Економічні науки/ 3. Фінансові відносини

Студентка 5 курсу Власюк В.Д.

Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки

Розвиток лізингових операцій в Україні

На сучасному етапі розвитку вітчизняної економіки виникає потреба в оновленні матеріальної бази та модернізації, розширенні основних засобів виробничого потенціалу підприємств. Тому особливого значення набувають і різні операції, що сприяли б цьому процесові, одними з яких є лізингові операції.

Дослідженням питань лізингових операцій у вітчизняній практиці господарювання займались О. Васильчишина, Н. Внукової, О. Галущака, І. Костирка, О. Борисюк, О. Тулай , о. Горбатенко та ін. Однак, попри вагомі внески зазначених вчених, проблеми розвитку лізингових операцій потребують подальшого вивчення.

Розвиток лізингу є особливо актуальним для України оскільки, вітчизняна економіка характеризується високим ступенем зношеності основних засобів. При цьому підприємства змушені фінансувати інвестиції переважно із власних коштів, оскільки кредити банків, кошти інститутів спільного інвестування та інші джерела зовнішнього фінансування складають порівняно невеликий відсоток від загального обсягу капітальних вкладень в економіку. Поряд з цим в країні є недостатньо розвинутий сектор малих та середніх підприємств, насамперед, через брак фінансових ресурсів.

Порядок лізингових відносин в Україні регламентується ЗУ «Про фінансовий лізинг», який був прийнятий 11 грудня 2003 року. Саме з цього часу розпочинається розвиток лізингових операцій в Україні.

Відповідно до Податкового Кодексу України, лізингова операція –це господарська операція фізичної чи юридичної особи, що передбачає надання основних засобів у користування іншим фізичним чи юридичним особам за плату та на визначений строк [1].

На практиці лізинг є складним механізмом, що виявляється в сукупності типових взаємовідносин між певними суб’єктами, а саме: між лізингодавцями і лізингоотримувачами, з приводу надання певного об’єкту в лізинг; між лізингодавцями та фінансовими установами, зокрема банками, в частині отримання банківського кредиту; між лізингодавцями та страховими компаніями, пов’язаними із укладанням договору страхування об’єкту лізингової угоди [2, 8].

Аналізуючи розвиток лізингових операцій в Україні, варто зазначити, що починаючи з 2007року спостерігалося значне підвищення вартості діючих лізингових угод: так на початку 2007 року вони становили 4,6 млрд. грн., а в кінці 2013 року – 68,3 млрд. грн., що свідчить про позитивні тенденції розвитку лізингових операції в Україні. Лише у 2009 році на лізинговому ринку був пік падіння продажів лізингових послуг, що було зумовлене із кризовими явищами в економіці.

Разом з тим, у 2013 році відбулося стрімке зростання обсягів лізингових угод на 15 %, в порівнянні з попередніми роками [3]. Серед угод фінансового лізингу в 2013 році переважають угоди в галузі транспорту (72,09%), сільського господарства (11,99%)та будівництва (2,29%), при чому, питома вага договорів у галузі транспорту зросла більше ніж на 12 процентних пункти у порівнянні з даними 3-го кварталу 2012 року. Варто відзначити, що питома вага договорів у галузі добувної промисловості досягла 5,68%.

Основними джерелами фінансування лізингових операцій в поточному періоді були позичкові кошти, в тому числі банківські кредити (84,18%), при цьому їх питома вага майже не змінилася у порівнянні з минулим роком і становить 8,06%.

Серед лізингових компаній, що сьогодні працюють на українському ринку лізингу, можна виділити ТОП-10 компаній, які активно поводять себе на ринку і залишаються в десятці лідерів вже декілька років підряд, займаючи те чи інше місце. Рейтинг першої десятки лізингодавців в 3-му кварталі 2013 року, який проводить Асоціація «Українське об'єднання лізингодавців», очолила компанія ВТБ Лізинг Україна з портфелем у 3622,58 млн. грн, друге місце посів Райффайзен Лізинг Аваль з портфелем 2243,09 млн. грн, на третьому – ОТП Лізинг з портфелем в 2038,58 мллн. грн. далі Український лізинговий фонд, УніКредит Лізинг, ІНГ Лізинг Україна, Порше Лізинг Україна, АLD Аотое/Перша лізингова компанія, Сканія кредіт Україна та Ілта [3].

Слід зазначити, що жодна з трійки лідерів вітчизняних лізингових компаній не мають українського походження. Наприклад, «ВТБ Лізинг Україна», яка впевнено займає першу позицію рейтингу протягом 2008-2013 рр., є дочірньою компанією російської «ВТБ Лізинг». Компанія з іноземним капіталом «Райффайзен Лізинг Аваль» є дочірньою компанією Райффайзен Банк Аваль та Райффайзен Лізинг Інтернаціональ . Також лідируюча компанія «ОТП Лізинг» — універальна лізингова компанія, яка входить до складу європейської фінансової групи OTP Group, що протягом десятиліть має надійну репутацію в Європі.

Україна має досить високий потенціал для розвитку лізингових операцій, однаук існують деякі проблеми, що стримують цей розвиток, а саме :

• складна організація лізингової угоди через значну кількість учасників;

• на підготовку фінансової лізингової угоди може знадобитися більше часу, ніж на підготовку контракту на купівлю; вищі можуть бути і адміністративні витрати;

• процедура для укладення договору лізингу потребує постановки на облік у Національної комісії з регулювання ринків фінансових послуг, що особливо складно для підприємств, які насамперед виготовляють основні фонди для власних потреб і не передбачають, що надалі вони будуть передані у фінансову оренду;

• науково-технічний прогрес робить об'єкт лізингу застарілим, під час фінансового лізингу орендні платежі не припиняють до завершення угоди;

• лізингові операції мають специфічні ризики [4].

Таким чином, лізингові операції є досить перспективними послугами на фінансовому ринку, які здатні ефективно розвивати виробництво та активізувати інвестиційний процес в країні. Використання лізингу дасть можливість для швидкого оновлення основних засобіів та залучення іноземних інвестицій, що, в свою чергу, позитивно вплине на фінансовий стан підприємства, регіону та економіки України в цілому.

Література:

1. Податковий кодекс України: Закон від 2.12.2010 №2755-VІ [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://minrd.gov.ua/nk/spisok1/

2. Борисюк О.В. Державне регулювання лізингових відносин в умовах розвитку ринкової економіки України: [автореф.], Луцьк: ПраТ «Волинська обласна друкарня», 2012. -25 с.

3. Офіційний сайт Українського обєднання лізингодавців [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.uul.com.ua/

4. Горбатенко О.А. Проблеми та перспективи розвитку лізингових відносин в Україні / О.А. Горбатенко // Фінанси України. – 2012. -№13. – С.123-126.