Заєць К.С.

Академія муніципального управління

Механізм управління фінансовою стійкістю банку

У зв’язку з нестабільністю банківського ринку під впливом зовнішніх і внутрішніх факторів значну роль відіграє забезпечення фінансової стійкості не лише для окремого банку, а й для всієї банківської системи. Проблема забезпечення та зміцнення фінансової стійкості банків присутня у розвинутих країнах ринкового типу та набула загальнонаціонального значення і для України, що значною мірою зумовлено специфікою розвитку вітчизняних банків. Саме тому ефективне управління та забезпечення власної фінансової стійкості в умовах економічної глобалізації має бути обов’язком та основним стратегічним завданням кожного комерційного банку.

Дослідженням даної проблематики займалися як зарубіжні, так і вітчизняні науковці. Зокрема аналізу, оцінці та шляхам забезпечення фінансової стійкості банків значну увагу приділили такі зарубіжні науковці, як Р. Дж. Кемпбелл, Р. Л. Міллер, П. С. Роуз. Також слід відмітити значний вклад російських та вітчизняних науковців: Г. С. Панової, Ю. С. Масленченков, О. Б. Ширінської, О. Д. Вовчак, О. В. Дзюблюк, В. П. Пантелєєв, С. П. Халява, Л. А. Клюско, С. А. Святко, В. М. Кочетков.

Успішне функціонування, достатнє нарощування фінансових ресурсів і раціональне управління ними характеризує належний рівень фінансової стійкості, котра повинна бути не лише короткочасним досягненням банків, а й стратегією їхнього розвитку.

Стосовно фінансової стійкості банків існує досить багато підходів до її визначення, так, Ю. С. Масленченков зазначає, що фінансова стійкість банку характеризує стан кредитної установи в ринковому середовищі, яке забезпечує цілеспрямованість його руху в сьогоденні та прогнозній перспективі [5, с. 25]. С. А. Святко та Р. І. Міллер визначають фінансову стійкість як складову характеристику фінансової стабільності, його надійності, показниками якої є капітальна стійкість, ліквідність, прибутковість та ризик банку [8, с. 49]. Н. О. Крейніна трактує поняття фінансової стійкості банку як одну з характеристик відповідності структури джерел фінансування структурі активів, яка визначається на основі співвідношення різних видів джерел фінансування та його відповідності складу активів [4, с. 33].

Підтримання комерційним банком фінансової стійкості дозволяє зберегти конкурентоспроможну позицію на ринку. Проте, це завдання досить складне, тому що на фінансову стійкість банку впливають як макро- та мікроекономічні фактори, так і фактори неекономічного характеру, а саме: соціально-політична ситуація, економічний стан ринку та країни загалом, стан внутрішньої стійкості банку.

На думку В. В. Рисіна, на зменшення рівня фінансової стійкості вітчизняних банків можуть впливати такі фактори: зниження якості банківських активів; втрата довіри з боку вкладників; істотне падіння курсу національної валюти; зниження ліквідності; зменшення капіталізації банків; скорочення ресурсної бази банків; зростання процентних ставок; збільшення обсягів неповернутих валютних кредитів; складнощі із залученням нових інвестицій, зумовлені кризовими явищами на європейських фінансових ринках, та зниження кредитних рейтингів значної частини українських банків [7, с. 29–30].

Управління фінансовою стійкістю комерційних банків передбачає об’єктивне визначення її поточного й бажаного стану, скоординоване управління фінансовими ресурсами банківської установи, вибір таких управлінських рішень, котрі сприяли б забезпеченню фінансової стійкості. Зокрема, це може бути впорядковано та відображено у сформованому цілісному механізмі. Таким чином, механізм управління фінансовою стійкістю комерційних банків може бути визначено як сукупність методів та інструментів управління, які суб’єкти управління застосовують і спрямовують на забезпечення фінансової стійкості банків. Для чіткого розподілу функціональних обов’язків суб’єктів управління та методів регулювання фінансової стійкості необхідно виділити в механізмі управління фінансовою стійкістю банків відповідні блоки та елементи. Кожний блок даного механізму складається з певних елементів, які, у свою чергу, йому підпорядковані та визначають зміст того чи іншого блоку. Складовими блоками механізму є такі [2, с. 48]:

1) суб’єкти механізму управління фінансовою стійкістю комерційних банків;

2) об’єкт механізму управління фінансовою стійкістю комерційних банків;

3) процес управління фінансовою стійкістю комерційних банків, що охоплює такі елементи: методи управління та інструменти управління.

Перший блок даного механізму охоплює суб’єктів управління, якими є відповідальні особи чи групи осіб, органи банківського регулювання, які уповноважені приймати управлінські рішення та вживати відповідні заходи щодо здійснення регулювання, контролю за всіма стадіями процесу управління фінансовою стійкістю банків. Суб’єкти управління мають відповідати за ефективність і безперервність функціонування механізму управління фінансовою стійкістю банків.

