ УПРАВЛІННЯ ФІНАНСОВОЮ СТІЙКІСТЮ ПІДПРИЄМСТВА

Анотація. У статті розкрито теоретичні основи аналізу фінансової стійкості підприємства ТОВ «Веста». Головною метою дослідження є своєчасне виявлення та усунення недоліків у фінансовій діяльності підприємства і пошук резервів зміцнення фінансової стійкості підприємства та покращення його фінансового стану взагалі.

Ключові слова. фінансова стійкість, аналіз фінансової стійкості, ліквідність, платоспроможність, ділова активність, поріг рентабельності, точка беззбитковості, запас фінансової стійкості.

Постановка проблеми. В сучасних умовах господарювання фінансова стійкість підприємства є найбільш повною оцінкою господарювання будь-якого підприємства. Адже вона характеризує і прибутковість підприємства, і його фінансову незалежність, і вміння оптимально використовувати оборотні та основні кошти, що дозволяє здійснювати свою фінансово-господарську діяльність без збоїв та за встановленими планами. Саме тому вивчення даної тематики є актуальним та своєчасним етапом наукових досліджень. Об’єктом дослідження є фінансова діяльність підприємства ТОВ «Веста»

Предметом дослідження є аналіз фінансової стійкості підприємства та його регулювання.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Велика кількість авторів присвятила цьому питанню багато уваги. Дослідження фінансової стійкості підприємства простежується у працях вітчизняних науковців, зокрема Абрютіна М. С., Анущенкова К. А., Білик М. Д., Бочаров В. В., Коробов М. Я., Лахтіонова Л. А., Лиференко Г. М., Мних Е. В., Савицкая Г. В., Шеремет А. Д., Шморгун Н. П.

Викладення основного матеріалу. В сучасних економічних умовах більшість підприємств мають дуже складне фінансове становище, значна частина прибутку носить інфляційний характер, не поліпшується положення і з платоспроможністю. Такий стан економіки вимагає від підприємств підвищення ефективності виробництва, конкурентоспроможності продукції та послуг на основі впровадження досягнень науково-технічного прогресу, ефективних форм господарювання і управління виробництвом, подолання безгосподарності, активізації підприємництва, ініціативи і т. д. Для стабільного розвитку необхідне досягнення стійкості високого порядку – динамічної стійкості або стійкого розвитку.

Однією з характеристик стабільного стану підприємства є його фінансова стійкість. Вона обумовлена як стабільністю економічного середовища, в рамках якого підприємство здійснює свою діяльність, так залежить і від результатів його функціонування, його активного і ефективного реагування на зміну внутрішніх і зовнішніх факторів. Досягнення стратегічних цілей підприємства багато в чому залежить від ефективності управління процесом формування фінансових ресурсів: визначення загальної потреби в них, формування оптимальної структури, умов їх залучення.

Фінансова стійкість підприємства – це головний компонент загальної стійкості підприємства, за рахунок якої підприємство спроможне забезпечувати маркетингову та кадрову стійкість, сприяти розвитку виробничої та техніко-технологічної стійкості, підтримувати інвестиційну стійкість, підвищувати ефективність процесу управління.

Отже, фінансова стійкість є умовою життєздатності та основою розвитку підприємства. Її вплив на інші складові фінансової стійкості наведено на рис. 1

Рис. 1. Вплив фінансової стійкості на інші складові стійкості підприємства

Аналіз економічної літератури показав, що, залежно від контексту дослідження, під фінансовою стійкістю підприємства розуміють характеристику стану фінансових ресурсів підприємства та результативність їх розміщення, фінансовий стан підприємства, ступінь залежності підприємства від залучених джерел фінансування, результат діяльності, стан рахунків підприємства, які гарантують його платоспроможність, ліквідність, прибутковість та кредитоспроможність. Чим вище фінансова стійкість підприємства, тим більше воно незалежно від несподіваної зміни ринкової кон’юнктури і, отже тим менше ризик опинитися на межи банкрутства.

На фінансову стійкість підприємства значний вплив мають кошти, що додатково мобілізуються на ринку позикового капіталу. Збільшення позикового капіталу, з одного боку, приводить до росту прибутковості власного капіталу, а з іншого – призводить до зниження фінансової стійкості підприємства, зростання ризику втрати платоспроможності та фінансової незалежності. У зв’язку з цим особливо важливим є чинник умілого використання ефекту фінансового левериджу і забезпечення оптимізації структури капіталу підприємства.

Фінансова стійкість підприємства визначається ступенем забезпеченості запасів та витрат власними та позиковими джерелами їх формування, співвідношенням об’ємів власних та позикових засобів і характеризується системою абсолютних та відносних показників.

Необхідною інформаційною базою для розрахунку даних показників є бухгалтерський баланс.

В процесі виробничої діяльності на підприємстві відбувається постійне формування запасів товарно-матеріальних цінностей. Для цього використовують як власні оборотні кошти, так і позикові. При аналізі відповідності чи невідповідності (надлишок чи нестача) коштів для формування запасів та витрат, використовують абсолютні показники.

