Педагогические науки / 1. Дистанционное образование в высшей школе

Балалаєва О. Ю.

Національний університет біоресурсів і природокористування України, Україна

Структурні особливості електронних словників

Проблемам теорії і практики розробки електронних словників присвячені праці А. Баранова, В. Беркова, Т. Букрєєвої, І. Заваруєвої, О. Ковальчук, М. Лаптєвої, М. Ковязіної, Л. Колодяжної, І. Кульчицького, Р. Мисака, М. Пещак, Є. Румянцевої, Н. Сивакової, В. Селегея, О. Чепика ін.

Досить поширеною є думка, що електронний словник – це аналог паперового словника, забезпечений зручною системою пошуку. Часто електронний словник визначається як електронне інформаційне джерело, відповідне традиційному «паперовому» словнику. В електронній версії може викликатися інформація з будь-якої програми спеціально визначеною вказівкою на слово або групу слів, що призводить до візуалізації необхідного фрагмента відповідного словника. На відміну від традиційних словників електронний словник разом з текстом і графічними зображеннями може містити відео- та анімаційні фрагменти, звук, музику тощо, можлива його реалізація на базі гіпертексту або гіпермедіа [4, с. 62].

Іншої позиції дотримується В. Селегей, який вважає що електронний словник є особливим лексикографічним об’єктом, в якому може бути реалізовано багато продуктивних ідей, не затребуваних у паперових словниках. Дослідник називає такі антиномії традиційних паперових словників: 1) чим більше обсяг словника і повніше опис лексичних значень, тим складніше ним користуватися; 2) чим повніше і глибше опис лексичних значень, тим менше словник відповідає сучасній мовній та культурній ситуації; 3) чим цікавіше лексикографічна концепція словника, тим вужче його лексична база.

Комп’ютерна реалізація словника дозволяє подолати частину зазначених проблем, завдяки більш досконалим можливостям показу змісту словникової статті (наприклад, із частковим показом за різними критеріями – різні «проекції» словника), різноманітним графічним засобам, використанню різних лінгвістичних технологій, таких як морфологічний і синтаксичний аналіз, повнотекстовий пошук, розпізнавання і синтез звуку тощо [2].

Більшість дослідників принциповими позитивними відмінностями електронних словників від паперових вважають їх потенційно необмежений обсяг і можливість повнотекстового пошуку.

Для розуміння інших відмінностей між електронними і паперовими словниками на структурному рівні слід звернутися до їх макроструктури (під якою в лексикографії розуміється загальна структура словника, зміст і зв’язок його частин) і мікроструктури (формату окремих словникових статей і характеру їх заповнення).

Макроструктура словника визначає відбір лексики, обсяг і характер словника, принципи розташування матеріалу. За спостереженнями дослідників (В. Берков [1], Н. Сивакова [3], О. Чепик [5]), макроструктура електронного словника в лінійній послідовності багато в чому повторює макроструктуру традиційного словника, і до її складових належать: передмова, правила користування, перелік скорочень, корпус, граматичний нарис, різноманітні списки (наприклад, список джерел). Але якщо паперовий словник передбачає впорядкованість цих блоків у такій послідовності, то в електронному словнику, завдяки гіпертекстовій будові кожен з них може бути активізований у будь-якій послідовності за бажанням користувача.

Щодо мікроструктури електронного словника важливо відзначити, що відношення між частинами словникової статті не є лінійними і структурування відбувається на основі гіпертексту. Словникова стаття має чітку логічну структуру з ієрархічними зв’язками між елементами. Кожна інформаційна категорія займає тут суворо фіксоване місце, або зону. Користувач може запитувати певний параметр і отримувати доступ до окремих фрагментів статті. Іншими словами, електронний словник бере на себе функцію вичленовування необхідної інформації та її перетворення в найбільш зручну для користувача форму. Отже, розробники електронного словника можуть передбачити досить велику кількість словникових входів, що дозволяє користувачеві легко і швидко отримувати будь-яку необхідну йому інформацію [3, c. 20; 5, c. 277].

Таким чином, комп’ютерні технології надають технічні можливості для ефективної оптимізації макро- і мікроструктурних параметрів словника: розширення обсягу і складу словникових статей завдяки комбінуванню різних форм представлення інформації (текст, звук, графіка, анімація), можливість поповнення і корегування баз даних, раціональне структурування інформації завдяки її зонуванню за допомогою гіпертекстових технологій.

Електронні словники створюються як кінцева дискретна відкрита структура з автоматичними можливостями сприйняття вихідних сигналів, організації роботи і оформлення результатів та повідомлення їх користувачеві і складаються із бази даних, програми формування бази даних і діалогового інтерпретатору запитів до неї.

Література:

1. Берков В.П. Двуязычная лексикография / В. П. Берков. – СПб.: СПУ, 1996. – 248 с.

2. Селегей В. Электронные словари и компьютерная лексикография [Электронный ресурс] / В. Селегей // Ассоциация лексикографов Lingvo. – Режим доступа: http://www.lingvoda.ru/transforum/articles/selegey_a1.asp.

3. Сивакова Н.А. Лексикографическое описание английских и русских фитонимов в электронном глоссарии : автореф. дис. ... канд. филол. наук : 10.02.21 / Н. А. Сивакова. – Тюмень, 2004. – 25 с.

4. Толковый словарь терминов понятийного аппарата информатизации образования/ Сост. И.В. Роберт, Т.А. Лавина. – М.:ИИО РАО, 2009. – 96c.

5. Чепик Е.Ю. Компьютерная лексикография как одно из направлений современной прикладной лингвистики / Е.Ю. Чепик // Ученые записки ТНУ. – Симферополь. 2006. – Т.19 (58). – №2: Филология. – С. 274-280.