Џрофесґйна дґЯльнґсть викладача англґйсько» мови длЯ студентґв бґоґнженерного фаху у комунґкативно-мовному просторґ

‚ивченнЯ англґйсько» мови № невґдХ№мною частиною програми пґдготовки майбутнього фахґвцЯ бґомедичного профґлю. Џри№днаннЯ “кра»ни до Ѓолонського процесу у межах концепцґ» вґдкритого освґтнього простору зумовило необхґднґсть вирґшеннЯ питань ґнтеграцґ» вищо» медично» та бґомедично» освґти у загально№вропейську освґтню систему та оптимґзацґ» процесґв переходу до освґтнґх стандартґв нового поколґннЯ [1,4]. Џровґдна мета Ѓолонського процесу Р створеннЯ №дино» №вропейсько» зони вищо» освґти, що передбача№ вза№мне визнаннЯ дипломґв та спґльнґ стандарти у цґй областґ [1,4].

Ќа сучасному етапґ, стан теорґ» навчаннЯ ґноземних студентґв ґ накопиченґ знаннЯ з цього питаннЯм зумовлюють необхґднґсть ще раз повернутисЯ до проблем органґзацґ» навчального процесу в контекстґ англомовного викладаннЯ. Џринципи Ѓолонсько» угоди передбачають значне збґльшеннЯ часу длЯ самостґйно» роботи студентґв, що в свою чергу потребу№ переглЯду, а точнґше, уточненнЯ змґсту ґ спрЯмованостґ навчально-методичного забезпеченнЯ всґ№» системи пґдготовки майбутнґх ґноземних фахґвцґв бґомедично» галузґ, в рамках органґзацґ» навчального процесу [1,4,5].

‘оцґокультурний контекст навчаннЯ ґноземних студентґв у технґчних вузах “кра»ни у двадцЯть першому столґттґ зазнав ґстотних перетворень: значно зросли освґтнЯ та самоосвґтнЯ функцґ» студентґв у вузґ, професґйна значимґсть ринку працґ в цґлому, що, в свою чергу, зумовило посиленнЯ мотивацґ» до вивченнЯ мов мґжнародного спґлкуваннЯ, зокрема Р англґйсько» мови [5]. Ђнглґйська мова, Як ґнструмент пґзнаннЯ в умовах комунґкативно-орґ№нтованого навчаннЯ ґноземних студентґв поста№ також Як засґб соцґокультурно» освґти. „освґд навчаннЯ англґйською мовою, дозволЯ№ з упевненґстю стверджувати, що основою методичного змґсту сучасного занЯттЯ повиннґ бути комунґкативнґсть та формуваннЯ вґдповґдного комунґкативно-мовного простору, в Якому студент використову№ ґноземну мову Як знарЯддЯ мовно-розумово» дґЯльностґ [2,3].

“ сучаснґй методичнґй лґтературґ значне мґсце вґдведене навчанню ґншомовнґй формґ вербального спґлкуваннЯ ґ Як понЯттю, ґ Як термґнологґчному по№днанню. Ћднак воно лише замґнило собою понЯттЯ навчаннЯ ґноземною мовою або № синонґмом такого, тодґ Як професґйна комунґкативно-мовна компетентнґсть № обов'Язковим рґвнем пґдготовки особистостґ длЯ здґйсненнЯ ефективно» роботи за фахом ґ потребу№ не лише досконалого знаннЯ мови [2,3]. Ћсобливого значеннЯ цЯ проблема набува№ у випадках, коли англґйська мова не № рґдною, длЯ англомовного студента (а таких студентґв - бґльшґсть), що зумовлю№ необхґднґсть розвитку професґйно» комунґкативно-мовно» компетенцґ» у викладачґв бґомедичного профґлю, Якґ викладають англґйською мовою.

“ Ѓолонськґй декларацґ» чґтко сформованґ основнґ умови сучасного пґдходу в освґтґ, ключове понЯттЯ Якого ТкомпетентнґстьУ. –е ЗпонЯттЯ ширше за понЯттЯ знаннЯ, або вмґннЯ, або навички, воно включа№ »х у себе, хоча, зрозумґло, що мова не йде про компетентнґсть Як про просту адитивну суму знаннЯ-умґннЯ-навички. –е понЯттЯ дещо ґншого смислового рЯду. ЏонЯттЯ ТкомпетентнґстьУ включа№ не тґльки когнґтивну ґ операцґонально-технологґчну складовґ, а й мотивацґйну, етичну, соцґальну ґ поведґнковуИ [1,4]. ’аке розумґннЯ компетентностґ передбача№ наЯвнґсть серед »» компонентґв не тґльки спецґальних, а й унґверсальних аспектґв дґЯльностґ, a також тих, що вґдображають зрґлґсть особистостґ: загальнонауковґ, ґнструментальнґ, загальнокультурнґ та соцґально-особистґснґ. Ќезважаючи на те, що комунґкативно-мовна компетентнґсть Як така не назива№тьсЯ, вона № ґнтегральним показником професґоналґзму, оскґльки визнача№ можливостґ людини Як в професґйному, так ґ в особистґсному аспектах, та може розглЯдатисЯ ґ Як загальна, ґ Як спецґальна.

