К.е.н. Сіренко О. В.
Ладна Л. В.
студентка 5 курсу ОКР «Магістр» спеціальність
«Облік і аудит» Полтавська державна аграрна академія, Україна
Аналіз змін у структурі фінансової
звітності в умовах переходу України на МСФЗ
Звітність
підприємств є заключним кроком системи бухгалтерського обліку, яка узагальнює і
систематизує інформацію про діяльність підприємства і яка необхідна усім
зацікавленим особам для прийняття ефективних економічних рішень. Фінансова
звітність - це бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансовий
стан, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний
період.
Основне
призначення фінансової звітності полягає у забезпеченні користувачів, як
внутрішніх так і зовнішніх, повною, правдивою та неупередженою інформацією про
фінансово-майновий стан, результати діяльності та рух коштів підприємства з
метою прийняття ними обґрунтованих та правильних рішень.
Аналіз
нормативно-правових документів, науково-методичних і практичних публікацій,
присвячених дослідженню форм і методів розкриття інформації у фінансовій
звітності, підтверджує різновекторність напрямів їх розгляду та удосконалення.
Так, міжнародний досвід теоретичних основ підготовки фінансової звітності
розглянуто у працях І. О. Бланка, Ю. Брігхема, Джеймса К. Ван Хорна, Джона М.
Ваховича, Л. Гапенскі, С. Ф. Голова, Н. Г. Горицької, Т. Р. Карліна, В. М.
Костюченко, Б. Нідлза, О. М. Петрука, та інших. Вагомий внесок у розробку
теоретичних, організаційно-методичних та методологічних положень щодо процесу
складання фінансової звітності здійснили такі вчені, як: М. Т. Білуха,
О. М. Брадул, Ф. Ф. Бутинець, Б. І. Валуєв, В. О. Ганусич, А. М. Герасимович,
Й. Я. Даньків, В. І. Єфіменко, Г. Г. Кірейцев, М. Д. Корінько,
Я. Д. Крупка, М. В. Кужельний, А. М. Кузьмінський, В. Г. Лінник, М. Р.
Лучко, Н. М. Малюга, Є. В. Мних, Л. В. Нападовська, М. Я. Остап’юк,
В. Ф. Палій, О. А. Петрик, М. С. Пушкар, та інші.
Поступовий
перехід українських підприємств до ведення обліку згідно з міжнародними
стандартами обліку супроводжувався численними науковими дискусіями та частими
змінами законодавства, метою яких було, з одного боку – гармонізувати ведення
обліку та складання фінансової звітності відповідно до Міжнародних стандартів
фінансової звітності (МСФЗ), з іншого – скоротити розбіжності між
бухгалтерським та податковим законодавством [1]. З метою подальшої реалізації
програми переходу національної системи обліку на МСФЗ 07.02.2013 року було
затверджено нову редакцію Національного положення (стандарту) бухгалтерського
обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», яке було зареєстроване в
Міністерстві юстиції України 28.02.2013 за №336/22868. Це положення відмінило
П(С)БО 1 – 5. В його основу було покладено діючу раніше редакцію П(С)БО 1, яка
зазнала деяких трансформаційних змін, пов’язаних з переходом України на М(С)ФЗ.
Порядок складання фінансової звітності до березня 2013 року регулювалося
відповідними Положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку. Міністерство
фінансів України наказом від 07.02.2013 р. № 73 затвердило Національні
положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової
звітності» (далі - НП(С)БО 1):
-
Баланс (Звіт про фінансовий стан);
-
Звіт про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід);
-
Звіт про рух грошових коштів (за прямим методом);
-
Звіт про рух грошових коштів (за непрямим методом);
-
Звіт про власний капітал.
Крім
того, для юридичних осіб, які повинні представляти консолідовану фінансову
звітність, затверджені:
-
Консолідований баланс (Звіт про фінансовий стан);
-
Консолідований звіт про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід);
-
Консолідований звіт про рух грошових коштів (за прямим методом);
-
Консолідований звіт про рух грошових коштів (за непрямим методом);
-
Консолідований звіт про власний капітал.