Запас фінансової стійкості (Stock of financial stability) характеризує рівень захищеності основної діяльності, який є в підприємства на даний момент і яким можна скористатися на випадок форс-мажорних обставин. Одночасно запас фінансової стійкості визначає захищеність кредиторів та постачальників від можливої несплати коштів за розрахунками.

Запас фінансової стійкості визначають за допомогою спеціальних методів аналізу:

- аналіз критичного обсягу реалізації;

- визначення зони безпечності;

- розрахунок показників операційного, фінансового та операційно-фінансового левериджу.

Аналіз критичного обсягу реалізації. Під час аналізу фінансової стійкості визначають критичний обсяг реалізації ( цей аналіз ще називають аналізом взаємозв’язків: витрати – обсяг виробництва (реалізації) продукції – прибуток), що позначається на зміні витрат, ціні, обсягу реалізації, а отже, – на величину прибутку.

Основними показниками є критичний обсяг реалізації, або поріг рентабельності, або точка беззбитковості (в натуральних та грошових одиницях), запас міцності (в абсолютних та відносних одиницях) та коефіцієнт запасу міцності.

Аналіз майнового стану проводимо за допомогою порівняльного аналітичного балансу-нетто зручно тим, що він зводить воєдино і систематизує ті розрахунки, які зазвичай здійснює будь-який аналітик при первинному ознайомленні з балансом. Схемою порівняльного ущільненого балансу-нетто охоплено безліч важливих показників, що характеризують статику і динаміку фінансового стану. Порівняльний баланс-нетто фактично включає показники горизонтального (табл. 1) і вертикального аналізу (табл. 2). Оцінка майнового стану проводиться на основі даних балансу підприємства.

Таблиця 1

Горизонтальний аналіз активів

Показник, тис. грн	Роки			Відхилення (+, – )
	2011	2012	2013	2012 від 2011		2013 від 2012
				тис.грн	%	тис.грн	%
Необоротні активи	23866	14557	13582	-9309	-39,0	-975	-6,7
Оборотні активи	810602	885060	857867	+74458	+9,2	-27193	-3,1
Матеріальні оборотні засоби	380 891	554145	445373	+173254	+45,5	-554145	-19,6
Дебіторська заборгованість	211 010	244396	377643	+33386	+15,8	+133247	+54,5
Грошові кошти та їх еквіваленти	215864	84105	33444	-131759	-61,0	-50661	-60,2
Витрати майбутніх періодів	10	6	1	-4	-40,0	-5	-83,3
Баланс	834478	899623	871450	+65145	7,8	-28173	-3,1

Таблиця 2

Вертикальний аналіз активів

Показник, %	Роки			Відхилення (+, – )
	2011	2012	2013	2012 від 2011	2013 від 2012
Необоротні активи	2,9	1,6	1,6	-1,2	-0,1
Оборотні активи	97,1	98,4	98,4	+1,2	+0,1
Матеріальні оборотні засоби	45,6	61,6	51,1	+16,0	-10,5
Дебіторська заборгованість	25,3	27,2	62,0	+1,9	+34,9
Грошові кошти та їх еквіваленти	25,9	9,3	3,8	-16,5	-5,5
Витрати майбутніх періодів	-	0,0007	0,0001	-	-0,0005
Баланс	100	100	100	-	-

Щоб зробити висновок про причини зміни структури активів, необхідно провести детальний аналіз розділів і статей активу балансу.

Аналізуючи оборотні активи, особливу увагу треба приділяти змінам обсягу та структури дебіторської заборгованості. За наявності конкуренції і складнощах збуту продукції підприємства продають дебіторську заборгованість, використовуючи форми подальшої оплати. На період 2011 – 2013 рр. на підприємстві спостерігається збільшення дебіторської заборгованості на 33386 тис. грн у 2012 році, та на 133247 тис. грн у 2013, що пояснюється несвоєчасним відшкодуванням суттєвих сум ПДВ, та довготривалістю робіт, що виконуються підприємством.

Аналіз складу і структури кредиторської заборгованості і поточних зобов'язань за розрахунками вказує на те, що кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги збільшилась з 22 629 тис. грн до 101 794 тис. грн у 2012 році, та зменшилася у 2013 році до 70204 тис. грн. Поточні зобов'язання за розрахунками на протязі трьох років зменшилися в основному, за рахунок зменшення поточних зобов’язань з одержаних авансів. Підприємство не використовує кредити банків. Отже, на підприємстві простежується позитивна тенденція до зменшення позикового капіталу, однак його частка в загальній сумі капіталу суттєво перевищує частку власного капіталу.

Аналізуючи розрахований коефіцієнт поточної ліквідності за 2011 та 2013 роки ми з’ясували, що його значення протягом аналізованих років незначно коливалося та складало у 2011 р. – 1,03, 2012 р. – 1,06, 2013 р. – 0,98. Всі значення знаходяться у межах оптимального, що свідчить про достатність оборотних активів підприємства для погашення своїх боргів.