Џрофесґйна комунґкативно-мовна компетентнґсть викладача бґомедичного профґлю ма№ ступеневу структуру: по-перше, загальна комунґкативно-мовна компетентнґсть, по-друге, комунґкативно-мовна компетентнґсть лґкарЯ, по-трет№, спецґальна комунґкативно-мовна компетентнґсть педагога, Який виклада№ студентам бґомедичних спецґальностей. ‚ умовах викладаннЯ англґйською мовою даний процес значно ускладню№тьсЯ необхґднґстю формуваннЯ компетентного комунґкативно-мовного простору на ґншґй, не рґднґй, мовґ, що, в умовах вґдсутностґ достатньо» англомовно» лґнгвґстично» практики, робить процес продуктивного освґтнього спґлкуваннЯ мґж викладачем та студентом у бґльшостґ випадкґв Якщо не неможливим, то значно ускладненим. Џроблема полЯга№ в тому, що, на перший поглЯд, комунґкативно-мовна компетентнґсть педагога повинна формуватисЯ дуже легко, оскґльки цей процес багато в чому розвива№ ґ продовжу№ становленнЯ загально» та професґйно» лґкарсько» компетенцґ», але на практицґ ми постґйно стика№мосЯ з тими чи ґншими проЯвами »х несформованостґ, що, веде до ускладненнЯ формуваннЯ професґйних компетенцґй лґкарЯ та педагога, не кажучи вже про компетенцґю педагога-лґкарЯ, що виклада№ англґйською мовою.

Ћднґ№ю з причин такого становища може бути недостатнЯ сформованґсть загальних компетенцґй на базовому рґвнґ, що в процесґ професґйного становленнЯ не дозволЯ№ або заважа№ розвинути в достатнґй мґрґ спецґальнґ компетенцґ», а отже, перешкоджа№ повноцґнному формуванню професґйно» компетентностґ в цґлому. §ншою причиною може поставати недостатн№ вивченнЯ проблем, пов'Язаних з особливостЯми медично» та педагогґчно» риторики, а також специфґки »х вза№мопроникненнЯ в дґЯльностґ викладача бґомедичного профґлю, що, в свою чергу, зумовлю№ нерозробленґсть методики формуваннЯ та розвитку »хньо» професґйно» комунґкативно-мовно» компетентностґ.

’аким чином, всґ перерахованґ аспекти зумовлюють значнґ проблеми у формуваннґ ґ розвитку комунґкативно-мовно» компетентностґ викладачґв бґомедичного профґлю, особливо в умовах викладаннЯ англґйською мовою. –е робить перспективним переглЯд та удосконаленнЯ структури пґдготовки англомовного викладача бґомедичного профґлю.

‹ґтература

1. Ѓабкґна Ћ. Џроблеми пґдвищеннЯ Якостґ вищо» освґти в “кра»нґ у контекстґ Ѓолонських реформ // Ћсвґта ґ управлґннЯ. Р 2006. Р Ь1 ’9. Р ‘.91-95

2. Љузнецова ‚.‚. Љоммуникативно-речеваЯ компетенциЯ Р основа профессиональной культуры учителЯ // —еловек и образование. Р 2010. Р Ь2 (23). Р ‘.71-73

3. ђоманова €.‚. ЉоммуникативнаЯ компетентность профессиональной Языковой личности педагога // Њатериалы международной заочной научно-практической конференции ЗЂктуальные вопросы педагогики и психологииИ. Р Ќовосибирск. Р 01.09.2011. Р ‘.81-89

4. ‘ущенко ‚. Џроблемнґ питаннЯ реформуваннЯ вищо» освґти в “кра»нґ у контекстґ Ѓолонського процесу // ‚ища школа. Р 2005. Р Ь5. Р ‘.21-25

5. ’итаренко ‘.Ђ. Ћсобливостґ органґзацґ» навчально-виховного процесу зґ студентами-ґноземцЯми у медичному вузґ: матерґали доповґдей навчально-методично» конференцґ» / ‘.Ђ. ’итаренко. Р Џолтава, 2003. Р ‘. 102-106.