«Педагогические науки» 2.Проблемы
подготовки специалистов
Професійне спілкування інженерів
Фаховий мовленнєвий
етикет - насущна науково-педагогічна справа, так як вживання його у ході
комунікації спрощує процеси передачі, розгляду і, звісно, сприймання інформації
під час професійного функціонування людиною.
Інженер
- творець сучасних прагматичних знань і умінь. Нині визначені нові фахові
першості інженерної освіти : взірцем інженерної компетентності став
тріумфальний і переконаний у власних силах молодий спеціаліст, підготовлений
підхопити соціально відповідальні вироки у виробничих і повсякденних
дорученнях. При цьому компетенція розтлумачується як систематичність вартостей
і особистісних властивостей, знань, умілостей, звичок і потенціалів індивіда,
що покриває його бажання до компетентного здійснення професіональної практики .
На
підніжжі письменницьких основ було легалізовано, що культура спілкування
інженера є основою комунікативної компетентності професіонала, виходячи з
систематизації компетентностей за перспективами фахової діяльності
У
інженерній освіті найбільш важливими є ціннісні орієнтири інженерів , в число
яких знаходиться і культура . Все більше значення надається володінню культурою
професійного спілкування , готовності застосовувати професійно значущі якості ,
компетенції ( мовознавча , культурознавча , комунікативна ).
Професійний
мовленнєвий етикет інженера – це систематичність форм порозуміння, усталених
фраз та зворотів, що застосовуються при обставинах професійного спілкування.
Знання професійного мовленнєвого етикету інженера завбачує застосування валових і фахових мовленнєвих знань. У цей
час, загальні мовленнєві вміння – орудування мовними прийомами, дотримання
мовленнєвих правил, вправність будувати тексти будь-якого призначення (як письмові,
так і словесні) з урахуванням прикмет, уникання мовних стандартів; послідовне,
розбірливе визначення висловлювань, уживання шляхів поліпшення особистого
мовлення; володіння мовленнєвим етикетом.
Спеціальні
мовленнєві навички, окрім вживання фронтальних мовленнєвих умілостей,
передбачають володіння фаховим лексиконом, термінологією, відмінними
конфігураціями рукописного та вербального професійного мовлення; уміння
продукувати тексти, які використовуються при обставинах професійного
порозуміння; вживання галузевої
термінології, спеціальної фразеології, стійких зворотів, що відповідають
важливим для суспільства обставинам та ситуаціям професійної комунікації;
реалізовувати розгляд ефективності професійного контакту; поліпшення особистого
професійного мовлення; добір найвлучніших у професійному спілкуванні
мовленнєвих макетів;
Вживання
професійного мовленнєвого етикету інженера
допускає планомірно ставити різні стадії комунікативних ходів, робити більш різноманітним та виразним
індивідуальне мовлення; доречно послуговуватися у власному функціонуванні
професійним словником; складати документи будь-якого призначення;
започатковувати сутність професіональної діяльності; накреслювати технології
власної роботи; втілювати контролювання, самоаналіз та саморегуляцію у погляді
на професійну діяльність.
Створення
домовленостей формування професійного мовленнєвого етикету майбутніх інженерів
призначає обґрунтування майбутніх інженерів до вивчення мовленнєвого етикету,
формування похвальної постановки до роботи, піднесення пізнавальної активності,
розуміння особистісного сенсу навчання мовленнєвому етикету, реалізація
персонального підходу в навчанні; вживання колективних конфігурацій діяльності
у практиці фронтального темпераменту; поєднання сукупних та особистих
формальностей роботи. Для реалізації даної практики пропонується
послуговуватися дорученнями, які передбачають складання структурно - зв'язних
схем, словників термінів, анотацій, оглядів письменництва та літератури,
програм публікацій, пунктів, підручників, довідників; формування базових
конспектів з певної теми; визначення проблем по темі, продукту розділу,
посібнику; функціонування з текстами посібників, підручників, довідників;
моделювання становищ спеціального спілкування.
Визначне призначення в
процесі результативного формування повадок фахового мовленнєвого етикету
інженера виконує присутність похвальної мотивації роботи; забезпечення
особистісної зацікавленості до мови і мовного культивування; рівночасний
відробіток мовної досконалості та мовної правильності; систематизування
отриманих знань; вживання багатоманітних вправ, що виліплюють становища
контакту на різноманітних ступенях (студентська група, роботодавець(керівник) –
підпорядкований, старший за віком – молодший, порозуміння на підприємстві та
ін.); відповідність темпераменту моралістичного матеріалу, пропонованого для
опрацьовування спеціальності, яку набувають; створення становищ,
приближених до конкретних, реальних , за сприянням добору мовного матеріалу, що
використовується в мовленні професіоналів відповідного профілю, порядки
комунікативних вправ, загадувань, доручень, рольових ігор, навчального діалогу.
Література:
1. Курбатов В.И.,
Мистецтво керувати спілкуванням., Ростову-на-дону, 1997 р.
2. Назаров В.Н.,
Мелешко Е.Д., Етика: словник афоризмів і виречень., М., 1995 р.
3. Горбунова
Н.В. Технология развития и саморазвития культуры профессионально-делового
общения студентов в процессе обучения в вузе (общепедагогический аспект): Дис. канд. пед. наук. – Саратов,
1999.