Аналіз розрахованих показників платоспроможності та ліквідності дає змогу зробити наступні висновки:

- показники ліквідності балансу підприємства свідчать про наявність власних оборотних активів, які дозволяють підприємству підтримувати певну фінансову стійкість;

- комплексна оцінка ліквідності балансу на основі загального показника платоспроможності свідчить про тенденцію зміцнення платоспроможності підприємства та зрушення в бік покращення структури активів та пасивів;

- в результаті розрахованих та проаналізованих показників ліквідності підприємство здатне виконувати свої короткострокові зобов’язання.

Проаналізувавши коефіцієнти рентабельності , можна зробити висновок, що всі напрямки діяльності підприємства, є недостатньо прибутковими і знаходяться на низькому рівні, причому рівень прибутковості за аналізований період зменшується, окрім рентабельності продажу, яка протягом 2011 – 2013 збільшилась на 0,184. Причиною зменшення показників є коливання чистого прибутку. Проте всі коефіцієнти рентабельності є додатними.

Отже, в результаті проведенного фінансового аналізу можна зазначити, що фінансовий стан на підприємстві є задовільним для даного підприємства і для даної галузі. Виходячи з даних фінансової звітності, очевидно, що підприємство поступово збільшує обсяги виробництва і закріплює позитивні тенденці. Аналіз ліквідності показав, що при наявній структур джерел фінансових ресурсів баланс не є абсолютно ліквідним. Це говорить про те, що дане підприємство не забезпечене найбільш ліквідними активами для погашення термінових зобов’язань.

Аналіз ділової активності, не дозволяє охарактеризувати підприємство з позитивної сторони. Коефіцієнти оборотності активів, запасів та власного капіталу за період низькі, тобто вони обертаються дуже повільно, відповідно строки обертання – високі. Але існує позитивна тенденція до покращення оборотності.

Аналіз рентабельності та фінансових результатів свідчить про те, що підприємство є недостатньо прибутковим, але це є не критичним рівнем, враховуючи галузеву специфіку та державну форму власності підприємства.

Аналіз абсолютних показників фінансової стійкості свідчить про нестачу власних оборотних коштів для покриття запасів, для підприємства характерний нестійкий тип фінансової стійкості протягом всього аналізованого періоду.

Аналіз відносних показників фінансової стійкості підтвердив отримані дані від аналізу абсолютних показників – підприємство має низький ступінь незалежності від зовнішніх запозичень, серед джерел формування активів питома вага поточних зобов’язань складає майже 100 %, відсутні довгострокові зобов’язання, підприємство ТОВ «Веста» має нестачу фінансової стійкості, але мають місце позитивні зрушення – збільшення власного капіталу.

Для моделювання та прогнозування фінансової стійкості підприємства використаємо інтегральну модель на основі побудови узагальнюючого показника. Показник розраховується на основі дев’яти коефіцієнтів фінансової стійкості на 2011-2013 рр., за кожен квартал, тобто на 12 періодів. Для цього обчислюємо середнє значення кожного показника () його середнє квадратичне відхилення () та стандартизуємо раніше обчислені відносні показники за формулою .

Моделювання фінансової стійкості варто здійснювати на основі найефективнішої із запропонованих моделей, тобто інтегральної моделі. Ця модель дозволяє глибше проаналізувати фінансову стійкість та дозволяє, використовуючи комп’ютерне моделювання, здійснювати короткострокові прогнози фінансової стійкості на основі тренда та виявляти тенденцію до зміни стійкості.

Висновки. Практична робота щодо аналізу фінансової стійкості підприємства здійснюється на основі даних фінансової звітності – за даними бухгалтерського балансу та звіту про фінансові результати за 2011 – 2013 рр.

В результаті проведеного фінансового аналізу можна зазначити, що фінансовий стан на підприємстві є задовільним для даного підприємства і для даної галузі. Виходячи з даних фінансової звітності, очевидно, що підприємство поступово збільшує обсяги виробництва і закріплює позитивні тенденції.

Для визначення типу фінансової стійкості було використано три абсолютні показники наявності джерел формування запасів та витрат, та три показники забезпеченості запасів та витрат джерелами їх формування. В досліджений період, з 2011 – 2013 роки, фінансова стійкість підприємства характеризується як нестійкий фінансовий стан, що свідчить про порушення платоспроможності та необхідності залучення додаткових джерел. Для покращення фінансової стійкості підприємства треба: збільшити власні оборотні засоби, залучити довгострокові кредити та позики.

Література:

1. Бурцев А. Л. Современные методы и приемы анализа и прогнозирования финансовой устойчивости организаций. / А. Л. Бурцев // Аудит и финансовый анализ. – 2010 – №1. – С. 83 – 92.

2. Гринкевич С. С. Економічні основи стратегічного управління фінансовою стійкістю підприємства в умовах ринкових перетворень / С. С. Гринкевич, М. А. Михалевич // Науковий вісник НЛТУ України. – 2008. – Випуск 18.5. – С. 112–115.

3. Костирко Л. А. Діагностика потенціалу фінансово-економічної стійкості підприємства: монографія / Л. А. Костирко – Х.: Фактор. 2008 – 336 с.