Д. с.-г. н., проф., чл.-кор. НААН Вергунов В.А.

Національна наукова сільськогосподарська бібліотека

Національної академії аграрних наук України, Україна, м. Київ

ГРАФ ШМІТ ОЛЕКСАНДР ОТТОВИЧ (1833–1916) –

учений У ГАЛУЗІ ПОМОЛОГІЇ

О.О. Шміт народився 19 березня 1833 р. Освіту отримав у Першому кадетському корпусі та в Імператорській військовій Академії Генерального Штабу. Ще на військовій службі почав всебічно досліджувати українські землі. Фундаментальна праця, присвячена Херсонській губернії, вражає точністю та ґрунтовністю викладу. Автор детально розкрив особливості економічного, сільськогосподарського, соціального, етнографічного розвитку. Книга вийшла у 1863 р. двотомним виданням під назвою «Матеріали для географії та статистики Росії. Херсонська губернія».

У чині генерала від інфантерії у 1881 р. вийшов у відставку, придбавши маєток у с. Осламове Новоушицького повіту Подільської губернії, й решту життя, понад 36 років, віддав садівництву. Сприятливе географічне розташування маєтку на одному градусі 49⁰ широти з Парижем, багатство ґрунтів і кліматичні умови Подільської губернії спонукали його до науково-дослідної роботи на ниві помології. О.О. Шміт заснував першу помологічну дослідну станцію в регіоні та сприяв зародженню інтенсивного промислового садівництва. На станції вивчали 400 сортів яблуні, з них 69 – американської селекції, 150 – груші, 148 – сливи, 54 – вишні та 53 - черешні. За результатами дослідної роботи на станції було доведено рентабельність промислового використання сортів яблуні Пармен Зимовий Золотавий, Ландсбергський Ренет, Бойкен, введено американські сорти Джонатан, Фамез і Губардстонське. Особливо відзначився сорт Джонатан, який ще довго називали «Осламівський» (за назвою маєтку).

Свої спостереження та висновки О.О. Шміт висвітлював на сторінках журналу «Плодоводство» – друкованого органу Імператорського Російського товариства плодівництва, дійсним членом якого він був з 1894 р. Згодом почав вести окрему рубрику «Что кому из нас сажать в своих садах? Физиология русской плодопромышленности и действительное положение нашей плодоторговли», за результатами якої було видано однойменну монографію. У ній описано 250 сортів яблуні, в тому числі 35 американських, 130 сортів груші, 103 – сливи, 33 вишні та 15 черешні. Не залишилися поза його увагою вченого проблеми пакування плодів, їх нормування, кооперативна організація збуту плодів та овочів тощо.

У сферу наукових інтересів О.О. Шміта входило дослідження розвитку на початку ХХ ст. вітчизняного плодівництва порівняно з європейським та американським. У 1901 р. за сприяння Імператорського Російського товариства плодівництва вийшла друком його праця «Климатические невзгоды садов нашего отечества и сравнение их с климатическими условиями Западной Европы и Северной Америки». О.О. Шміт з’ясував причини посух і недородів у Подільській губернії, порівнюючи методи прогнозування та запобігання цим явищам вітчизняних та закордонних фахівців.

Досягнення О.О. Шміта у плодівництві були високо оцінені на російських і міжнародних виставках. Так, сади Осламівського маєтку в 1899 р. на Всеросійській виставці товариства садівництва в Петербурзі були нагороджені почесним дипломом і срібною вазою. У 1900 р. граф за літературні праці з вітчизняного плодівництва на всесвітній виставці в Парижі одержав велику срібну медаль, поступившись у цьому лише Л.П. Симиренку.

На міжнародному з’їзді плодівників у 1894 р. О.О. Шміт як голова відділення російського плодівництва запропонував створити сировинно-товарну плодову біржу. Його доповідь базувалась на необхідності проведення щорічних виставок-ярмарків у містах на великих залізничних станціях у зонах садівничих районів, які б принесли відчутну користь у виборі промислових сортиментів, вивченні попиту на них населення, а також ознайомлення з новими видами сортування та пакування плодів і відіграли б вагому роль у суспільно-кооперативній організації збуту плодової продукції.

21 квітня 1916 р. після довготривалої хвороби О.О. Шміт пішов із життя в Петрограді.

Література:

1. Корзун О. В. Становлення та розвиток сільськогоподарської дослідної справи на Поділлі (кінець ХІХ – початок ХХ ст.) : [монографія] / О. В. Корзун ; НААН ДНСГБ ; відп. ред. В. А. Вергунов. – К., 2011. – С. 70-72. – (Кн. 51).

2. Корзун О. В. Дослідні установи для потреб садівництва Подільської губернії кінця ХІХ – початку ХХ століття: з історії створення та діяльності / О. В. Корзун // Історичні записки: Зб. наук. пр. / Східноукр. нац. ун-т ім. В. Даля. – Луганск, 2009. – Вип.21. –Ч.1. – С. 99-106.

3. Яропуд В. В. Розкажу про сади на одній паралелі з Парижем. Історія подільського садівництва / Василь Яропуд. Серія «Наука - Україні». – Вінниця: Книга-Вега, 2002. – С. 27–31.

4. Рибак І. В. Видатний подільський садівник О. О. Шміт. / І. В. Рибак // Освіта, наука і культура на Поділлі: Зб. наук. праць. Культура, освіта і просвітницький рух на Поділлі у XVIII – на початку XXI століття. Матер. круглого столу./ Мін-во освіти і науки Укр., Кам’янець-Подільський держ. ун-т. – Кам’янець-Подільський, 2005. – Т.5. – С. 155–160.