Філологічні науки/3. Теоретичні і методичні

проблеми дослідження мови

к. ф. н., проф Єсипенко Н.Г., Тим’як І-І. Ю.

Чернівецький національний університет ім. Ю. Федьковича, Україна

Дефініційний аналіз концепту HAPPINESS в

системі англійської мови

Однією із найяскравіших особливостей сучасної мовознавчої науки є виникнення й інтенсивний розвиток нових лінгвістичних напрямів у межах антропоцентричної парадигми [4, с. 15 ]. Безумовним “лідером” тут являються концептуальні дослідження, що опиняються на перехресті когнітивної лінгвістики і лінгвокультурології [3, с. 67].

Цілком закономірною є різноманітність підходів до аналізу предмету концептуальних розвідок.

Основним семантичним поняттям у когнітивній лінгвістиці є “концепт”, і саме цим когнітивна лінгвістика найбільшою мірою відрізняється від інших напрямів дослідження семантики (логічного, структурного тощо) [1, с. 50].

Під концептом розуміється окремий сенс, ідея, наявна у свідомості людини, що існує як оперативна одиниця в розумових процесах і виступає як цілком самостійна і чітко виділена сутність[2, с.66].

Концепти як елементи свідомості не залежать від мови. Людина володіє словником не на рівні значень, а на рівні смислів, тобто концептів і концептуальних ознак [4, c. 23]. Такої думки дотримуються О. Кубрякова, З.Попова, О. Бабушкін та інші.

Концепт HAPPINESS описується виразами та словосполученнями, які характеризують ЩАСТЯ як полісемантичне поняття. Так, Воркачов С. Г. стверджує, що в концепті HAPPINESS виділяються такі семантичні компоненти як об’єктивні (зовнішні життєві обставини), та суб’єктивні ( оцінка суб’єктом його магістральних життєвих установок) [2, с. 68].

В свою чергу в суб’єктивній оцінці виділяються власне аксіологічний, тобто

(раціональний момент) – добре / погане, та момент емоційного переживання радість / горе.

У результаті дефініційного і компонентного аналізу ми виявили три гіперознаки логічного поняття ЩАСТЯ:

Щастя– Удачливість ( добра вдача, успіх, good fortune, success);

Щастя – Вдалість (приємна відповідність ситуації, влучність, pleasant appropriateness, felicity);

Щастя – Втіха (почуття глибокої насолоди, або вдоволення обставинами, feeling of deep pleasure in something or contentment with one’s circumstances).

Удачливість та вдалість відносяться до об’єктивного компоненту і є слабо вираженою формою концепту HAPPINESS ( 18%).

Домінантною формою концепту ЩАСТЯ є поняттєва лексема Втіха, що належить до суб’єктивного компоненту (82 %).

Отже, аналіз емоційного виміру поняттєвої категорії Щастя показав, що найчастіше висловлюють почуття HAPPINESS словами, посмішкою, жестами, а також фізичними проявами.

Підсумовуючи дефініційні дані, взяті із кожного англомовного тлумачного словника, можна ствердити, що людина в пошуку внутрішнього задоволення використовує різні методи і підходи.

Наприклад, деякі шукають щастя через Mental attitude (59%), Love ( 23%), Achievements ( 8%), Creative activity (5%), Money (5%).

Загалом, будь-які зовнішні джерела можуть як підняти настрій, так і позбавити нас його. Найкраще не залежати від впливу зовнішнього світу. І спробувати знайти задоволення внутрішнє, в самому собі, в тому, що не залежатиме ні від яких життєвих обставин.

Список літератури:

1. Братусь Т. В. Гендерный аспект концепта «счастье» (на материале английского языка) / Т. В. Братусь // Функциональное описание естественного языка и его единиц : междунар. конф. по функциональной лингвистике, 4-8 октября 2004 г. : тезисы докл. –Ялта : Доля, 2004. – С. 50-51.

2. Воркачёв С. Г. Концепт счастья: понятийный и образный компоненты / С. Г. Воркачёв // Известия АН. Серия лит. и яз. - 2001. - N1. - С. 64-72.

3. Воркачёв С. Г. Лингвокультурология, языковая личность, концепт: становление антропоцентрической парадигмы в языкознании / С. Г. Воркачёв // Науч. докл. высш. шк. Филол. науки. - 2001. - N 1. - С. 64-72.

4. Крючкова Н. В. Методы изучения концептов / Н. В. Крючкова // Русская и сопоставительная филология: состояние и перспективы. – Казань: Изд-во Казан. ун-та, 2004. -308 с.