Медецина. Морфологія

Голуб А.С., Васильєва С.О., Сторожук О.Б.

Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського

АДАПТАЦІЙНИЙ ПОТЕНЦІАЛ СИСТЕМИ КРОВООБІГУ ШКІЛЬНОЇ ТА СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ

Найважливішою цінністю в житті людини є її здоров’я оскільки це – провідна умова для самореалізації особистості, для виконання нею своїх біологічних та соціальних функцій. Здоров’я формується у дитинстві, від його рівня залежить тривалість та якість життя людини. Натомість останнім часом дані вітчизняних та зарубіжних авторів свідчать про зниження рівня соматичного здоров’я, фізичних та адаптаційних можливостей дітей та молоді. Невтішна статистика захворюваності й летальності свідчить про недостатню ефективність сучасних профілактичних програм. Актуальність даного дослідження полягає у необхідності пошуку нових шляхів визначення та оцінки здоров’я а також раннього, «донозологічного» виявлення його порушень.

Однією з сучасних концепцій визначення кількості здоров’я є адаптаційна концепція В.П. Казначеєва та Р.М. Баєвського. В її основі – положення про те, що адаптаційні можливості людини є мірою її здатності зберігати нормальну життєдіяльність у неадекватних умовах середовища. Тому залежно від ступеня напруження адаптаційних механізмів автори пропонують здійснювати донозологічну діагностику. Виділені ними стани (задовільної адаптації, функціонального напруження механізмів адаптації, незадовільної адаптації та її зрив) певною мірою характеризують здоров’я індивідууму.

Р.М.Баєвський і А.П.Берсенєва вважають, що основними критеріями для розмежування здоров'я, донозологічних станів, передхвороби та хвороби є показники, які характеризують адаптаційні можливості організму і його гомеостатичні компенсаторні властивості

Метою роботи стало дослідження вікових та гендерних відмінностей адаптаційного потенціалу системи кровообігу а відтак і рівня соматичного здоров’я шкільної та студентської молоді. Для досягнення мети було сформовано дві групи досліджуваних. Першу групу склали 33 учня 11 класу Вінницької ЗОШ № 4 імені Д.М. Менделєєва (12 юнаків, 21 дівчина) віком 15 – 16 років. Другу групу сформували з 33 студентів природничо-географічного факультету Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського (12 юнаків та 21 дівчини) віком 17 – 18 років.

Для визначення адаптаційного потенціалу системи кровообігу використовували формулу Р.М. Баєвського:

АП= 0,011×ЧСС+0,014×САТ+0,008×ДАТ+0,014×В+0,009×M-0,009×L-0,27,

Де АП – адаптаційний потенціал;

ЧСС – частота серцевих скорочень сидячи у стані спокою, уд./хв.;

САТ – систолічний артеріальний тиск мм рт. ст.;

ДАТ – діастолічний артеріальний тиск, мм рт. ст.;

М – маса тіла, кг;

L – довжина тіла, см;

В – вік (повних років).

Артеріальний тиск визначали методом Короткова на плечовій артерії.

Загальна оцінка адаптаційного потенціалу системи кровообігу здійснюється за наступною шкалою:

Не більше 2,1 бала – задовільна адаптація до умов навколишнього середовища (функціональні можливості організму не знижені, гомеостаз підтримується при мінімальному напруженні регуляторних систем).

2,11 – 3,2 бали – напруження механізмів адаптації (функціональні можливості організму знижені, гомеостаз підтримується завдяки певному напруженню регуляторних систем)

3,21 – 4,3 бали – незадовільна адаптація організму до умов навколишнього середовища (функціональні можливості організму знижені, гомеостаз збережений завдяки значному напруженню регуляторних систем, або завдяки включенню компенсаторних механізмів).

4,31 бали і більше – зрив адаптації (супроводжується різними зменшеннями функціональних можливостей організму, гомеостаз порушений).

Напруження адаптаційних механізмів є найпоширенішим функціональним станом серед наших досліджуваних обох груп. Це перехідний стан між повним здоров’ям та хворобою (зривом адаптації). В літературі його називають донозологічним, оскільки органи та системи ще не пошкоджені. Результати дослідження свідчать, що серед обстежених школярів 18 осіб (54,5%) мали задовільний рівень адаптації системи кровообігу, а 15 осіб (45,5%) – напруження механізмів адаптації. Серед досліджених студентів у задовільному стані адаптації перебували 10 осіб, а у стані напруження адаптації - 23 , що становить 30,3% та 69,7 % відповідно (табл. 1). Осіб з незадовільною адаптацією або зривом адаптації не зафіксовано в жодній групі. Таким чином серед студентів кількість осіб з напруженням механізмів адаптації є достовірно більшою, ніж серед школярів 10-х класів. Статистична обробка результатів дослідження з розрахунком t-критерія Стьюдента показала їх достовірність (р ≤ 0,01).

Таблиця 1

Значення АП системи кровообігу шкільної та студентської молоді.

Група	Кількість осіб із задовільною адаптацією		Кількість осіб із напруженням механізмів адаптації
	Дівчат	Юнаків	Дівчат	Юнаків
Школярі (15-16 років)	13	5	8	7
Студенти(17-18 років)	8	2	13	10

Адаптаційні можливості дівчат достовірно вищі, ніж юнаків в обох групах (р ≤ 0,01). Серед досліджуваних студенток тільки 62% показали напруження механізмів адаптації, а серед студентів таких осіб було 83,3%. Кількість школярок та школярів з напруженням механізмів адаптації складала 38,1% і 58,3% відповідно.

Вищий рівень фізичного стану, адаптаційних можливостей та рівня соматичного здоров’я у жінок більшість авторів пояснюють впливом біологічних чинників (висока концентрація естрогенів, ліпопротеїдів високої щільності, простациклінів ) та соціальних факторів.

На нашу думку, результати дослідження можуть свідчити про негативний вплив на здоров’я молодої людини напруженого і відповідального періоду її життя: підготовка до зовнішнього незалежного оцінювання та випускних іспитів, вибір професії, адаптація до умов навчання у виші, перехід від дитячої залежності до статусу дорослої самостійної людини, - ведуть до значних фізичних та нервово-емоційних напружень, далеко не завжди адекватних рівню здоров’я юнаків.

Аби зменшити цей негативний вплив необхідно об’єднати зусилля батьків, педагогів та лікарів, спрямовані на збереження та зміцнення здоров’я та функціональних резервів дітей та молоді і рекомендувати впровадження в учбовий процес нових, здоров’язбережувальних технологій навчання.

Оцінка рівня функціонування системи кровообігу за адаптаційним потенціалом, при всій простоті виконання, забезпечує системний підхід до вирішення завдання кількісного визначення рівня здоров'я. Це зумовлюється тим, що адаптаційний потенціал, як комплексний, інтегральний показник, відображає складну структуру функціональних взаємозв'язків, характеризуючи рівень функціонування серцево-судинної системи, оскільки вихідні дані, за якими він визначається, тісно пов'язані з основними параметрами гемодинаміки.

Знання механізмів адаптації і ціленаправленої регуляції функцій організму приведе до зміцнення здоров'я і продовження активного творчого довголіття.

Тому вивчення специфіки адаптації, управління адаптаційними процесами та їх корекція є неодмінними умовами профілактики соматичних захворювань.