ПОДАТКОВЕ НАВАНТАЖЕННЯ: СУТНІСТЬ ТА НАПРЯМИ ЗМІЩЕННЯ

Джуринська Олена Сергіївна

ДВНЗ «Київський національний економічний університет ім. В. Гетьмана»

студентка фінансово-економічного факультету

У статті подаються різні точки зору щодо сутності поняття «податкове навантаження» та розкривається його економічне значення. Процес перекладання податків подається в історичному розрізі, визначаються два напрями зміщення податкового навантаження.

Ключові слова: податки, податкове навантаження, податковий тягар, перекладання податків, платник податку, теорії перекладання податку.

Регулювання та оптимізація податкового навантаження є актуальним питанням для економіки України на сучасному етапі розвитку, адже показник податкового навантаження є основним критерієм ефективності системи оподаткування країни. Надмірне податкове навантаження поряд із загальною економічною кризою сприятиме зростанню тінізації економіки, відтоку національних капіталів за кордон, зниженню ділової активності суб'єктів господарювання. За недостатнього рівня податкового навантаження державний бюджет недоотримає кошти, а тому уряд держави не буде в змозі ефективно та в повному обсязі виконувати свої функції.

Формування оптимального взаємозв’язку між державою та суб’єктами оподаткування забезпечується через збалансування податкового навантаження як на фізичних, так і на юридичних осіб.

Проблеми податкового навантаження досліджували такі зарубіжні вчені, як К. Брауер, Е. Селігмен, російські економісти П. Гензель, П. Мікеладзе, А. Соколов, К. Шмельов. Згодом аналіз впливу оподаткування на економіку здійснювали М. Вейденбаум, А. Лаффер, Г. Мендоза, Дж. Мірліз, З. Сташ, Г. Стейн, А. Уолтерс, Д. Фуллертон, Дж. Хау, Р. Холл. У подальшому ці проблеми в межах теорії оптимального оподаткування розглядалися Ш. Бланкартом, А. Гербергером, П. Самуельсоном, Дж. Стігліцом.

У вітчизняній науці питання податкового навантаження та його розподілу між платниками податків висвітлені у працях В. Андрущенка, В. Вишневського, Т. Єфименко, І. Луніної, В. Мельника, А. Соколовської, В. Федосова, А. Шаблистої та ін. Останнім часом ці проблеми вивчали такі фінансисти близького зарубіжжя, як С. Барулін, О. Врублевська, І. Майбуров, М. Романовський та ін.

Метою статті є розкриття сутності змісту понять «податкове навантаження», «зміщення податкового тягаря» та характеристика напрямів зміщення податкового навантаження.

Податкове навантаження (податковий тягар) є важливою економічною категорією, що еволюціонувала разом із системою оподаткування. Посилення ролі податків як інструменту регулювання економіки зумовило розширення спектра їх застосування та множини податкових механізмів й інструментів, що перебувають у розпорядженні держави.

Попри те, що поняття "податкове навантаження" набуло широкого використання, у науковій літературі тривають дискусії з приводу як якісного, так і кількісного його оцінювання. Підходи до якісного аналізу понять "податкове навантаження" і "податковий тягар" розглянемо на основі визначень наведених в табл. 1.

Таблиця 1

Підходи до визначення поняття “податкове навантаження” і «податковий тягар»

№ п/п	Автор	Визначення
1.	Ю.М.Кушнірчук	Податкове навантаження є важливим фіскальним показником, що характеризує сукупний вплив податків на економіку країни загалом чи на окремих суб’єктів господарювання, тобто фактично є показником ефективності бюджетно-податкової політики.
2.	М.А.Новіков	Податкове навантаження – це міра впливу податкових платежів на фінансовий стан підприємства.
3.	Фінансово-кредитний економічний словник	Податкове навантаження як економічна категорія являє собою узагальнену характеристику податкової системи країни, вказуючи на вплив податків на окремого платника або народне господарство в цілому, а також на кількісну оцінку такого впливу.
5.	Б.А.Райзберг, Л.Ш.Лозовський, О.Б.Стародубцева	Податковий тягар – 1) міра, ступінь, рівень економічних обмежень, створюваних відрахуванням коштів на сплату податків, відволіканням їх від інших можливих напрямів використання; 2) У широкому розумінні слова – тягар, який накладається будь-яким платежем.
6.	А.М.Соколовська, І.А.Майбуров	Податкове навантаження (тягар) – це ефекти впливу податків на економіку в цілому та на окремих її платників, пов’язані з економічними обмеженнями, що виникають у результаті сплати податків і відволікання коштів від інших можливих напрямів їх використання.

