Педагогічні науки / Соціальна педагогіка

Дебела К.С., Баюрко Н.В.

Вінницький державний педагогічний університет ім. М. Коцюбинськго, Україна

МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДІВ НА УРОКАХ ПРИРОДОЗНАВСТВА У 5 КЛАСІ

У шкільній програмі з природознавства зазначається необхідність забезпечення розвитку загально-навчальних і спеціальних умінь і навичок учнів. Зокрема, формулювання уявлень про цілісність природи, місце людини в ній, засвоєння знань, що складуть основу для подальшого вивчення систематичних курсів астрономії, біології, географії, екології, фізики і хімії. Учні мають здобути вміння і навички, пов’язані з проведенням дослідів, спостережень, практичних робіт, застосуванням лабораторного обладнання, натуральних об’єктів, підручників та інших книжок.

На досягнення цих завдань мають бути спрямовані зусилля обох суб’єктів навчального процесу. Вчителі повинні вдумливо підходити до вибору методів і засобів навчання, а п’ятикласники – виявляти пізнавальний інтерес до природничих знань і наполегливість в їх опануванні. Серед чинників стимулювання пізнавального інтересу учнів неабияку роль відіграють власноруч виконані досліди, проведені спостереження. Завдяки їм учні мають змогу опановувати природничі знання у цікавій для них формі експерименту, практично застосовувати набуті теоретичні знання, «проходити» шляхами наукових відкриттів [1].

Програмою з природознавства передбачено велику кількість дослідів – лабораторних і демонстраційних. Дослід – один із засобів пізнання природи не тільки в науковій діяльності вченого, а й в навчальній діяльності учня. Велике пізнавальне значення має дослід, який проводять учні під керівництвом вчителя. Дослід включає спостереження і водночас являє собою перехід до практики, підводить до вияву суті явища, зв’язку та причинних залежностей між явищами і нарешті – до розуміння природних закономірностей.

Під час проведення дослідів записують дату їх закладання, мету, умови проведення, зміни, що відбуваються, замальовують дослідні рослини та порівнюють їх з контрольними.

Аналіз програми показав, що значну кількість дослідів слід проводити під час вивчення розділу «Земля – планета Сонячної системи» в 5 класі. Тому дуже важливо вже у 5-му класі повніше використовувати всі можливості для формулювання в учнів уміння самостійно визначати мету досліду, проаналізувати результати, зробити висновки, тобто навчити їх самостійно мислити [2].

Хід досліду повинен бути зрозумілим на стільки, щоб учні могли зробити самостійні висновки. Досліди проводяться при значній активності учнів, що привчає їх до спостережливості, самостійного мислення. Учні порівняно швидко засвоюють факти, вчаться спостерігати хід виконання досліду, але часто не можуть пояснити спостереження, сформулювати результати, зробити висновки. Як правило, їхні відповіді зводяться до описування досліду, переказу послідовності проведених операцій. Щоб ліквідувати всі ці недоліки потрібно з перших уроків навчати учнів у певній послідовності проводити дослід. Наприклад, при проведенні досліду « Вода – як розчинник» учням пропонується такий план:

1. Мета досліду ( що хотів з’ясувати ).

2. Хід роботи ( що для цього необхідно зробити ).

3. Результати досліду ( що спостерігав ).

4. Висновки ( що з’ясував ).

План привчає до певної логічної послідовності у проведенні досліду. Щоб навчити учнів мислити в логічній послідовності, учитель залучає учнів до активної участі в обговоренні демонстраційного досліду.

Спочатку учитель допомагає учням сформулювати мету досліду: з’ясувати, які речовини розчиняються у воді, а які не розчиняються. Потім учитель демонструє дослід: три склянки ( №1, 2, 3 ) у які потрібно додати запропоновані речовини ( у №1 – лимонну кислоту, у №2 – олію, у №3 – глину ). Учням пропонується відповісти чим запропоновані речовини відрізняються одна від одної. Вони відповідають.

Потім у зошитах і на дошці записують: у склянці №1 – лимонна кислота, вона розчинилася у воді. У склянці №2 – олія, вона не розчинилася у воді. У

склянці №3 – глина, вона не розчинилася у воді. Висновок: одні речовини розчиняються у воді, а інші не здатні розчинятися у воді. Потім вчитель показує склянки №1, 2, 3 і пропонує учням відповісти як впливають властивості речовин на розчинення їх у воді [1, 3].

Результати: у склянці №1 речовина розчинилася, у склянках №2 і 3 не розчинилася. Тут учитель має допомогти дітям розібратися у протиставленні: в одному випадку вода сприяла розчиненню речовини, в інших – ні. Учитель підводить учнів до констатації фактів, що у склянку №1 додавали речовину, яка добре розчиняється у воді, а у склянки №2 і 3 додавали речовини, які не розчиняються у воді. Отже, лимонна кислота належить до речовин, що розчинні у воді, а олія та глина – до речовин, що не розчинні у воді.

Результати досліду записують у зошиті і на дошці у вигляді таблиці.

№ склянок з водою	Речовини, які додавалися	Результати досліду
1.	Лимонна кислота	Розчиняється
2.	Олія	Не розчиняється
3.	Глина	Не розчиняється

Отже, проводячи досліди на уроках природознавства п’ятикласники набувають нових знань і вмінь, перевіряють на практиці свої теоретичні знання, вчаться аналізувати, порівнювати, робити висновки, засвоюють суть і логіку досліду.

Література

1. Ярошенко О.Г. Природознавство: підруч. для 5 кл. загальноосвіт. навч. закл. / О.Г. Ярошенко, В.М. Бойко. — К.: Видавництво «Світоч», 2013.

2. П’ятикласники вчаться бути природодослідниками/ Ярошенко О.Г.// Хімія. Шкільний світ. – 2006. - №9. С.3-5.

3. Біда О.А. Досліди на уроках природознавства та сільськогосподарської праці // Рідна школа. — 2000. — № 2. — С. 53-54.