Для
проміжної (квартальної) звітності у 2013 році є чинними:
-
Баланс (Звіт про фінансовий стан);
-
Звіт про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід).
Враховуючи
вище сказане за 1 квартал 2013 року всі підприємства (крім банків та бюджетних
установ) мають подавати звітність за новою формою. Обов’язкова форма та зміст
статей фінансової звітності визначаються НП(С)БО 1 і наводяться в додатку 1 та
2 до цього положення.
Разом
з тим, підприємства можуть не наводити статі за якими відсутня інформація до
розкриття (крім тих випадків, коли такі дані були за попередній період), а
також додавати статі із збереженням послідовності їх назви і коду рядка із
додаткових статей фінансової звітності, наведених в додатку 3 НП(С)БО, у разі,
якщо стаття відповідає таким критеріям:
- інформація
є суттєвою:
- оцінка
її може бути достовірно визначена.
Розглянемо
структуру нової звітності. Щодо Балансу, то він отримав другу назву, яка
визначає його суть – Звіт про фінансовий стан. Баланс підприємства (Звіт про
фінансовий стан) як і раніше складається з активи та пасиву. На перший погляд, кількість статей у цьому
звіті зменшилась, однак якщо звернутись до додатку 3 НП(С) БО 1 «Загальні
вимоги до фінансової звітності», то більшість цих статей залишились. Кількість
розділів в активів Балансу скоротилась: витрати майбутніх періодів з окремого
розділу стали статтею у складі «Оборотних активів». Виробничі запаси,
незавершене виробництво, готову продукцію та товари можна показувати у
звітності узагальнено в одному рядку як запаси, або окремо, використовуючи
додаткові статті. При цьому не обов’язково уточнювати дані про всі види
запасів. Підприємство на власний розсуд деталізує інформацію, яка є істотною.
Таким чином величина у рядку 1100 «Запаси» може бути більшою або рівною сумі
рядків, які її деталізують: 1101 «Виробничі запаси», 1102 «Незавершене
виробництво», 1103 «Готова продукція», 1104 «Товари». Відображення у звітності
дебіторської заборгованості також зазнало змін. Якщо дебіторська заборгованість
з нарахованих доходів та із внутрішніх розрахунків може бути відображена у додаткових
статтях, то нарахований резерв сумнівних боргів у звітності не показується:
дебіторська заборгованість за продукцію, товари, роботи, послуги відображається
вже за мінусом цього резерву. Що стосується грошових коштів, то вони
відображаються загальною сумою без поділу на валюти; лише у додаткових статтях
ці кошти можна розділити на готівкові та безготівкові. З усіх складових
власного капіталу найбільших змін у відображені в Балансі зазнав додатковий
капітал. Як і раніше, його складові показують у двох статтях, однак тепер в
окрему статтю виділено суми дооцінки необоротних активів і фінансових
інструментів як капітал у дооцінках. Додатково можна показати емісійний дохід
та накопичені курсові різниці. Об’єднання ж в одну статтю статутного та
пайового капіталів, на нашу думку, є доцільним, оскільки вони виконують
однакову функцію та їх розмір фіксується в установчих документах у момент
реєстрації підприємства.
Статті
другого та третього розділів пасиву Балансу об’єднано в один розділ під назвою
«Довгострокові зобов’язання і забезпечення». При цьому, забезпечення тепер
можуть ще відображатись й у складі поточних забезпечень. Створені забезпечення
відображають нараховані у звітному періоді майбутні витрати та платежі (витрати
на оплату майбутніх відпусток, гарантійні зобов’язання тощо), розмір яких на
дату складання балансу може бути визначений тільки шляхом попередніх прогнозних
оцінок. Для правильного відображення у фінансовій звітності забезпечень – у
наказі про облікову політику доцільно вказати види створюваних на підприємстві
забезпечень у розрізі термінів їх використання.
