Біндюженко Б.Ю.

Академія муніципального управління, Україна

Вплив валютно-курсової політики на фінансову безпеку держави

На сьогодні кожна суверенна держава має власні інтереси в політичній, економічній, фінансовій та інших сферах життя, саме тому в сучасних умовах особливу роль відіграє валютно-курсова політика, як система безпеки держави, зокрема – фінансової, як базової складової економічної безпеки країни. Валютно-курсова політика - складова грошово-кредитної і макроекономічної політики. Девальвація гривні є сприятливою для експортерів і розрахунків з внутрішніх боргів, ревальвація - сприяє діяльності імпортерів, надходженню іноземних інвестицій і здійсненню розрахунків із зовнішніх боргів.

На сьогодні в Україні завданням валютно-курсової політики є забезпечення стабільної зовнішньої купівельної спроможності гривні, тобто підтримка її стабільного валютного курсу[1].

Це зумовлено лібералізацією зовнішньоекономічних зв’язків, посиленням фінансової глобалізації, послабленням державного контролю за розвитком грошово-кредитних відносин, зростанням міжнародної мобільності капіталу та особливо підвищенням значення валютних відносин і посиленням впливу валютної сфери на процеси, що відбуваються в реальному секторі економіки. За таких умов курс національної грошової одиниці як важлива ланка, яка пов’язує народногосподарський комплекс із глобальною економікою і впливає на стан зовнішньоторговельного й платіжного балансів, рівень споживчих цін, сукупний попит і пропозицію, міжнародний рух капіталу, дохідну та видаткову частини державного бюджету, створює загрозу національним інтересам і фінансовій безпеці держави[2].

Гарантування фінансової безпеки передбачає:

- захищеність фінансових інтересів на всіх рівнях фінансових відносин.

- стабільності і стійкості фінансової системи країни в умовах впливу на неї зовнішніх і внутрішніх дестабілізуючих факторів, які містять у собі загрозу фінансовій безпеці;

- здатність фінансової системи держави забезпечити ефективне функціонування національної економічної системи і стале економічне.

У гарантуванні фінансової безпеки країни важливу роль відіграє ефективність валютно-курсової політики, яка, здійснюючи вплив на господарську систему держави в цілому, є одним із комплексних її індикаторів, що зумовлено впливом курсу національної грошової одиниці на фактори, які визначають стабільність фінансово-кредитної сфери, зокрема рівень цін і темпи інфляції, обсяг валютних резервів, динаміку експортно-імпортних потоків і рух капіталу, а відповідно і сальдо зовнішньоторговельного та платіжного балансів, стан зовнішньої заборгованості, дохідні та видаткові статті державного бюджету[1].

Індикатором раннього попередження про зміну курсу національної валюти є відношення валютних резервів до грошової бази. Що ближче це співвідношення до 100%, то менша імовірність дестабілізації валютного курсу, якщо воно нижче за 60%, девальвація може становити 45% і більше.

Індикатором стану валютного ринку є платіжний баланс. Платіжний баланс — це співвідношення між сумою платежів, здійснених даною країною за кордоном, і сумою надходжень до цієї країни з-за кордону за певний період (рік, квартал, місяць)[3]. Платіжний баланс об'єднує торговельний баланс, баланс послуг та руху капіталів.

На валютно-курсову політику відчутно впливає рівень бюджетного дефіциту. Для країн зони євро він не має перевищувати 3% ВВП. На валютно-курсовій політиці також позначається рівень зовнішніх боргів.

Більшість країн при здійсненні економічних перетворень застосовували валютне регулювання і валютний контроль для забезпечення держави інвалютою, стабілізації національної валюти, підтримки платіжного балансу. Валютне регулювання полягає у введенні обмежень шляхом лімітування, ліцензування, заборони щодо операцій з валютними цінностями при міжнародних платежах, інвестуванні, купівлі-продажу валюти, ввезенні, вивезенні, пересиланні валютних цінностей[2].

Щодо для більш надійної діяльності поточних операцій потрібно використовувати такі форми обмежень:

• обов'язкове повернення та продаж частини валютної виручки експортерами-резидентами, обмеження термінів цього продажу;

• обмеження щодо попередньої оплати за імпортними контрактами;

• обмеження на продаж іноземної валюти;

• заборона оплати імпорту деяких товарів іноземною валютою;

• обмеження для резидентів на вивезення валюти та інвестицій за кордон;

• здійснення валютних операцій з дозволу центробанку і уряду;

• обмеження участі банків у паданні міжнародних позик в іноземній валюті.

Отже, застосування цих заходів дозволить вирішити питання що пов’язані з формуванням довгострокової стратегії грошово-кредитної політики, включаючи її валютно-курсову складову, в свою чергу це допоможе більш ефективно враховувати різницю у внутрішніх і зовнішніх цінах, даючи змогу забезпечувати курсову стабільність центральному банку, та сприятимуть помірним темпам інфляції, і, таким чином, – підтримці фінансової безпеки держави.

Список використаних джерел

1. Боброва Є.А. Аналіз причин виникнення світової фінансової кризи та її вплив на економіку України // Фінанси України. – 2008. - №12 – 42 с.

2. Царьова Л.Д. Стабільність національної грошової одиниці як фактор економічної безпеки держави // Митна справа. – 2008. - №5 – 91-95 с.

3. Шлемко В.Т., Бінько І.Ф. Економічна безпека України: сутність і напрямки забезпечення. – К.: НІСД, 2007. – 144с.