Біндюженко Б.Ю.
Академія муніципального
управління, Україна
Вплив
валютно-курсової політики на фінансову безпеку держави
На сьогодні кожна суверенна держава має власні інтереси в
політичній, економічній, фінансовій та інших сферах життя, саме тому в сучасних
умовах особливу роль відіграє валютно-курсова політика, як система безпеки
держави, зокрема – фінансової, як базової складової економічної безпеки країни.
Валютно-курсова політика - складова грошово-кредитної і макроекономічної
політики. Девальвація гривні є сприятливою для експортерів і розрахунків з
внутрішніх боргів, ревальвація - сприяє діяльності імпортерів, надходженню
іноземних інвестицій і здійсненню розрахунків із зовнішніх боргів.
На сьогодні в
Україні завданням валютно-курсової політики є забезпечення стабільної
зовнішньої купівельної спроможності гривні, тобто підтримка її стабільного
валютного курсу[1].
Це зумовлено лібералізацією зовнішньоекономічних
зв’язків, посиленням фінансової глобалізації, послабленням державного контролю
за розвитком грошово-кредитних відносин, зростанням міжнародної мобільності
капіталу та особливо підвищенням значення валютних відносин і посиленням впливу
валютної сфери на процеси, що відбуваються в реальному секторі економіки. За
таких умов курс національної грошової одиниці як важлива ланка, яка пов’язує
народногосподарський комплекс із глобальною економікою і впливає на стан
зовнішньоторговельного й платіжного балансів, рівень споживчих цін, сукупний
попит і пропозицію, міжнародний рух капіталу, дохідну та видаткову частини
державного бюджету, створює загрозу національним інтересам і фінансовій безпеці
держави[2].
Гарантування фінансової безпеки передбачає:
- захищеність фінансових інтересів на всіх рівнях
фінансових відносин.
- стабільності і стійкості фінансової системи країни в
умовах впливу на неї зовнішніх і внутрішніх дестабілізуючих факторів, які
містять у собі загрозу фінансовій безпеці;
- здатність фінансової системи держави забезпечити
ефективне функціонування національної економічної системи і стале економічне.
У гарантуванні фінансової безпеки країни важливу роль
відіграє ефективність валютно-курсової політики, яка, здійснюючи вплив на
господарську систему держави в цілому, є одним із комплексних її індикаторів,
що зумовлено впливом курсу національної грошової одиниці на фактори, які
визначають стабільність фінансово-кредитної сфери, зокрема рівень цін і темпи
інфляції, обсяг валютних резервів, динаміку експортно-імпортних потоків і рух
капіталу, а відповідно і сальдо зовнішньоторговельного та платіжного балансів,
стан зовнішньої заборгованості, дохідні та видаткові статті державного
бюджету[1].
Індикатором раннього
попередження про зміну курсу національної валюти є відношення валютних резервів
до грошової бази. Що ближче це співвідношення до 100%, то менша імовірність
дестабілізації валютного курсу, якщо воно нижче за 60%, девальвація може
становити 45% і більше.
Індикатором стану
валютного ринку є платіжний баланс. Платіжний баланс — це співвідношення між
сумою платежів, здійснених даною країною за кордоном, і сумою надходжень до
цієї країни з-за кордону за певний період (рік, квартал, місяць)[3]. Платіжний
баланс об'єднує торговельний баланс, баланс послуг та руху капіталів.
На валютно-курсову
політику відчутно впливає рівень бюджетного дефіциту. Для країн зони євро він
не має перевищувати 3% ВВП. На валютно-курсовій політиці також позначається
рівень зовнішніх боргів.
Більшість країн при
здійсненні економічних перетворень застосовували валютне регулювання і валютний
контроль для забезпечення держави інвалютою, стабілізації національної валюти,
підтримки платіжного балансу. Валютне регулювання полягає у введенні обмежень
шляхом лімітування, ліцензування, заборони щодо операцій з валютними цінностями
при міжнародних платежах, інвестуванні, купівлі-продажу валюти, ввезенні,
вивезенні, пересиланні валютних цінностей[2].
Щодо для більш
надійної діяльності поточних операцій потрібно використовувати такі форми
обмежень:
• обов'язкове
повернення та продаж частини валютної виручки експортерами-резидентами,
обмеження термінів цього продажу;
• обмеження щодо
попередньої оплати за імпортними контрактами;
• обмеження на
продаж іноземної валюти;
• заборона оплати
імпорту деяких товарів іноземною валютою;
• обмеження для
резидентів на вивезення валюти та інвестицій за кордон;
• здійснення
валютних операцій з дозволу центробанку і уряду;
• обмеження участі
банків у паданні міжнародних позик в іноземній валюті.
Отже, застосування цих заходів дозволить вирішити питання
що пов’язані з формуванням довгострокової стратегії грошово-кредитної політики,
включаючи її валютно-курсову складову, в свою чергу це допоможе більш ефективно
враховувати різницю у внутрішніх і зовнішніх цінах, даючи змогу забезпечувати
курсову стабільність центральному банку, та сприятимуть помірним темпам
інфляції, і, таким чином, – підтримці фінансової безпеки держави.
Список використаних джерел
1. Боброва Є.А. Аналіз причин
виникнення світової фінансової кризи та її вплив на економіку України //
Фінанси України. – 2008. - №12 – 42 с.
2. Царьова Л.Д. Стабільність
національної грошової одиниці як фактор економічної безпеки держави // Митна
справа. – 2008. - №5 – 91-95 с.
3. Шлемко В.Т., Бінько І.Ф. Економічна
безпека України: сутність і напрямки забезпечення. – К.: НІСД, 2007. – 144с.