Педагогічні науки / 5. Сучасні методики викладання

Соколова Г.Б.

Технологічний інститут СНУ ім. В. Даля (м. Сєвєродонецьк)

Деякі аспекти використання методики фасилітації

на уроках естетичного виховання

Зміни, які відбулися в нашому суспільстві створили передумови для оновлення всієї системи освіти, що знаходить своє відображення в розробці і впровадженні елементів нового змісту, нових освітніх технологій, у зверненні до світового педагогічного досвіду. За оновлення змісту освіти і використання нових форм організації навчально-виховного процесу змінюється роль учителя як учасника нової педагогічної реальності: не транслятора знань, а організатора, керівника і співучасника навчального процесу, який побудований як діалог учня з дійсністю, яка пізнається [1].

Школа сьогодні ставить основне своє завдання – створення умов для формування особистості учня, яка здібна до подальшого саморозвитку, самоосвіти, взаємодії і співробітництва, особистості творчої та активної. Саме ці здібності в сучасному світі стають головними [2].

Але на жаль в шкільній практиці, інтерактивні технології рідко застосовуються в навчанні музичному мистецтву або на уроках художньої культури. Таким чином, застосування інтерактивних технологій в навчанні предметів естетичного циклу є ще невирішеної проблемою, рішення якої в практиці загальноосвітньої школи відкриває для учителя естетичного циклу і його учнів нові перспективи.

Мета нашої роботи – розглянути методичні засоби формування та підвищення ефективності процесу мотивації навчання учнів на уроках естетичного циклу, зокрема музичного мистецтва.

Відомий психолог і лінгвіст О.О. Леонтьєв так визначав оптимальне педагогічне спілкування: «… це таке спілкування учителя з учнями, яке створює найкращі умови для розвитку мотивації учнів і творчого характеру навчальної діяльності, для правильного формування особистості учня, забезпечує позитивний емоційний клімат навчання, запобігає виникненню «психологічного бар’єру», забезпечує управління соціально-психологічними процесами в колективі і дозволяє максимально використовувати в навчальному процесі особисті здібності учителя».

Чисельні методичні інновації сьогодні пов’язані з використанням інтерактивних методів навчання. Інтерактивність (від англ. interact – взаємодія ) - це здібність взаємодіяти або знаходитись в режимі діалогу. Таким чином, інтерактивне навчання – це, передусім, діалогове навчання [3]. Діалог можливий і за традиційних методів навчання – але як взаємодія «учитель - учень», або «учитель – група учнів». За інтерактивного навчання додається спілкування «учень - учень» (робота в парах), «учень – група учнів», «учень - аудиторія» (презентація роботи в групах), «учень – художній твір» і т.ін.

Поява поняття «фасилітація» тісно пов’язано з роботами учителя-гуманіста Карла Роджерса, який запропонував шляхи полегшення в різних сферах міжособистісного спілкування дорослих і дітей, учнів та учителів. Застосовувати метод фасилітації – означає полегшувати навчання в групі, а основна задача учителя–фасилітатора – стимулювання і ініціювання свідомого навчання.

До інтерактивних технологій навчання відносять технології навчальної дискусії, мозкового штурму, дидактичні ігри тощо. Головним завданням учителя в інтерактивній технології є фасилітація (підтримка, полегшення) – спрямування і допомога процесу обміну інформацією; знаходження багатьох точок зору; поєднання теорії та практики; звернення до особистого досвіду учнів, підтримка їх активності, заохочування творчості; взаємне збагачення досвіду учасників діалогу; полегшення сприйняття, засвоєння та взаєморозуміння [4].

