Цьомкало К.О.

Дніпропетровська державна фінансова академія

Трудовий потенціал: розвиток, управління та ефективне використання

Забезпеченість підприємства потрібними трудовими ресурсами, їхнє раціональне використання та високий рівень продуктивності праці мають велике значення для підвищення ефективності його функціонування. Трудові ресурси, як головні ресурси підприємства, що мають постійну здатність до саморозвитку, креативності, інноваційності (за умови ефективного управління ними) в сучасних умовах є потужним джерелом нарощування конкурентоспроможності підприємств. Трудовий потенціал складається з багатьох компонентів, таких як здоров’я, освіта, професіоналізм, моральність, вмотивованість, вміння працювати в колективі, творчий потенціал, активність, організованість та ін. Трудовий потенціал в процесі свого відтворення постійно піддається якісним і кількісним змінам, які є результатом впливу на трудовий потенціал різних чинників, що змінюють його властивості. Можна виділити три групи чинників, які сприяють зростанню якості трудового потенціалу, що дає змогу більш цілеспрямовано управляти відтворенням трудового потенціалу залежно від конкретних умов і наявних можливостей. Перша група чинників впливає на якість психофізіологічних сил людини (стан навколишнього середовища, природно-кліматичні умови, спадковість, стан системи охорони здоров’я), друга – на якість професійно-кваліфікаційних сил (стан освітньої системи, умови праці, підприємницька культура, організаційна поведінка), третя – на якість духовних сил (традиції і цінності суспільства, його менталітет, ідеологія) [1].

В розвинутих країнах (наприклад США) формуванню трудових ресурсів, розвитку їх потенціалу приділяється значна увага – вони є ключовими питаннями державних програм. Дані програми спрямовані на професійну підготовку та перепідготовку кадрів для секторів економіки з високим потенціалом зростання. Обрана стратегія покликана продемонструвати, як державна система підготовки кадрів може бути каталізатором співпраці підприємців, ділових асоціацій, працівників, педагогів і організацій економічного розвитку. Мета таких партнерств полягає в тому, щоб забезпечити ефективне задоволення потреби бізнесу в кадрах, а також сприяти продуктивній зайнятості населення [2].

В України, розвитоку трудового потенціалу приділяється значна увага (шляхом надання різноманітних освітніх послуг), але недостатня, так як не завжди спостерігається формування у майбутніх працівників трудових навичок, затребуваних сучасним виробництвом. Персонал середньостатистичних підприємств України на сучасному етапі розвитку економічних відносин характеризується переважно низьким рівнем використання трудового потенціалу. Дана ситуація викликана рядом причин, основними з яких, на наш погляд, є:

1) низька внутрішня мотивація працівників, причинами якої є як недостатній рівень оплати праці (середня заробітна плата за регіонами у 2013 році в розрахунку на одного штатного працівника становила 3274 грн. [3]) так і низька залученість до життя підприємства, його розвитку;

2) неусвідомлення вищим менеджментом підприємств значення та перспектив нарощування трудового потенціалу власного підприємства;

3) відсутність у переважній більшості персоналу звички та мотивації постійно самоудосконалюватися та навчатися (перш за все самостійно, як це практикується в Японії).

На макрорівні, з метою підвищення ефективності управління трудовим потенціалом, доцільно скористатися досвідом Швеції, в якій створена Інфотека (робочі центри для людей, що не мають роботи чи побоюються її втратити, надають профорієнтаційні послуги, інформацію про вакансії та можливості підвищення кваліфікації чи перекваліфікації) [4].

З метою підвищення ефективності управління трудовим потенціалом на мікрорівні, на наш погляд, доцільно:

- децентралізувати керівництво підприємством, підкріплюючи даний процес налагодженням ефективної системи комунікації, прозорими та зрозумілими цілями для працівників – з метою посилення відчуття причетності персоналу до життя організації;

- управління трудовим потенціалом підприємства здійснювати на основі Концепції якості трудового життя, зміст якої полягає в удосконаленні трудової мотивації, забезпеченні різноманітності та збагачення змісту праці, повному використанні інтелектуального, творчого та морального потенціалу працівників.

Отже, управлінню трудовим потенціалом та його розвитку на сучасному етапі необхідно приділити більше уваги на всіх рівнях управління, з метою підвищення якості та конкурентоздатності виробництва, нормалізації продуктивності праці, результативності та економічної ефективності виробничої та комерційної діяльності підприємств, економіки країни в цілому.

Література:

1. Стец І. І. Трудовий потенціал: проблеми відтворення [Електронний ресурс] / І. І. Стец. – Режим доступу: http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum.

2. Хромов М. І. Зарубіжний досвід управління професійною підготовкою персоналу [Електронний ресурс] / М. І. Хромов – Режим доступу: http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/rpzn/2011_2/11hmippp.pdf.

3. Середня заробітна плата за регіонами у 2013 році [Електронний ресурс] / Головне управління статистики у Полтавській області. – Режим доступу : http://www.ukrstat.org.

4. Управление персоналом в Швеции [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.pro-personal.ru.