Окремі вчені розрізняють поняття "податкове навантаження" і "податковий тягар", однак ці спроби видаються непереконливими. Ці поняття є синонімами, про що свідчать як словник синонімів, де в ряду синонімів до слова "вантаж" наводяться: "вага, навантаження, тягар, груз, ноша", так і тлумачний словник, згідно з яким "вантаж" – це "те, що обтяжує своєю наявністю".

Обидва терміни набагато рідше вживаються західними дослідниками через їх узагальнюючий та всеосяжний характер. Натомість у зарубіжній літературі з економіки оподаткування частіше трапляються терміни tax incidence – ефект, породжений оподаткуванням, або перекладання податкового тягаря, а також fiscal pressure – фіскальний тиск, який є змістовнішою категорією, ніж податковий тягар.

Податковий тягар (навантаження) розглядається на рівні економіки загалом, груп економічних агентів та окремих платників податків.

Як економічне поняття і ціновий показник податковий тягар пов'язаний із процесами формування та використання валового та чистого внутрішнього продукту (валової й чистої доданої вартості) країни, з пропорціями його розподілу та перерозподілу.

Податковий тягар на "ринку" державних послуг може складатися довільно, під впливом фактора державної монополії на податки та публічні блага, або регулюватися та оптимізуватися в межах державної податкової політики.

У зв'язку з цим податковий тягар слід розглядати з двох позицій:

1) як форму монопольної ціни сукупних публічних благ, через яку виражено міру вартості (цінності) державних послуг щодо джерел сплати податків;

2) у вигляді розрахункового показника вимірювання цінових параметрів оцінки послуг держави за прийнятою методикою.

Держава зобов’язана розширювати коло платників податків, що є одним з напрямів наповнення бюджету. Одним з методів такого розширення є перекладання податкових платежів з одних об’єктів на інші. Підприємство зі своєї сторони з метою зменшення податкового тягаря теж бажає перенести деякі податки або хоча б їх частину на іншого платника. Тому і постає проблема перекладання податків як одна із найважливіших проблем сьогодення.

Зміщення податкового навантаження (перекладання податків) – це процес повного або часткового перерозподілу сплати податків між різними суб’єктами оподаткування, між якими існують господарські та економічні взаємовідносини. При цьому перекласти сплату податків можна як на іншу юридичну чи фізичну особу (тобто суб'єкт підприємництва), так і на громадян як споживачів продукції.

Перекладання податків може бути повним або частковим, залежно від того, яку мету має платник податку. Якщо виробник бажає просунути свій виріб на ринок, то він частково перекладає податок. Якщо виробник існує на цьому ринку або його сегменті, то він перекладає податок на споживача повністю.

Процес перекладання податків має досить давню історію й застосовувався в світі ще в середніх віках і досить активно використовувався платниками податків (табл. 5).