Другий блок механізму охоплює об’єкт управління, яким є фінансова стійкість комерційного банку, що визначається через такі характеристики: рівень капіталізації; якість активів; якість зобов’язань; рівень платоспроможності та ліквідності; рівень прибутковості; якість управління капіталом, активами й зобов’язаннями, платоспроможністю, ліквідністю і прибутковістю; рівень чутливості банку до ризиків і якість управління ними.

Третій блок механізму представлений процесом управління фінансовою стійкістю комерційних банків, що має специфічні особливості як на макроекономічному, так і на мікроекономічному рівнях. У свою чергу, сам процес управління фінансовою стійкістю передбачає застосування певних методів, основними з яких [2, с. 52] є:

1. Планування – передбачає необхідність постановки цілей, визначення тактики та стратегії досягнення основної мети (забезпечення фінансової стійкості банку). Саме фінансове планування в механізмі, що розглядаємо, слід спрямовувати на перетворення стратегічної мети у конкретні значення фінансових показників через використання відповідних інструментів.

2. Аналіз основних елементів, що визначають стійкий фінансовий стан комерційного банку. Аналіз дає змогу виявити причинно-наслідкові зв’язки різних аспектів діяльності банку. Саме за допомогою аналізу можна швидко розрахувати, як змінюються фінансові показники, що визначають рівень фінансової стійкості, та відповідно до цього прийняти обґрунтоване управлінське рішення, спрямоване на її забезпечення.

3. Оцінка та регулювання фінансової стійкості банків, що здійснюють за допомогою комплексу прийомів та методик. Слід підкреслити, що можна виділити напрямки оцінки фінансової стійкості комерційних банків та регулювання нею: по-перше, пряме (зовнішнє) регулювання й обов’язкова оцінка; по-друге, саморегулювання (внутрішнє) та самостійна оцінка.

4. Контроль полягає у перевірці відповідності отриманих результатів запланованим показникам, оптимальні значення яких сприяють підвищенню рівня фінансової стійкості комерційного банку. Для належного контролю за рівнем фінансової стійкості банків та ефективного управління останньою слід дотримуватися проходження всіх стадій контролю як з боку органів нагляду, так і комерційних банків.

Проаналізувавши теоретичні засади фінансової стійкості, слід зазначити, що науковці не дійшли до єдиної думки при визначенні даного поняття. Але, узагальнюючи різні точки зору, можна зробити висновок, що фінансова стійкість є фундаментальною складовою фінансової стабільності банку, показником, що характеризує ефективність реалізації банківських продуктів та наданих послуг, а також визначає фінансово-економічний стан банківської установи та її надійність на фінансовому ринку.

Для забезпечення фінансової стійкості комерційного банку досить важливим є узгодження управлінських рішень та досягнення певних пропорцій між усіма складовими компонентами механізму управління фінансовою стійкістю. Все це позитивно вплине на досягнення цілей банку та підвищення його конкурентної позиції на банківському ринку.

Список літератури

1. Вовк, В. Я. Забезпечення фінансової стійкості банківської системи в умовах кризи [Текст] / В. Я. Вовк, Ю. В. Дмитрик // Науковий вісник: Фінанси, банки, інвестиції. – 2011. – № 2. – С. 43.

2. Дзюблюк, О. В. Фінансова стійкість банків як основа ефективного функціонування кредитної системи [Електронний ресурс] : [монографія] / О. В. Дзюблюк, Р. В. Михайлюк. – 2009. – 316 с. – Режим доступу : < http://www.twirpx.com/file/364503.

3. Коваленко, В. В. Стратегічне управління фінансовою стійкістю банківської системи: методологія і практика [Текст] : монографія / В. В. Коваленко. – Суми : ДВНЗ “УАБС НБУ”, 2010. – 228 с.

4. Крейнина, М. Н. Финансовая устойчивость предприятия: оценка и принятие решений [Текст] / М. Н. Крейнина // Финансовый менеджмент. – № 2. – 2001. – С. 32–36.

5. Масленченков, Ю. С. Финансовый менеджмент в коммерческом банке [Текст] / Ю. С. Масленченков. – М. : Перспектива, 1997. – Кн. 3. – 158 с.

6. Міщенко, С. Сутність економічного капіталу та його роль у забезпеченні фінансової стійкості банку [Текст] / С. Міщенко // Вісник НБУ. – 2008. – № 1. – С. 58–64.

7. Пацера, М. М. Світова фінансова криза та її наслідки для банківської системи України [Текст] / М. М. Пацера // Вісник НБУ. – 2009. – № 1. – С. 28–33.

8. Святко, С. А. Аналіз і оцінка фінансової стійкості банку як необхідна умова ефективного банківського менеджменту [Текст] / С. А. Святко, Р. І. Міллер //Фінанси України. – 2001. – № 8. – С. 48–54.