Горбащенко С. А.

Національний університет харчових технологій

ПРОБЛЕМИ РОЗВИТКУ РИНКУ ПИВА УКРАЇНИ ТА НАПРЯМКИ ЇХ ВИРІШЕННЯ

Ринок пива є одним з найбільш динамічних ринкових сегментів і посідає важливе місце в переробній промисловості України. Він є прибутковим не лише для інвесторів та безпосередніх виробників, а й для держави, оскільки, пивоварні підприємства є великими платниками податків. Даний продукт є досить рентабельним та популярним, тому вкладання коштів у його виробництво передбачає досить вигідні фінансові перспективи.  Порівняно з європейськими ринками вітчизняний ще не достатньо розвинений і доступний для всіх бажаючих.

Внаслідок глобалізації економіки, в Україну прийшли такі відомі світові пивні бренди - датський Carlsbeg та американський ABInBev. Ці дві компанії спільно контролюють понад 45% вітчизняного виробництва пивних напоїв.

 Вітчизняне пивоварне виробництво своїм розвитком завдячує в основному великим та середнім підприємствам. Натомість невеликі пивоварні поступово зникають з «пивної» карти України. Їх частка на ринку становить близько 6 %. Ситуація, що склалася, вказує на те, що пивний ринок поступово наближається до повного насичення.

На сьогоднішній день на ринку пива України панує олігополія. Основними представниками ринку є: ПАТ «САН ІнБев Україна»(32%),ПАТ «Карлсберг Україна»(29,5%) та ПАТ «Оболонь»(24,5%). Значною часткою ринку пива володіють також ПрАТ «Ефес Україна»(5,2%) та  ТзОВ «Перша Приватна Броварня»(2,8%).  Вже декілька років поспіль лідерські позиції втримує ПАТ «САН ІнБев Україна», яке представлене в Україні такими відомими вітчизняними та імпортними торговими марками, як «Чернігівське», «Чеzz», «Рогань», «Staropramen» та «Bud». Частки ринку лідерів порівняно з минулими роками не значно збільшились. Причиною цього стало те, що загальний рівень споживання пива в Україні за даними «AC Nielsen»  впав на 8,6%.

Найважливішою проблемою на сучасному ринку пива є вартість та доступність сировини. Більшість українських пивоварень та всі іноземні пивні компанії в Україні імпортують ячмінь та хміль з-за кордону, адже українські аналоги не відповідають міжнародним стандартам якості. Потреба пивної галузі в продукті переробки ячменю - солоді складає 260 тис. т в рік, а за прогнозного збільшення виробництва пива - до 350 млн дол. вона збільшиться відповідно до 600 тис. т. При цьому біля 15-20% вітчизняного солоду - низькоякісна сировина, яку можна використовувати лише для виробництва темних сортів пива. Дефіцит хмільсировини і ячменю доводиться покривати за рахунок імпорту, а це, звичайно, відбивається на рентабельності виробництва і відпускній ціні. Наслідком цього є не лише великі витрати на сировину, а й труднощі з її доставкою.

Наступною проблемою є висока монополізація галузі, яка породжує високі бар’єри входу на ринокпива нових компаній. В 2012 р. 86% ринку пива України займали три найбільші пивні компанії: ПАТ «САН ІнБев Україна», ПАТ «Карлсберг Україна» та ВАТ «Оболонь». Загальновідомим індексом Герфіндаля-Гіршмана, який визначається, як сума квадратів часток ринку компаній, можна визначити ступінь концентрації ринку. Цей індекс захищає від монополізації при злитті компаній. Для трьох компаній-лідерів на ринку пива він становить 2494,5. Оскільки згідно критеріїв цей індекс є більшим за 1800, то це свідчить про високу монополізацію ринку пива України та відповідну загрозу у випадку злиття компаній. Основними ризиками для нових учасників ринку є  налагоджена система постачання та збуту старих учасників, впізнаваність їхніх брендів, економія за рахунок масштабу.

Високі витрати на рекламу також є суттєвою проблемою розвитку ринку пива України. Реклама є об’єктивним чинником формування специфічної культури споживання пивної продукції, а рекламний продукт завжди має чітку направленість на окремий сегмент ринку, надаючи конкретним споживачам можливість в отриманні інформації.

Також проблемою розвитку ринку пива України, на нашу думку, є витіснення імпортними марками вітчизняних виробників. З кожним роком вітчизняні компанії намагаються залучити якомога більше імпортних брендів. Це призводить до зменшення продажів вітчизняних марок пива. Люди купують світові бренди, адже це більш популярно та відносно недорого. Імпорт на ринку пива в 2012 р. збільшився на 41,1 % порівняно з минулим роком, в той час, як експорт - лише на 13,3%. Це негативно впливає й на торгівельний баланс України.

Таким чином можна зробити висновок, що ринок пива розвивається надзвичайно швидкими темпами.. Вітчизняні підприємства повинні здійснювати моніторинг проблем розвитку галузі та стрімко реагувати на виклики конкурентного оточення. Проблему сировини можна вирішити за допомогою вкладень інвестицій у вітчизняні заводи з вирощування та переробки ячменю та хмелю. Україна має сприятливий клімат для вирощування цих культур та спроможна забезпечувати підприємства вітчизняною сировиною за умови застосування новітніх технологій. Для вирішення проблеми високої монополізації та витіснення вітчизняних виробників необхідне втручання Антимонопольного Комітету. Доцільним є також введення з боку держави мит та квот на субсидійовані та демпінгові товари.

Використана література:

1. Ринок пива в Україні. [Електронний ресурс] / Режим доступу: http// vgolos.com.ua/economic/news/2697.html

2. Найбільші українські пивовари втрачають частку ринку. [Електронний ресурс]/Сайт «В курсе».- Режим доступу: http://vkurse.ua

3. О.О. Стельмашенко. Реклама як інструмент опосередкованого державного впливу на функціонування ринку пива в Україні. [Електронний ресурс]/Стельмашенко О.О.//Державне управління: удосконалення та розвиток. - Режим доступу: http://www.dy.nayka.com.ua