Таблиця 5

Еволюція теорій перекладання податків

Напрямок теорій	Сутність	Вчені, які працювали над розвитком теорій
Абсолютні теорії перекладання	Всі податки, в т.ч. і податки на споживання, падають на власника землі.	Д. Локк
	Кінцевим платником податку є власник землі або багатий споживач. Податки, що не перекладаються: поземельний, перехід нерухомості (за заповітом і шляхом купівлі-продажу), на розкіш.	А. Сміт
	Оскільки податком обкладається будь-яка земля, без урахування її якості, географічного розташування, продуктивності, то це призводить до підвищення ціни, і цей податок перекладається частково на споживача.	Д. Рікардо
Оптимістичні теорії оподаткування	Всі податки після їх введення починають перекладатися на різних платників і автоматично стають рівномірними і впродовж деякого часу розподіляються між платниками податків пропорційно їх платоспроможності. Головним є принцип рівноважкості податків, який автоматично може здійснюватись (і здійснюється) у суспільстві. Раніше введений податок є позитивним, оскільки шляхом перекладання він стає рівномірним.	Н. Канар
Песимістичні теорії оподаткування	Будь-який податок перекладається на споживача, а основна маса споживачів - незабезпечені категорії населення; отже, основний тягар податку падає на бідних і відповідно є несправедливим.	П. Прудон, Ф. Лассаль
Теорії перекладання національних фінансових шкіл (2-га половина ХІХ ст)	Перекладання непрямих податків тим легше, чим ближче момент стягнення до моменту споживання.	А. Шеффле
	Однакове обкладання об'єктного доходу не призводить до рівності оподаткування суб'єктивного доходу, і навпаки. Платники податків мають бажання перекладати податковий тягар і за умови рівномірного прибуткового податку.	А. Вагнер
	1. Перекладання можливе лише при зміні ціни. 2. Перекладання від покупця до продавця утруднене, оскільки зміна попиту непомітно поширюється на всю сукупність товару. 3. Перекладання від продавця легше там, де податок стягується з ціни товарів. 4. Майже неможливе перекладання податку з окремих особистих доходів (платні). 5. Малоперекладними є податки, які не визначаються кількістю товарів. 6. Податок із джерела доходу перекладається, якщо його можна використати інакше.	К. Рау
Маржиналізм і математична школа оподаткування	Зростання розміру податку зменшує кількість його платників. Суть перекладання полягає в тому, що якщо платник податку перекладає його, то він має винагороду за це. Податок зменшується тільки після зазначеного критичного рівня ставок оподаткування. Тобто податок об'єктивно збільшує ціну виробу, а виробник згоден сплачувати його, поки він не досягне критичної величини. Коли попит на товар зменшується, то платник податку намагається зменшити ціну, і починається перекладання податків на інших суб'єктів.	Ж. Дюпон, М.Панталеоне, Д. Копільяні
	Будь-який податок бере частину вигод при обміні між продавцем і споживачем, при цьому ця втрата більше суми податку, і, чим вище податок, тим більше різниця між втратою для суспільства чистої виручки і суми надходжень податку. Безпосередня дія податку полягає у зменшенні оборотного капіталу (податок на витрати виробництва) або особистого доходу. Скорочення доходу внаслідок сплати прибуткового податку позбавляє платника можливості задоволення найбільш важливих потреб. Такий же вплив мають і непрямі податки. В результаті обкладання одних предметів може бути не задоволена інша потреба (менш важлива).	Ф. Дженкін
Американська фінансова школа	Питання про перекладання - це питання ціни, а саме: як впливає введення нового податку на підвищення ціни на капітал, працю та предмети споживання.	Е. Селігман

Узагальнюючи генезис теорій перекладання податків, зазначимо, що усі ці наукові концепції визначили два напрями зміщення податкового навантаження (рис. 1).

Рис.1. Напрями зміщення податкового навантаження

Як правило, перекладання податків відбувається у сфері обігу, в основному за рахунок непрямих податків або тих із них, які входять у собівартість продукту.

1.Єфименко Т. І., Соколовська А. М. Динаміка податкового навантаження в Україні в контексті реалізації податкової реформи. – К.: ДННУ «Академія фінансового управління», 2013. – 492 с.

2.Кушнірчук Ю. М. Оптимізація рівня фіскального навантаження з метою економічного убезпечення держави / Ю. М. Кушнірчук // Науковий вісник НЛТУ України. - 2010. - Вип. 20.11.- с. 161.

3.Новіков М. А. Порівняльний аналіз методик визначення податкового навантаження та шляхи їх удосконалення / М. А. Новіков // Сталий розвиток економіки. - 2011. - № 2. - С. 284.

4.Сідельникова Л.П., Костіна Н.М. Податкова система: Навчальний посібник. –2-ге видання, перероблене і доповнене. — Київ: Ліра-К, 2013. — 604 с.

5.Барулин С. В. Налоговый менеджмент / С. В. Барулин, Е. А. Ермакова, В. В. Степаненко. - М.: Омега-Л, 2007. - 272 с.

6.Грязновая А. Г. Финансово-кредитный экономический словарь / под общ. ред. А. Г. Грязновой. - М. : Финансы и статистика, 2004. - С. 609

7.Майбуров И. А. Теория налогообложения: продвинутый курс: учеб. для магистрантов / И. А. Майбуров, А. М. Соколовская. - М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2011. - С. 334. - (Серия "Magister")

8.Райзберг Б. А., Лозовский Л. Ш., Стародубцева Е. Б. Современный экономический словарь. – 2-е изд., исправ. – М.: ИНФРА-М, 1998. – 479с.