У
третьому розділі «Поточні зобов’язання та забезпечення» (раніше він був
четвертим), крім зазначеної вище статті «Поточні забезпечення», додано статтю
«Доходи майбутніх періодів», яка була окремим розділом. Натомість окремим
розділом стали «Зобов’язання, пов’язані з необоротним активами, утримуваними
для продажу, та групами вибуття». Виділяти цю статтю зі складу поточних
зобов’язань вважаємо за недоцільне, оскільки відповідно до П(С) БО 27 щоб
необоротні активи були визнанні утримуваними для продажу, однією з умов є те,
що їх продаж, як очікується, буде завершено протягом року з дати визнання їх
такими, що утримуються для продажу. Аналогічно до дебіторської заборгованості у
поточній кредиторській заборгованості за розрахунками з бюджетом окремо
виділяється заборгованість з податку на прибуток [1].
Звіт
про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід) має в своєму складі 4
розділи: фінансові результати, сукупний дохід, елементи операційних витрат
та розрахунок показників прибутковості
акцій.
У
звіті про рух грошових коштів наводяться дані про рух грошових коштів протягом
звітного періоду в результаті операційної, інвестиційної та фінансової
діяльності. При складанні фінансової звітності та консолідованої фінансової
звітності підприємства можуть обрати спосіб складання звіту про рух грошових
коштів за прямим або непрямим методом із застосуванням відповідної форми звіту.
У розділі 1 «Рух коштів внаслідок операційної діяльності» за прямим методом
кількість основних статей значно скоротилась, однак у додаткових – крім статей,
які були в попередній звітній формі, додались надходження від операційної
оренди, отримання роялті, авторських прав. У цьому ж розділі надходження та
видатки, що пов’язані з векселями, відображатимуться в складі інших надходжень
та видатків.
Структура
розділів 2 «Рух коштів внаслідок інвестиційної діяльності» та 3 «Рух коштів
внаслідок фінансової діяльності» за прямим та непрямим методом не
відрізняється. Щодо попередньої форми – то в складі інвестиційної діяльності не
виділяють надходження та витрачання від операцій з майновими комплексами, які
відносять до необоротних активів, а у фінансовій діяльності показують
витрачання на викуп власних акцій [1]. У звіті про власний капітал
розкривається інформація про зміни у складі власного капіталу підприємства
протягом звітного періоду. У графах звіту про власний капітал, призначених для
наведення складових власного капіталу, зазначаються показники, наведені у
розділі I «Власний капітал» балансу. Для забезпечення порівняльного аналізу
інформації звіту про власний капітал підприємства повинні додавати до річного
звіту звіт про власний капітал за попередній рік [6]. Наказом Мінфіну від
28.03.2013 р. № 433 затверджені Методичні рекомендації щодо заповнення форм
фінансової звітності.
Ці
Методичні рекомендації можуть застосовуватися підприємствами, організаціями та
іншими юридичними особами усіх форм власності (крім банків і бюджетних установ
та підприємств, які відповідно до законодавства застосовують міжнародні
стандарти фінансової звітності).
Література.
1. Воськало
В. І. Економіка, планування та управління в галузях /
В. І. Воськало // Науковий вісник НЛТУ України. – 2013. – Вип. 23.10
2. Катеринець
Н. Нова фінзвітність за I квартал 2013 року / Катеринець Н. // Дебет-Кредит, -
2013. - № 13 [Електронний ресурс] /http://dtkt.com.ua/show/1bid05724.html
3. Лист
Тернопільського управління статистики «Щодо подання та складання квартальної
звітності у 2013 році» від 01.04.2013 р № 05/2-10/55 [Електронний ресурс] /
Головне управління статистики в Тернопільській області. – Режим доступу
http://www.te.ukrstat.gov.ua/files/FinZv.pdf
4. Національне
положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової
звітності» № 73 від 07.02.2013 р.
[Електронний ресурс] / Верховна
Рада України. – Режим доступу : http: // www.rada.gov.ua.
5. Методичні
рекомендації щодо заповнення форм фінансової звітності № 433 від 28.03.2013 р.
[Електронний ресурс] / Міністерство фінансів України. – Режим доступу : http://www.minfin.gov.ua/control/uk/publish/article/
6. Сєкіріна
Н. В. Аналіз змін у структурі фінансової звітності в умовах переходу України на
МСФЗ [Електронний ресурс] / Н. В. Сєкіріна // Донецький національний
університет економіки і торгівлі імені Михайла
Туган-Барановського – Режим доступу : http://www.sworld.com.ua/konfer31.pdf