Якщо при традиційному навчанні учитель грає роль «фільтру», який пропускає через себе навчальну інформацію, то при інтерактивному навчанні – роль помічника в роботі, який активізує взаємоспрямовані потоки інформації. При цьому учні стають повноправними учасниками інформаційного обміну і їх досвід не менш важливий, ніж досвід ведучого, який не стільки видає готові знання, скільки спонукає до самостійного пошуку. Впровадження інтерактивних технологій є одним з факторів інтенсифікації процесу навчання, оскільки інтерактивне навчання дозволяє з успіхом досягати мети активізації навчально-пізнавальної діяльності, забезпечення глибокого розуміння навчального матеріалу, індивідуалізації педагогічної взаємодії, забезпечення постійного зворотнього зв’язку в навчальному процесі.

На уроках естетичного циклу, зокрема на уроках музичного мистецтва інтеракція «учень - твір мистецтва» відіграє важливу роль. Здібність викликати живий відгук в свідомості людини – найбільш важлива особливість мистецтва. Але не завжди учень готовий самостійно вступити в такий діалог. В ініціюванні такого діалогу дуже важлива роль учителя-фасилітатора, який не тільки роз’яснює зміст твору, його образи, але і допомагає учням зрозуміти задум митця, інтерпретуючи зміст твору, становлячись учасником творчого процесу. Особливі можливості інтеракції в навчанні музиці є в організації спілкування з прекрасним, спільної творчості, в рефлексії художньо-естетичної діяльності.

Більш ефективній взаємодії між учнями та учителем сприяють наступні вправи: побудова синонімічних рядів, яке забезпечує формування базових адаптивних і комунікативних навичок; еврістичність (творчі мовленеві здібності). Система ділових ігор спрямована на вирішення наступних задач:

1) Непрямий вплив на дітей. Учитель впливає на учнів не за допомогою інструкцій та вказівок, а через прохання та індивідуальне звернення. Завдання – не називати дію і досягти виконання завдання.

2) Засоби виразного інтонування, логічного наголосу. Завдання – в складному на сприйняття на слух музичному фрагменті виділити важливі, інтонаційно-змістовні.

3) Педагогічне переконання. На різних етапах уроку здійснюється за допомогою чітких формулювань, які відповідають педагогічній доцільності («ви легко зрозумієте новий матеріал», «всі зможуть виконати завдання», «з кожним днем ви працюєте все краще» і т.ін ).

4) З метою підвищення якості знань учнів учитель моделює ситуації продуктивного спілкування («Що ти думаєш з цього приводу?»), розвиває творчу самостійність і пізнавальну активність учнів, формує здібність проявити себе і виразити особисту думку.

5) Рефлексія. Оціночне судження відносно роботи групи або своєї участі у роботі. Формування позитивної оцінки.

Учитель-гуманіст К.Роджерс наголошував, що не можна будь-кого змінити, передаючи йому готовий досвід. Можна лише створити атмосферу, яка сприяє розвитку людини. Створення такої атмосфери він називав фасилітацією, або полегшенням навчального процесу. Учителя-фасилітатори цікавляться своїми учнями і створюють умови для їхнього подальшого розвитку. В класі поступово створюється клімат, при якому полегшується навчання і взаємо- навчання стає домінуючим. Результат вимірюється тим, зробив учень чи ні крок вперед. При такому підході учень як особистість починає свідомо та з цікавістю відноситись до навчання, любити вчитись на поважати вчителів.

Таким чином, застосування методів фасилітації забезпечить оптимальні умови для створення позитивної мотивації до навчального процесу, сприятиме зняттю бар’єрів взаємодії, і як наслідок, розвитку особистості учнів.

Література

1. Бордовская Н.В., Бродская Н.В., Дандарова И.М. и др. Современные образовательные технологии: учеб. пособие / Под ред. Н. В. Бордовской // – М.: КноРус, 2011. – 432 с.

2. Гузеев В.В. Основы образовательной технологии: дидактический инструментарий / В.В. Гузеев – М.: Сентябрь, 2006. – 192 с.

3. Емелина М.В. Интерактивное обучение в системе методической работы школы / Електронний ресурс // Режим доступу: / http://festival.1september.ru/articles/313034/

4. Суворова Н. Интерактивное обучение: новые подходы / Н. Суворова // Учитель. – 2000. – №1. – С. 25-27.