ДІАГНОСТИКА КРИЗОВОГО СТАНУ ПІДПРИЄМСТВА

Алєксєєнко К.

студентка Харківського торговельно-економічного інституту КНТЕУ

Анотація. У статті розглянуто моделі оцінки кризового стану на підприємстві, наведено практичну реалізацію даних моделей на конкретному підприємстві.

Ключові слова: підприємство, банкрутство, кризовий стан, фінансовий стан

Постановка проблеми. Одним із пріоритетних напрямів сучасного фінансового аналізу є оцінка ймовірності настання банкрутства. Це обумовлюється зростанням кількості підприємств, які знаходяться у кризовому стані. Так, своєчасне виявлення кризових явищ на підприємстві може попередити банкрутство багатьох підприємств, а для цього є необхідним застосування певних моделей діагностики кризового фінансового стану.

Аналіз останніх публікацій. Дослідженням аналізу діагностики кризового стану присвячено багато праць провідних вчених: А. А. Терещенко, А. Альтмана, Л. Лігоненко, Р. Ліса, Ю. Терлецької, Я. Фоміна, Л. Шаблістом та інших.

Виклад основного матеріалу. Серед методів прогнозування банкрутство отримали широке застосування моделі: Альтмана, Ліса, Спрінгейта, Конана і Гольдера та інших [1]. Проаналізуємо застосування деяких моделей на прикладі ПАТ «ХЗМК».

Українські підприємства можуть застосовувати тест, який запропоновано Е. Альтманом у 1983 році для підприємства, акції яких не котируються на біржі:

Z = 0,717Х₁ + 0,847Х₂ + 3,107Х₃ + 0,42Х₄ + 0,995Х₅, (1)

де Х₁ – власний оборотний капітал / загальна вартість активів;

Х₂ – нерозподілений прибуток / загальна вартість активів;

Х₃ – прибуток до виплати процентів / загальна вартість активів;

Х₄ – балансова вартість власного капіталу / позиковий капітал;

Х₅ – чиста виручка / загальна вартість активів.

Z < 1,23 – дуже висока ймовірність банкрутства у найближчі 2 - 3 роки;

Z > 1,23 – ймовірність банкрутства дуже низька.

Модель Спрінгейта має вигляд:

Z = 1,03A + 3,07B + 0,66C + 0,4D, (2)

де А – робочий капітал / загальна вартість активів;

В – прибуток до сплати відсотків та процентів / загальна вартість активів;

С – прибуток до сплати податків / короткострокові зобов‘язання;

D – обсяг продажу / загальна вартість активів.

Вірогідність банкрутства підприємства моделі оцінюється такими значенням Z:

- менше 0 -напівбанкрут;

- від 0 до 1 — загрожує банкрутство, якщо не здійснити санацію;

- від 1 до 2 — фінансова стійкість порушилась, але за умови переходу на антикризове управління банкрутство не загрожує;

- більше 2 - вважається фінансово стійким, банкрутство не загрожує.

Модель Ліса для оцінки фінансового стану оцінює схильність підприємства до банкрутства на основі показників ділової активності та рентабельності. Модель Ліса має вигляд:

Z = 0,063A + 0,092B + 0,057C + 0,001D, (3)

де А – оборотні активи / загальна вартість активів;

В – операційний прибуток / загальна вартість активів;

С – нерозподілений прибуток / загальна вартість активів;

D – власний капітал / позиковий капітал.

Z нижче за 0,037 – висока загроза банкрутства.

Модель Таффлера і Тішоу має вигляд:

Z = 0,53A + 0,13B + 0,18C + 0,16D, (4)

де А – операційний прибуток / короткострокові зобов‘язання;

В – оборотні активи / загальна сума зобов‘язань;

С – короткострокові зобов‘язання / загальна вартість активів;

D – виручка від реалізації / загальна вартість активів.

Z < 0,2 – дуже висока ймовірність банкрутства;

Z = 0,25 – критичне значення;

Z > 0,3 – ймовірність банкрутства дуже низька.

Для прогнозування вірогідності банкрутства Терещенко А. А, запропонував універсальну дискримінантну функцію:

Z = 1,5A + 0,08B + 10C + 5D + 0,3Е + 0,1F, (5)

де А — cash-flow/поточні зобов'язання;

В — валюта балансу/ поточні зобов'язання;

C — чистий прибуток/валюта балансу;

D — чистий прибуток/виручка від реалізації;

Е — виробничі запаси/виручка від реалізації;

F — виручка від реалізації продукції, товарів, послуг/валюта балансу.

Вірогідність банкрутства підприємства моделі оцінюється такими значенням Z:

- менше 0 — напівбанкрут;

- від 0 до 1 — загрожує банкрутство, якщо не здійснити санацію;

- від 1 до 2 — фінансова стійкість порушилась, але за умови переходу на антикризове управління банкрутство не загрожує;

- більше 2 — вважається фінансово стійким, банкрутство не загрожує.

У таблиці 1 наведемо розрахунок розглянутих вище моделей діагностики кризового стану для ПАТ «ХЗМК» за 2012-2013 рр. Для цього використаємо річну фінансову звітність підприємства.

Таблиця 1

Діагностика кризового стану підприємства за моделями діагностики банкрутства

Показник	Роки		Результат
	2012	2013
Z-показник за моделлю Альтмана 1983 року	-0,536	0,022	Висока ймовірність банкрутства
Z-показник за моделлю Спрінгейта	0,410	0,682	Напівбанкрут
Z-показник за моделлю Ліса	-0,022	-0,029	Висока загроза банкрутства
Z-показник за моделлю Таффлера і Тішоу	0,028	0,415	Ймовірність банкрутства дуже низька
Z-показник за моделлю Терещенко А. А	-2,847	-1,567	Напівбанкрут

За проведеними розрахунками ми дійшли висновку, що моделі Талера і Тішоу, Ліса, Альтмана мають спрощені розрахунки , що є позитивним. Проте дані моделі не пристосовані для українських підприємств, вони створювалися з урахуванням західних умов розвитку бізнесу.

Модель Конана і Гольдера не була використана внаслідок відсутності інформації щодо деяких показників. Модель Спрінгейта широко використовується підприємствами США і Канади під час оцінки кредитоспроможності [2]. Дана модель дала правильний результат по акціонерному товариству щодо фінансового стану.

Висновки Як бачимо, проблемою для українських підприємств є відсутність власної моделі, яка б враховувала саме українські умови ведення бізнесу. Використання деяких закордонних моделей є неможливим внаслідок відсутності інформації про ті чи інші показники. Багато показників фінансової стійкості під час використання даних моделей є неврахованими. Достатньо точний результат важко отримати для українських підприємств, використовуючи моделі, які розроблені для західних компаній. Як бачимо, з даних таблиці навіть модель Таффлера і Тішоу дала протилежний результат, який не відповідає дійсній фінансовій ситуації на підприємстві. Інші розглянуті моделі дали однаковий результат щодо кризового стану.

Як результат, в сучасних умовах розвитку вітчизняної економіки виникає необхідність більш системного підходу до аналізу фінансового стану підприємства через створення власних економетричних моделей діагностики кризового стану, які б враховували результати виробничої, комерційної і фінансової діяльності підприємств.

Література

1. Лігоненко Л. О. Антикризове управління підприємством: підручник / Л. О. Лігоненко. – К.: КНТЕУ, 2005. – 824 с.

2. Костіна О. М. Методи та моделі діагностики кризового стану підприємства / О. М. Костіна, О. Є. Майборода // Вісник СумДУ. Серія «Економіка». – 2012. - № 4. - С. 91-97.